Мінекономіки пропонує на час війни запустити експеримент: держава щороку визначатиме дефіцитні професії, а іноземці з такою кваліфікацією зможуть підтверджувати її онлайн через «Дію» та іммігрувати в Україну на роботу. Перевіряти кандидатів будуть Держцентр зайнятості, МОН, Мінцифри та СБУ.
Проєкт винесено на громадське обговорення 22 жовтня. Вже наступного дня проти нього виступив мер Харкова Ігор Терехов: на його думку, під час війни держава має спершу зайнятися працевлаштуванням своїх громадян — переселенців, людей, які втратили роботу через зруйновані підприємства, та військових.

Що пропонує Мінекономіки

Документ називається «Про реалізацію експериментального проєкту щодо вдосконалення та цифровізації процесу підтвердження відповідності кваліфікації іноземців та осіб без громадянства, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції». Його опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища, розробник — департамент зайнятості.

Проєкт готували спільно з МОН, Мінцифри, СБУ та Державним центром зайнятості. Офіційна мета — усунути дефіцит кадрів за пріоритетними для економіки спеціальностями та створити єдиний механізм підтвердження кваліфікації іноземців.

Це саме експеримент, а не постійна норма. Він діятиме на час воєнного стану та три місяці після його припинення, але не довше двох років з моменту набрання постановою чинності. Координатор — Мінекономіки. Додаткових витрат з держбюджету він не вимагатиме.

Як працюватиме процедура

1. Перелік дефіцитних професій. До 1 жовтня роботодавці та їхні об’єднання повідомляють Державному центру зайнятості (ДЦЗ), яких фахівців їм не вистачає. Свої прогнози подають центральні органи влади, дані про місцеві ринки праці — регіональні центри зайнятості. До 31 грудня ДЦЗ затверджує перелік професій та вимог до кваліфікації й оприлюднює його на своєму сайті. Конкретних професій у проєкті поки що немає.
2. Заява іноземця. Якщо професія є в переліку, іноземець подає документ про освіту, підтвердження досвіду роботи та трудовий договір або офіційну пропозицію від українського роботодавця. Іноземні документи потрібно легалізувати, перекласти українською мовою та завірити у нотаріуса.
3. Спосіб подання. Особисто, поштою, електронною поштою, а за наявності технічної можливості — через систему «Обрій» на порталі або в додатку «Дія». Повідомлення про результат надійде тим самим шляхом.
4. Перевірки. МОН перевіряє документи про освіту, Мінцифри — професійні компетенції ІТ-фахівців, СБУ — чи немає загроз національній безпеці, громадському порядку, суверенітету та територіальній цілісності. За даними «Фокусу», на відповідь відомствам дають 10 днів, після чого ДЦЗ протягом 5 днів ухвалює рішення про відповідність або невідповідність кваліфікації.
5. Документ Мінекономіки. На підставі позитивного рішення ДЦЗ міністерство протягом 10 календарних днів видає документ про підтримку заяви на отримання дозволу на імміграцію.

Відмовити можуть, якщо професії немає у переліку, документи неповні або недостовірні, кваліфікація не підтверджена або у СБУ є заперечення. Після усунення причин заяву можна подати повторно. Позитивне рішення не гарантує дозволу на імміграцію: остаточне рішення приймає міграційна служба.

Чому заперечує Терехов

Ігор Терехов, мер Харкова та голова Асоціації прифронтових міст і громад, прийняв запрошення міністерства до обговорення та відповів однією пропозицією: не розпочинати експеримент під час війни.

Його головний закид — у незбалансованості. Міністерство розписало переваги та спрощення для майбутніх іммігрантів, але наслідки цього рішення для українських працівників окремо не оцінювало. На думку Терехова, український працівник не повинен ставати приміткою, яку дописують після громадського обговорення.

Мер нагадує, хто зараз шукає роботу: люди, чиї підприємства зруйновані, та переселенці, яким потрібно платити за оренду житла. Замість залучення мігрантів він пропонує державі:

  • працевлаштовувати переселенців та людей, які втратили роботу через руйнування підприємств;
  • підтримувати перекваліфікацію тих, хто готовий змінити професію;
  • допомагати фахівцям із досвідом, які не можуть знайти роботу після вимушеного переїзду;
  • покращувати умови праці та підвищувати зарплати;
  • готувати працевлаштування військових ще під час служби, включаючи нову професію та обладнане робоче місце після поранення.

