У ніч на 31 жовтня у Варшаві біля будівлі Конституційного трибуналу стояла поліція, а біля входу збиралися протестувальники. Голову суду усунули з посади й не пустили до будівлі. Президент Кароль Навроцький розвернув літак, що летів до Сенегалу, і близько першої години ночі сам прибув до трибуналу.

Опозиція називає те, що відбувається, державним переворотом. Уряд Дональда Туска заявляє, що відновлює верховенство права. Пояснюємо, хто з ким сперечається і чому польський конфлікт навколо судів триває вже понад десять років.

Чому це важливо

Польща — найближчий сусід і один із головних союзників України, через неї надходить західна військова допомога. Політична криза у Варшаві відволікає владу країни від зовнішньої політики та оборони.

Крім того, це перший випадок, коли багаторічна суперечка щодо судів у Польщі дійшла до появи поліції біля будівлі суду та нічних сутичок. Від того, хто візьме гору, залежить, чи буде в країні діючий конституційний суд напередодні парламентських виборів 2027 року.

Сторони конфлікту

У Польщі зараз два центри влади, які перебувають у політичній війні один з одним.

Уряд. Прем’єр-міністр Дональд Туск очолює центристську проєвропейську коаліцію. Вона прийшла до влади восени 2023 року, усунувши партію «Право і справедливість» (ПіС), яка правила з 2015 року. Ключова фігура уряду в судовій сфері — генеральний прокурор і міністр юстиції Вальдемар Журек.

Президент і права опозиція. Президент Кароль Навроцький вступив на посаду в серпні 2025 року, перемігши у другому турі з 50,89 % голосів. Він безпартійний, але висувався за підтримки «Право і Справедливість» та її лідера Ярослава Качинського. Поряд із ним — експрем’єр Матеуш Моравецький, колишній президент Анджей Дуда та права «Конфедерація».

Чому вони не можуть домовитися. Президент у Польщі не керує урядом, але може накласти вето на будь-який закон. Коаліції Туска не вистачає голосів, щоб подолати таке вето. У результаті будь-яка реформа, яку не підтримує президент, зупиняється.

Судді. У самому трибуналі теж два табори: судді, призначені за часів «Право і справедливість» (PiS), на чолі з головою Богданом Свенчковським, та судді, обрані нинішнім парламентом у 2026 році. Обличчям другого табору зараз є суддя Анна Корвін-Пьотровська.

Природа конфлікту: суперечка не про людей, а про легітимність

Конституційний трибунал вирішує, чи відповідають закони конституції. Той, хто контролює трибунал, може зупинити майже будь-яку реформу.

У 2015–2023 роках партія «Право і Справедливість» (PiS) провела судову реформу та заповнила трибунал своїми кандидатами. Євросоюз роками сперечався з Варшавою через це та заморожував Польщі виплати. Нинішній уряд вважає такий трибунал нелегітимним і обіцяв «повернути верховенство права».

Але виправити ситуацію законним шляхом не вдається. Президент Навроцький цього року відмовився прийняти присягу у трьох із шести суддів, обраних парламентом. Голова трибуналу Свенчковський, колишній заступник міністра юстиції за часів PiS, у свою чергу не допускав до роботи суддів нової більшості. Частина з них склала присягу перед маршалом Сейму, без президента.

Склалася безвихідна ситуація: за підрахунками польських журналістів, більшість суддів трибуналу вже обрано нинішнім парламентом, але керівництво суду їх не визнає. Кожна сторона вважає суддів іншої сторони несправжніми. У цьому й полягає суть конфлікту.

Хроніка: як усе відбулося

Криза розгорнулася за одну ніч, з вечора п’ятниці до ранку суботи.

  • 30 жовтня, близько 18:00. Суддя Корвін-Пьотровська відсторонила голову трибуналу Свенчковського та його заступника Соханьського на строк до місяця. За її зверненням до будівлі прибула поліція.
  • 30 жовтня, 19:09. Навроцький написав у X, що перериває політ до Сенегалу й повертається.
  • 30 жовтня, вечір. Біля будівлі зібралися сотні прихильників опозиції, приїхали Качинський, Моравецький, Свенчковський. Генеральний прокурор Журек подав запит на зняття імунітету зі Свенчковського та його заступника.
  • 30 жовтня, близько 20:20. Свенчковський приїхав до трибуналу, але всередину його не пустили.
  • 31 жовтня, близько 1:00. Президент увійшов до будівлі трибуналу разом із першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським.
  • 1 жовтня, після 5:00. Навроцький покинув трибунал і оголосив термінові консультації з усіма парламентськими партіями.

Поліція наголошувала, що не заходила до будівлі, а охороняла прилеглу територію після повідомлення судді про можливу загрозу людям. За її даними, біля входу сталися інциденти: у поліцейських кидали небезпечні предмети, протестувальники намагалися прорвати огорожу.

Що кажуть сторони

Позиція уряду. Туск написав, що після років беззаконня «Право і Справедливість» (PiS) відновлення права — складний і часом болісний процес, який вимагає рішучих дій, і іншого шляху немає. Корвін-Пьотровська назвала три причини відсторонення: керівництво трибуналу перешкоджало скликанню загальних зборів суддів, через що не можна було затвердити бюджет суду на 2027 рік; не допускало до роботи суддів, обраних у 2026 році; порушувало закон під час формування складів у справах.

Позиція опозиції. Відсторонений віце-голова Соханський назвав те, що відбувається, спробою державного перевороту. Качинський закликав президента використати всі повноваження, щоб це зупинити. Моравецький заявив, що не згоден із «білоруськими методами». На знак протесту пішов у відставку посол Польщі в Китаї Якуб Кумох.

Юридичний спір. Відсторонення оформили за статтею 130 закону про устрій загальних судів. Вона дозволяє тимчасово, на строк до місяця, відсторонити суддю, якщо його дії загрожують авторитету суду. Юристи сперечаються, чи застосовна ця норма до Конституційного трибуналу. Частина правознавців вважає, що відсторонити голову може лише загальні збори суддів.

Сумніви є не лише у правих. Професор конституційного права Марчин Матчак, давній критик «Право і Справедливість», попередив, що ці події можуть нашкодити трибуналу та верховенству права на десятиліття.

Суспільство. Поляки розколоті. За опитуванням IBRiS 16–17 жовтня, найбільша група — 32,7% — вважає, що в суперечці щодо трибуналу не мають рації ані президент, ані прем’єр.

Що далі

Зараз у трибуналу фактично двоє керівників, і кожен вважає іншого узурпатором. Найближчі поворотні моменти:

  • 3 листопада Корвін-Пьотровська скликає загальні збори суддів трибуналу, щоб затвердити бюджет. Це покаже, хто насправді керує судом.
  • Консультації у президента. Навроцький збирає парламентські партії, щоб «відновити конституційний порядок». Свенчковський каже, що обговорював з ним різні способи виходу з ситуації.
  • Імунітети. Якщо імунітет знімуть зі Свенчковського та Соханського, конфлікт перейде у кримінальну площину.
  • Вибори. Усі сторони вже думають про парламентські вибори 2027 року, тому компроміс малоймовірний: кожен табір мобілізує своїх виборців.

Для України головний ризик полягає в тому, що Варшава на місяці зануриться у внутрішню війну, коли від неї чекають рішень щодо безпеки та допомоги.