День Святої Трійці — одне з головних християнських свят, яке завершує великодній цикл. У 2026 році православні віряни, зокрема парафіяни Православної церкви України, відзначають його в неділю, 31 травня.

Коли Трійця у 2026 році

Трійця не має фіксованої дати — її відзначають на 50-й день після Великодня, тому свято щороку припадає на різні числа, але завжди на неділю. Звідси й друга назва — П'ятидесятниця. У 2026 році Великдень припав на 12 квітня, а отже, відрахувавши 50 днів, отримуємо 31 травня.

Святкування не закінчується в один день. Уже наступного дня, у понеділок 1 червня, відзначають День Святого Духа, присвячений одній з іпостасей Святої Трійці. А напередодні, у суботу 30 травня, віруючі вшановують Троїцьку батьківську (поминальну) суботу — один із головних днів поминання покійних у церковному році.

Що це за свято і в чому його суть

Трійця присвячена події, описаній у Діяннях апостолів, — зішестю Святого Духа на апостолів на п'ятдесятий день після Воскресіння Христового. Згідно зі Святим Письмом, на учнів Христа зійшов Святий Дух у вигляді вогняних язиків, після чого вони отримали дар проповідувати віру різними мовами. Ця подія в християнській традиції вважається днем народження Церкви.

Назва «Трійця» відображає християнське вчення про Бога, єдиного в трьох особах — Отці, Сині та Святому Дусі. Свято входить до числа дванадцяти найважливіших церковних урочистостей після Великодня.

Релігійні традиції

У храмах цього дня відбуваються урочисті богослужіння, а головна особливість служби — молитви на колінах, які читаються вперше після Великодня.

Цього дня священики одягають зелені ризи — колір, що символізує життя, оновлення та життєдайну силу Святого Духа.

Одна з найвідоміших традицій — прикрашання храмів і будинків зеленню: гілками берези, клена, липи, запашними травами та першими квітами. Зелені гілки символізують оновлення душі, розквіт життя і благодать, яку несе Святий Дух. Освячену в храмі зелень і трави віруючі забирають додому і зберігають як оберіг.

Народні традиції: Зелені святки

У народній культурі Трійця злилася з давнім циклом весняно-літніх свят, відомих як Зелені святки, або Зелена неділя. Цей період має глибокі дохристиянські корені, пов’язані з культом рослинності, вшануванням предків та зустріччю літа.

Серед народних звичаїв, що дійшли до наших днів:

Прикрашання будинку зеленню — клечання. Житла, двори та ворота прикрашали гілками та аїром (татарським зіллям), підлогу встеляли свіжоскошеною травою. Вважалося, що зелень захищає дім і приваблює достаток.

Святкове застілля. Трійця — не пісний день, тому стіл накривали щедро та рясно. Традиційним частуванням залишається коровай, а гостей — рідних, друзів, сусідів — запрошували до дому без обмежень.

Гуляння та хороводи. Увечері в селах влаштовували народні гуляння, водили хороводи, дівчата плели вінки й ворожили на майбутнє, опускаючи їх у воду.

Поминання покійних. Троїцька субота напередодні свята — день пам'яті померлих родичів, коли прийнято відвідувати кладовища й приводити до ладу могили.

Що прийнято, а чого не варто робити

За народними уявленнями, у Трійцю не займаються важкою господарською роботою, шиттям, пранням та роботою в полі — цей день намагаються провести в колі сім’ї, у храмі або на природі. Існує повір'я, що в цей період не варто купатися у відкритих водоймах. При цьому важливо розуміти, що багато з цих заборон — відгомони народних забобонів, а не церковних установлень: Церква закликає насамперед до молитви та добрих справ.