На Харківщині заміновано близько півмільйона гектарів сільськогосподарських земель. Про це повідомили в обладміністрації із посиланням на дані департаменту агропромислового розвитку. При цьому загальна кількість сільськогосподарських земель у регіоні складає 2,4 мільйони гектарів. Отже, замінованими залишаються 20,8% земель.

Замінованість та окупація територій, бойові дії та втрати, що зазнали внаслідок їх фермерські господарства, стали причиною різкого зменшення врожаю на Харківщині: минулого року було зібрано 1,9 млн тон зернових, а це лише 35-40% від позаминулорічного врожаю. На полях залишилося 70% врожаю кукурудзи. Тим не менш, регіону цілком достатньо цього зерна для задоволення власних потреб. Більше того, Харківщина продовжує експортувати зерно.

Заступник голови облдержадміністрації Євген Іванов прогнозує, що наступного року ситуація залишиться складною. Улітку 2023 року регіон не отримає тієї кількості пшениці, яка б могла бути, якби не було бойових дій. Очкується перехил у бік соняшника, ячменю, гороху, пише «Суспільне».

За словами віце-губернатора, понад 1000 із 1300 підприємств сільськогосподарського профілю, щ працювали на Харківщині до війни,  зазнали якихось руйнувань. Ідеться про руйнування інфраструктури, часткове замінування полів, порушення логістичних коридорів тощо. Приблизно 20% підприємств наразі не можуть функціонувати взагалі.

Іванов також наголосив, що цього року спостерігаються несприятливі погодні умови для озимих. Відсутність снігу та коливання температур більш як на 10° за добу негативно впливає на формування необхідної структури. Однак ситуація ще може вирівнятися, запас часу є.

Україна є одним із найбільших у світі експортерів зерна, оскільки виробництво його у країні суттєво перевищує внутрішні потреби населення. За даними Європейської комісії, на Україну припадає 10% світового ринку пшениці, 15% – кукурудзи, 13% – ячменю. Україна також є найважливішим гравцем на ринку соняшникової олії: на українську соняшникову олію припадає понад 50% світового ринку.

У 2021/2022 Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього року, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів.

За обсягами експорту зерна Україна посідає приблизно сьоме місце у світі. Її випереджають Євросоюз, який рахують як одного експортера, Австралія, США, РФ, Індія, Китай.

Україна вивозить свою пшеницю переважно до Єгипту, Індонезії, Туреччини, Пакистану та Бангладеш.

Постачання зерна було перервано через російське вторгнення та блокаду українських портів. Це викликало побоювання виникнення продовольчої кризи в усьому світі і призвело до різкого зростання цін. До середини травня експортні ціни на пшеницю та кукурудзу досягли небувалого досі рівня. За даними ООН, це загрожувало серйозними наслідками країнам Африки, Близького Сходу та Азії.

22 липня у Стамбулі за посередництва ООН та Туреччини було підписано угоду між Україною та РФ, метою якої є припинення блокади українських портів для вивезення зерна. За цією домовленістю, 20-25 мільйонів тонн зерна, які були заблоковані в Україні, нарешті можна експортувати. Зокрема, угода передбачала створення безпечних коридорів у Чорному морі від узбережжя України до Босфору. Судна, що знаходяться в цих коридорах та відповідних портах, не можуть бути атаковані.