"Зелена війна", що почалася в Харкові два місяці тому, триває. Вранці 5 липня активісти громадської організації "Зелений фронт" спробували перешкодити руху будівельної техніки на місці пробивання дороги в Лісопарку, проте були відтіснені міліцією. За опір правоохоронцям шестеро активістів, у тому числі голова організації "Ми - харків'яни!" Юрій Кальченко, були затримані і доправлені до Дзержинського райвідділу. Після бійки на місці подій помахав кулаками екс-губернатор, а нині головний БЮТівець області Арсен Аваков. Він погрозив, що якщо до активістів-громадського діяча будуть застосовувати протиправні дії, то БЮТ заблокує парламентську трибуну.

Як заявили захисники Лісопарку, вони вимагають призупинити будівництво дороги на підставі рішення комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На це рішення посилався і Арсен Аваков, стверджуючи, що його невиконання послужить підставою для блокування парламентської трибуни. Насправді рішення парламентського комітету - це ще не рішення Верховної Ради і тим більше не рішення суду, а тому жодним чином не може стати підставою для зупинки будівництва. Наступного дня Юридичний департамент міськради розставив всі крапки над "і", поширивши заяву, в якій було сказано, що парламентський комітет "взяв на себе повноваження, які Конституцією і законами України закріплені за іншими органами, у тому числі й судовими".

Те, що документ парламентського комітету носить виключно рекомендаційний, але ніяк не приписувальний характер, не зупинило лісозахисників. У вівторок, 6 липня, вони, як і раніше, намагалися блокувати будівництво, посилаючись на те ж рішення комітету Верховної Ради. І знову учасники протесту зазнали поразки: кордон активістів був відтіснений міліцією, двоє з них отримали травми, а ще двоє були затримані міліцією.

У середу, 7 липня, лісозахисники отримали підтримку "справа". Облорганізація ВО "Свобода" спільно з учасниками Харківського комітету захисту України провела установчі збори ініціативної групи з організації місцевого референдуму з питання мораторію на знищення та забудову зелених зон Харкова. Збори відбулися в Покровському сквері, біля пам'ятника Григорію Сковороді. Тепер, згідно закону, для проведення референдуму необхідно протягом 30 днів зібрати підписи десятої частини загальної кількості виборців Харкова. Це навряд чи можливо хоча б тому, що "свободівці" зробили вже не першу спробу зібрати ініціативну групу, а попередні закінчувалися нічим через відсутність кворуму. Це свідчить про те, що в ініціаторів референдуму не вистачить організаційних ресурсів, а просто - людей, щоб організувати потрібний збір підписів. А лісозахисники в цій справі "свободівцям" явно не помічники. По-перше, "Свобода" зробила кілька різких заяв на адресу місцевого БЮТ і особисто Арсена Авакова, який є головним політичним двигуном конфлікту. А по-друге, "Свобода" - непопулярна в місті політична сила, і її участь в конфлікті може тільки зашкодити справі захисту зелених насаджень. Так що для лісозахисників створення з допомогою ВО "Свобода" ініціативної групи з проведення референдуму - "дар данайців", який може обіцяти тільки неприємності.

У четвер, 8 липня, поки робітники продовжували вирубку, лісозахисники провели пікет на захист свого товариша - активіста "Зеленого фронту" Ігоря Ясинського, якому 7 липня суд призначив 10 діб арешту за "злісну непокору владі". За словами правозахисника Максима Корнієнка, який представляв інтереси І. Ясинського в суді, рішення суду було несправедливим: міліціонери виразних вимог заарештованому не пред'являли, затримали його не на будівельному майданчику, а на території парку, і взагалі - ніякого опору затриманий активіст не чинив.

Територія Лісопарку складає 1825 га, будівництво дороги, за найпесимістичнішими прогнозами, призведе до вирубки 0,5% лісового масиву. Як втрата половини відсотка зелених насаджень Лісопарку відіб'ється на екологічній ситуації в Харкові, ніхто з лісозахисників так і не пояснив. А тому за співвідношенням "масштаб проблеми - розгорнута навколо неї істерія" ситуація з Лісопарком може змагатися хіба що з "епідемією" свинячого грипу.

Але не тільки Лісопарком жив минулого тижня Харків - робилися спроби вирішити і більш насущні проблеми. Національний форум профспілок України (НФПУ) надав прем'єр-міністру Миколі Азарову список з 10 керівників підприємств, на яких накопичилися найбільші борги з виплати заробітної плати. До списку, зокрема, потрапили гендиректор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства Анатолій М'ялиця (заборгованість із зарплати на заводі на 1 червня - 22,8 млн.грн.), керівник санації Харківського приладобудівного заводу ім. Шевченка Дмитро Задружний (16,6 млн.грн.), директор Харківського КП "Міськелектротранс" Сергій Почепецький (11 млн.грн.) та колишній директор Харківського електромеханічного заводу Олександр Задорожний (6 млн. 817 тис.грн.). Голова НФПУ Мирослав Якібчук відзначив, що "в нашому листі до М. Азарова ми вимагаємо застосувати санкції аж до звільнення".

