Харківські медики прогнозують, що після завершення війни головними проблемами зі здоров'ям стануть психічні розлади, цукровий діабет, онкологічні та серцево-судинні хвороби. Фахівці очікують зростання захворюваності на туберкульоз, сплеск якого вже був у 2023 році, - соціальну хворобу, яка завжди активізується в умовах погіршення життя людей.

Також можливі спалахи екзотичних інфекцій: такий прогноз дає Центр контролю та профілактики хвороб. Існує ймовірність локальних спалахів туляремії та лептоспірозу, якщо зросте кількість гризунів і зруйнується система водопостачання. Теоретично можливий і ризик сибірської виразки - через переміщення грунту в місцях обстрілів спори можуть потрапити на поверхню.

Ще одна потенційна загроза - сказ: через замінування великих територій неможливо імунізувати диких тварин і контролювати їхню чисельність.

У цілому Центр контролю та профілактики хвороб Харківської області вважає епідемічну ситуацію в регіоні нестійкою, детальніше про хворобт харківʼян під час війни - тут.

Чи загрожують Харківщині екзотичні інфекції

Харківський імунолог Андрій Волянський налаштований менш тривожно. «Вірогідність існує завжди, але я вважаю, що ризики не такі вже і великі», - каже він.

За словами експерта, досвід великих воєн показує інше. Під час війни в Перській затоці фіксували в першу чергу розлади нервової системи та ПТСР у військових, а не масові спалахи інфекційних захворювань.

Водночас, за його словами, хронічний стрес, фізичне виснаження та відкладені діагнози даватимуть про себе знати ще роками після закінчення повномасштабної війни.

Що відомо про екзотичні хвороби

Сибірка - це гостра інфекційна хвороба, яку викликають спори бактерій. Вони можуть десятиліттями зберігатися в грунті на місцях поховань заражених тварин. Хвороба передається через контакт зі шкірою, шерстю або м'ясом хворих тварин. В Україні поодинокі випадки сибірки фіксували у 2020 та 2022 роках, переважно в сільській місцевості. На Харківщині захворювання не реєстрували протягом останніх років.

Туляремія -  інфекція, що передається через укуси кліщів, комах або контакт із зараженими гризунами. Хвороба супроводжується високою температурою, збільшенням лімфовузлів. В Україні спорадичні випадки туляремії трапляються в регіонах з високою чисельністю гризунів, останній спалах був у 1997 - 1998 роках.

Лептоспіроз - бактеріальна інфекція, яка передається через воду або грунт, заражені сечею хворих тварин (щурів, мишей, собак). Хвороба вражає нирки, печінку, може призвести до жовтяниці. В Україні поодинокі випадки лептоспірозу реєструють щороку, частіше влітку після паводків або контакту з забрудненими водоймами.

Щодо екзотичних інфекцій типу сибірки, туляремії чи лептоспірозу Волянський налаштований скептично.

«Коли була підірвана дамба на Каховському водосховищі, епідеміологи теж казали про такий ризик - там поруч були старі скотомогильники. Але нічого не відбулося, або нам це невідомо», - зазначає він.

Але локальні спалахи туляремії та лептоспірозу можливі, бо під час війни зростає кількість гризунів. Ірсініоз також може передаватися через випорожнення гризунів.

Світовий досвід післявоєнних епідемій

Історія знає чимало прикладів, коли після воєн спалахували інфекційні захворювання. Після Першої світової війни у 1918-1920 роках світ охопила пандемія «іспанського грипу», яка забрала життя мільйонів людей - більше, ніж сама війна. Однак це був штам грипу, не пов'язаний безпосередньо з бойовими діями.

Під час Другої світової війни в окупованих країнах фіксували спалахи тифу, дизентерії, холери через руйнування систем водопостачання та санітарії. У повоєнні роки в Європі зростала захворюваність на туберкульоз через виснаження населення.

У сучасних конфліктах, зокрема в Іраку та Афганістані, основними проблемами після бойових дій стали психічні розлади, ПТСР серед військових та цивільних, а також зростання неінфекційних хвороб через стрес та погіршення умов життя. Масових спалахів екзотичних інфекцій не зареєстрували.

У Сирії через руйнування системи охорони здоров'я та припинення вакцинації зафіксували спалахи поліомієліту, кору та холери, але це було пов'язане насамперед із занепадом медичної інфраструктури.

Головна загроза - звичайні інфекції

Андрій Волянський наголошує: головна проблема не в екзотичних інфекціях, а в тому, що колективна імунна система не зустрічалася протягом життя зі збудниками сибірки, туляремії чи інших рідкісних захворювань. Водночас цю теоретичну загрозу він вважає менш небезпечною, аніж звичайний грип.

Як підтримати імунітет

Андрій Волянський дає кілька порад, як підтримати імунну систему в умовах війни:

  • зберігати спокій у будь-якій ситуації та оптимізм — це головна порада.
  • загартовування: контрастний душ щоранку, сонячні ванни, сауна.
  • свіже повітря та щоденні прогулянки.
  • регулярні фізичні вправи та тренування.
  • здоровий сон та збалансоване харчування.