Від міністерства Терехов очікує такої самої наполегливості у пошуку можливостей для українців, зокрема для тих, кого хочуть повернути додому. «Українці не повинні стояти останніми в черзі на увагу власної держави», — підкреслив він.

Проте в ініціативі Мінекономіки є низка позитивних моментів

Плюси

  • Швидше й прозоріше. Замість місяця в міністерстві — близько 25 днів із чіткими термінами на кожному етапі. Онлайн-подача через «Дію» позбавляє від частини паперової тяганини як іноземця, так і роботодавця.
  • Прив’язка до реального дефіциту. Іноземець може пройти процедуру, лише якщо його професія є у переліку. А до переліку потрапляють професії, де попит роботодавців перевищує пропозицію української робочої сили потрібної кваліфікації. Це фільтр, який має захищати ринок від конкуренції там, де українських кандидатів вистачає.
  • Перевірка безпеки. Кожного кандидата перевіряє СБУ. Для країни, що перебуває у стані війни, це ключова умова.
  • Голос бізнесу. Роботодавці вперше отримують офіційний канал, щоб щорічно заявляти, яких фахівців їм не вистачає. Перелік може стати корисною картою дефіциту і для політики перепідготовки українців.
  • Контроль після в’їзду. Міжвідомчий моніторинг законності перебування, працевлаштування та умов праці має обмежити «сірі» схеми, коли дозвіл є, а реальної роботи та сплати внесків немає.
  • Обмежений ризик. Це експеримент на строк до двох років без додаткових бюджетних витрат. Якщо механізм не спрацює, його можна не продовжувати.

Мінуси та ризики

  • Тиск на зарплати. Наразі нестача кадрів — головний важіль, який змушує роботодавців підвищувати оплату праці. Якщо цю прогалину почнуть заповнювати іноземцями, готовими працювати за нижчу зарплату, зростання зарплат у окремих професіях — будівництві, виробництві, логістиці — може сповільнитися.
  • Хто і як визначить дефіцит. Перелік формується, зокрема, на підставі заявок роботодавців. Якщо дефіцитною назвуть професію, де насправді просто низька зарплата або важкі умови праці, механізм почне працювати проти українських працівників.
  • Не оцінено наслідки для українців. Це зауваження Терехова: в обґрунтуванні проєкту, за його словами, описано вигоди для іммігрантів, але немає аналізу впливу на зайнятість громадян.
  • Неочевидні пріоритети. Для прифронтових міст питання не лише в нестачі людей, а й у їхньому відтоку. Ресурси та увагу держави, на думку критиків, варто було б спочатку спрямувати на повернення українців з-за кордону, переселенців та ветеранів.
  • Бюрократія нікуди не поділася. Легалізація, переклад та нотаріальне засвідчення документів залишаються, а «Дія» та «Обрій» доступні лише за наявності технічної можливості. Скільки реально працюватиме онлайн, поки що невідомо.
  • Суспільна недовіра. У опитуванні OLX Работа 56% шукачів роботи заявили, що інтереси українців зараз не є пріоритетом. Погано пояснена реформа може посилити це відчуття.

Наскільки великий масштаб

Поки що трудові мігранти — крапля в морі українського ринку праці. За даними Кабміну, у 2025 році видано 9582 дозволи на використання праці іноземців, 3310 із них скасовано. Залишилося 6272 працівника — 0,14% від 4,5 млн осіб, яких, за оцінкою уряду, не вистачає ринку. До повномасштабного вторгнення роботодавці отримували близько 21 тис. дозволів на рік.

Бізнес теж не поспішає. За опитуванням OLX Работа, нестачу кадрів відчувають 78% роботодавців, але розглянути можливість найму іноземців готові лише 8% (роком раніше — 13%). Головні причини — мовний бар’єр (51%), відсутність потреби в галузі (42%) та складнощі з дозволами й візами (32%).

Що далі

Проект ще не ухвалено і він може зазнати змін. Пропозиції та зауваження міністерство приймає протягом 15 днів з 22 жовтня, тобто приблизно до 6 листопада.
Надіслати їх можна на електронну адресу [email protected] або поштою: Міністерство економіки та навколишнього середовища, 01008, Київ, вул. М. Грушевського, 12/2. Текст проєкту, пояснювальна записка та порівняльна таблиця опубліковані на сайті міністерства у розділі «Обговорення проєктів документів». Там же можна проголосувати за або проти проєкту.

Після обговорення документ має затвердити Кабінет міністрів.