Тим часом, рішення проблем ДП "Харківський електромеханічний завод", здається, зрушило з мертвої точки. Минулого тижня Міністерство промислової політики України оголосило конкурс на посаду директора підприємства. Претенденти повинні представити конкурсну пропозицію, яка передбачає діяльність і розвиток підприємства без залучення інвестицій, щорічний приріст обсягів виробництва на 10-15% і зростання прибутку протягом п'яти років.

Губернатор Михайло Добкін теж відзначив ХЕМЗ своєю увагою. Він заявив, що є реальна можливість погасити заборгованість із зарплати на підприємстві до кінця вересня. При цьому Добкін підкреслив, що посада директора - це не головне, тому що директор поодинці нічого не вирішить. Якщо буде відбуватися санація заводу, то спільну злагоджену роботу повинні вести керівник санації, директор, трудовий колектив, інвестори і місцева влада.

Все це звучало б ще переконливіше, якби в заводу був реальний інвестор, без якого він не має шансів вижити. Поки, за словами головного інженера ХЕМЗ Олександра Гриневича, до підприємства виявив цікавість російський концерн "Росенергомаш", який вже контролює харківську "Електромашину". Але Мінпромолітікі веде себе як собака не сіні: державних асигнувань не виділяє, а й згоди на угоду з "Росенергомаш" не дає. У підсумку інвестор так і вважається "потенційним", тому, незважаючи на заяви чиновників, перспективи ХЕМЗ залишаються вельми туманними.

У середу ввечері в Харкові відбувся черговий резонансний злочин. Інспектори патрульної служби на пр. Людвіга Свободи спробували перевірити документи у чоловіка, який, тікаючи, відкрив стрілянину по міліціонерах. Один з них помер на місці події. Пізніше злочинець разом з батьком забарикадувався на даху свого приватного будинку і відстрілювався від правоохоронців. Двох працівників міліції було поранено при затриманні. Зловмисник теж отримав важкі поранення і знаходиться в Харківській лікарні швидкої і невідкладної медичної допомоги.

Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, губернатор Михайло Добкін, в.о. харківського міського голови Геннадій Кернес і начальник облуправління міліції Михайло Мартинов відвідали в лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги двох поранених міліціонерів. Могильов вручив почесні відзнаки МВС "Хрест Слави" оперуповноваженим відділення Олександру Жданову і Володимиру Гвоздику. Загиблий старший сержант міліції Сергій Євлахов був нагороджений посмертно.

У будинку затриманих було виявлено цілий арсенал. Для чого він був потрібен і чи причетні вони до інших злочинів, перевіряє слідство. Поки ясно одне: за попередніми даними, до іншого резонансного злочину - вбивства інкасаторів - любителі постріляти відношення не мають.

Минулого тижня в Україні відбулися дві події, які впливнуть на життя регіону, та й усієї країни. По-перше, з разючою оперативністю Верховна Рада створила Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг (НКРКУ). Отже, орган, який буде займатися тарифами на комунальні послуги і проти якого виступав губернатор, існує. Правда, повноцінно працювати він почне лише з нового року, тому що створення комісії необхідно завершити до 1 січня 2011 р. Так що вже навесні, цілком можливо, слід чекати зростання комунальних тарифів по всій країні. Втім, можливо і їх зменшення - якщо раптом трапляться парламентські вибори чи відбудеться інша подія, що вимагає термінового поліпшення ставлення українців до чинної влади. Загалом, створивши НКРКУ, президент і Кабмін отримали виключно ефективний інструмент для регулювання електоральних настроїв.

Друга подія - 10 липня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів". Ніяких істотних змін порівняно першого читання документ не отримав. Мабуть, найбільш суперечлива норма - про неможливість участі у місцевих виборах парторганізацій, існуючих менше року, - залишилася. Залишився також спосіб формування виборчих комісій політичними силами, представленими у Верховній Раді, і принцип "половина списочників - половина мажоритаріїв", за яким будуть формуватися всі місцеві ради, крім селищних і сільських. А громадські активісти, що так і не приєдналися до політичних партій, будуть викинуті з виборчого процесу: висувати мерів і приймати участь у виборах до місцевих рад зможуть тільки партії.