На Харківщині зафіксували зростання онкозахворюваності в 1,5 раза - з 19 767 випадків у 2022 році до 28 907 у 2024-му. Це збільшення на 46,2%, повідомили у департаменті охорони здоров'я Харківської ОВА.
Різке зменшення у 2022, зростання у 2023-2024
Порівняно з довоєнним 2021 роком у 2022-му було зафіксовано зменшення вперше виявлених злоякісних новоутворень у 4,5 раза. Однак причини цього не медичні: окупація територій, міграція населення, руйнування медичної інфраструктури.
У 2023-2024 роках спостерігалось зростання захворюваності за рахунок міграції населення та ВПО, повернення мешканців до регіону, покращення кадрової ситуації та виявлення патології.
Відзначмо, що усі дані про захворюваність на Харківщині з початку 2022 року розраховуються на населення станом на 1 січня 2022-го - тобто майже 2,6 мільйона осіб, із них 1,4 мільйона в Харкові. Актуальні демографічні дані Головне управління Державної служби статистики України в Харківській області з початку воєнного стану закрило. Невідома точна кількість населення, показники народжуваності та смертності.
Запущені стадії
Тривожним показником є питома вага хворих із четвертою стадією серед тих, кому вперше в житті встановили діагноз. У довоєнному 2021 році це було 15,01%. У 2022-му стався стрибок майже удвічі - до 31,33%, здебільшого - за рахунок реєстрації випадків у ВПО, пояснюють у департаменті охорони здоров'я.
У 2023-2024 роках питома вага таких пацієнтів поступово зменшувалась та стабілізувалась - 26,13% у 2023-му і 20,85% у 2024-му.
Який саме рак виявляють
Розподіл злоякісних новоутворень за локалізацією змінився.
Протягом 2021-2023 років:
- перше місце - рак молочної залози
- друге місце - новоутворення бронхолегеневої системи
- третє місце - рак шкіри та кровотворної системи (порівну)
У 2024 році:
- перше місце - рак шкіри
- друге місце - рак молочної залози
- третє місце - новоутворення бронхолегеневої системи
Детальніше про те, як змінились хвороби харківʼян за час повномасштабної війни, - читайте тут.
Ситуація в Україні загалом
За даними Міністерства охорони здоров'я, до повномасштабного вторгнення в Україні щорічно фіксували 130-140 тисяч випадків раку. Помирали від цього захворювання близько 80 тисяч людей на рік.
У 2022 році виявили лише 93 тисячі нових випадків раку - на 22,3% менше, ніж у 2021-му. Близько 40 тисяч людей померло.
За даними Національного канцер-реєстру, у 2023 році онкологічні захворювання виявили у 110 022 людей (52 626 чоловіків і 57 396 жінок). Це зростання на 18,3% порівняно з 2022 роком, але досі на 21% менше, ніж до війни.
Ці цифри свідчать про поступове відновлення системи діагностики після обвалу 2022 року. Однак досі немає повної інформації про ситуацію із захворюваністю через те, що багато пацієнтів виїхали, частина залишилася на окупованих територіях, а під час війни люди рідше проходять діагностику.
Рівень занедбаності випадків
Рівень занедбаності випадків раку (коли людина звертається за допомогою на пізніх стадіях), зареєстрованих в Україні впродовж 2022 року, склав 22,4% - на 1,4% більше, ніж у 2021 році.
За даними Національного канцер-реєстру, у 2023 році тільки 47,2% злоякісних новоутворень було виявлено на I та II стадіях, що нижче за показник 2019 року (50,7%). Це означає, що 52,8% випадків діагностували вже на пізніх (III-IV) стадіях.
Найвищі рівні занедбаності у 2022 році - 32,4-34,8% - зафіксували у Херсонській та Харківській областях, тобто в зоні активних воєнних дій.
Стрес війни та ризик онкозахворювань
Хронічний стрес, який переживає населення під час війни, може безпосередньо впливати на розвиток раку - незалежно від екологічного забруднення та фізичних травм.
За даними численних досліджень, хронічний стрес активізує класичну нейроендокринну систему (гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь) та симпатичну нервову систему. Це призводить до постійного виділення гормонів стресу - кортизолу, адреналіну та норадреналіну.
За даними Національного інституту раку США, хронічний стрес може призвести до вивільнення глюкокортикоїдів - стероїдних гормонів, які перешкоджають природній загибелі ракових клітин та посилюють метастазування.
Міжнародний досвід: як війни впливають на онкозахворюваність
Дослідження наслідків воєнних конфліктів у різних країнах світу показують чіткий зв'язок між військовими діями та зростанням онкозахворюваності через роки після завершення активної фази бойових дій.
Екологія
Бомби та інші боєприпаси містять токсичні речовини, включаючи важкі метали, білий фосфор, збіднений уран та діоксин, які, окрім завдання жахливих травм, забруднюють ґрунт, воду та рослинність після бойових дій.
Вибухові зброї руйнують будівлі, створюючи уламки та вивільняючи небезпечні матеріали, такі як азбест, промислові хімікати та паливо. Вибухи також руйнують системи водопостачання та каналізації, призводячи до забруднення стічними водами та твердими відходами.
Ірак після війни в Перській затоці (1991)
За даними дослідження, опублікованого в BMJ, після війни в Перській затоці 1991 року рівень раку та вроджених аномалій в Іраку майже подвоївся. В областях, які особливо постраждали на півдні Іраку (Місан і Ді-Кар), захворюваність на рак була в п'ять разів вищою, ніж у 1989 році.
Зростання випадків раку географічно збігалося з територіями найінтенсивніших бомбардувань та військових операцій. Найбільше зросла поширеність лейкемії, раку легенів, бронхів, сечового міхура, шкіри, шлунка у чоловіків та раку грудей у жінок.
Дослідники пов'язують це зі застосуванням збідненого урану: під час війни використали близько 944 000 снарядів зі збідненим ураном. Щонайменше 250 тонн цих боєприпасів досі залишаються невиявленими в Іраку та навколишніх країнах.
В'єтнам: наслідки Agent Orange
За даними досліджень Національної академії наук США, гербіцид Agent Orange, який масово застосовували під час війни у В'єтнамі, містить діоксин - відомий канцероген. Встановлено чіткий зв'язок з розвитком багатьох видів раку: лімфоми Ходжкіна, саркоми м'яких тканин, лейкемії, раку простати, сечового міхура, множинної мієломи.
За оцінками, до 3 мільйонів людей у В'єтнамі постраждали від наслідків дії цієї хімічної речовини, включно з дітьми. Підвищений рівень забруднення діоксином у ґрунті зберігається в деяких районах В'єтнаму понад 30 років після закінчення війни, включно з військовими базами.
Ірак та Афганістан: "burn pits" (2001-2011)
За даними Міністерства оборони США, американські військовослужбовці, які служили в Іраку та Афганістані, страждали від респіраторних проблем, головного болю та раку через вплив так званих "burn pits" - відкритих ям для спалювання сміття на військових базах. У цих ямах спалювали пластик, електроніку, медичні та людські відходи, хімікати, що створювало токсичний дим. На пікових показниках у 2010 році було 273 активних "burn pits" на військових базах в Іраку та Афганістані.
Місцеве населення, що живе поблизу таких місць, повідомляє про подібні симптоми. Дослідження показали зв'язок з раком легенів та іншими респіраторними захворюваннями.
