Серед харківських вишів є один, чия місія збігається з одним із головних завдань і викликів країни. Харківський національний університет міського господарства імені Бекетова (ХНУМГ) готує архітекторів, будівельників, геодезистів та інженерів міської інфраструктури — тобто саме тих людей, які в буквальному сенсі відновлюють зруйновані міста. За даними системи «Вступ.ОСВІТА.UA», цього року до університету подано 7809 заяв на 4084 ліцензійних місця за 199 освітніми пропозиціями. Це дає нагоду поставити питання: чи справді молодь масово йде туди, де готують саме до відбудови, — чи це радше виняток, ніж правило?

Одразу застереження щодо балів, які наведені нижче: середній бал ЗНО, вказаний на сторінці вишу, — це показник 2025 року, останньої завершеної кампанії. Дані за 2026 рік ще не оприлюднені, тож ці цифри варто сприймати як орієнтир, а не як фактичний прохідний поріг цього року.

Будівельний бум

Найпопулярніша спеціальність усього університету — промислове та цивільне будівництво (Навчально-науковий інститут будівництва): 376 заяв на 122 ліцензійних місця, 100 з яких бюджетні. Це найбільша кількість заяв серед усіх програм виша.

Будівельний і архітектурний блок цим не обмежується:

  • Архітектура та містобудування (Навчально-науковий інститут архітектури) — найбільша за ліцензійним обсягом спеціальність вишу: 244 місця, 288 заяв, 60 бюджетних, торішній прохідний бал на бюджет — 149,06.
  • Геодезія, картографія та землеустрій (Інститут будівництва) — 247 заяв на 55 місць, 34 бюджетні, бал на бюджет — 146,95.
  • Міське будівництво (Інститут архітектури) — 211 заяв на 55 місць, 40 бюджетних, бал на бюджет — 145,70.
  • BIM-технології в будівництві (Інститут будівництва) — порівняно новий, цифровий напрям будівельної освіти: 179 заяв на 38 місць, 35 бюджетних.
  • Цивільна інженерія (Інститут будівництва) — 146 заяв на 35 місць, і показово: усі 35 місць тут бюджетні, жодного контрактного — рідкісний випадок повністю профінансованого державою набору.

Разом ці шість освітніх програм зібрали 1447 заяв — майже вдвічі більше, ніж будь-який інший тематичний кластер спеціальностей університету. Пояснити це можна по-різному: і масштабом руйнувань, які треба відновлювати, і тим, що будівельна професія залишається затребуваною на ринку праці незалежно від війни, і тим, що це профільний, добре впізнаваний напрям саме цього вишу. Однозначної відповіді дані не дають, але сам факт промовистий: якщо є сектор, куди справді масово йде харківська молодь, то це будівництво в усіх його формах — від класичної інженерії до цифрового моделювання будівель.

Решта інфраструктурного ядра: енергетика, транспорт, видобуток

За межами будівництва в університеті Бекетова є ще один великий блок спеціальностей, прямо пов'язаних із функціонуванням і відновленням міста, — і попит на них цілком живий, хоч і не такий ажіотажний.

  • Електрична інженерія представлена трьома програмами Навчально-наукового інституту енергетичної інфраструктури:

►«Світлові технології» (вуличне й об'єктне освітлення) — 76 заяв на 40 місць, 26 бюджетних, бал на бюджет 140,89;

►«Електротехнічні системи електроспоживання» — 74 заяви на 25 місць, 10 бюджетних, бал на бюджет 141,75;

►«Електромеханіка» — 75 заяв на 30 місць, 20 бюджетних, бал на бюджет 136,76 — один із нижчих показників серед перевірених програм вишу.

  • Автомобільний транспорт (транспортні технології, той самий інститут) — 168 заяв на 45 місць, 23 бюджетні, бал на бюджет 146,96 — один із вищих показників серед інженерних напрямів.
  • Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (системна інженерія) — 118 заяв на 32 місця, 23 бюджетні, бал на бюджет 138,38.
  • Енерговиробництво за спеціалізацією нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії — 60 заяв на 25 місць, 17 бюджетних, бал на бюджет 134,25 — попит тут помітно скромніший, ніж у решти енергетичного блоку.
  • Нафтогазова інженерія та технології (Інститут енергетичної інфраструктури) — ще одна ланка енергетичної незалежності країни, представлена інженерним, прикладним підходом: 143 заяви на 30 місць, 24 бюджетні, бал на бюджет 139,94.
  • Екологія (Інститут будівництва) — 98 заяв на 25 місць, 19 бюджетних, бал на бюджет 142,67 — тема, яка після масштабних руйнувань і забруднень унаслідок бойових дій навряд чи втратить актуальність найближчими роками.
  • Інформаційні системи та технології (Інститут енергетичної інфраструктури) — 56 заяв на 20 місць, 10 бюджетних, бал на бюджет 143,38.

Для контрасту: не інфраструктурні напрями теж є

В університеті Бекетова, як і в будь-якому багатопрофільному виші, є спеціальності, що не пов'язані прямо з відбудовою, — і саме на них помітна найконтрастніша різниця між бюджетом і контрактом.

  • Графічний дизайн і діджитал дизайн (Інститут архітектури) зібрав 185 заяв на 50 місць, але бюджетних тут лише 4 — решта 46 місць контрактні, бал на бюджет 148,88.
  • Подібна картина й у готельно-ресторанній справі (Інститут економіки): 193 заяви на 35 місць, лише 11 бюджетних, а торішній бал на бюджет тут, навпаки, один із найнижчих — 129,25, тоді як бал на контракт (139,91) вищий за бюджетний. Це нетипова ситуація, коли контрактники в середньому підготовлені краще за бюджетників.
  • Економіка (Інститут економіки) показала найвищий бал на бюджет серед усіх перевірених спеціальностей вишу — 166,00, при 82 заявах на 25 місць і лише 5 бюджетних.

Держпріоритет: куди йдуть бюджетні місця

Кількість заяв показує, чого хочуть абітурієнти. Але є ще один показник, який показує, чого хоче держава, — це частка бюджетних місць у загальному ліцензійному обсязі спеціальності. Заяви — це попит знизу, бюджетні місця — це пропозиція згори, і зіставлення цих двох цифр показує, чи збігаються пріоритети абітурієнтів і пріоритети державного фінансування.

Якщо порахувати частку бюджетних місць за кластерами спеціальностей університету Бекетова, картина виходить така:

  • Будівництво, архітектура, геодезія (шість програм із розділу «Будівельний бум») — 304 бюджетних місця з 549 ліцензійних, тобто 55,4%.
  • Енергетика, транспорт, автоматизація, нафтогаз, екологія, ІТ (дев'ять програм інфраструктурного ядра) — 172 бюджетних місця з 272 ліцензійних, тобто 63,2* — вища частка, ніж навіть у будівництва.
  • Дизайн, готельно-ресторанна справа, економіка (три неінфраструктурні програми) — лише 20 бюджетних місць із 110 ліцензійних, тобто 18,2%.

Різниця - в рази. Держава фінансує майже дві третини місць на енергетичних і транспортних спеціальностях і більше половини місць на будівельних — і водночас лишає контрактними майже 82% місць на дизайні, готельно-ресторанній справі та економіці.

Чому це важливо? Кількість бюджетних місць — це не автоматичний наслідок попиту абітурієнтів, а окреме рішення держави: скільки фахівців тієї чи іншої спеціальності вона готова оплатити з бюджету. Коли ця частка стабільно висока саме в будівництві та інфраструктурних напрямах — це сигнал, що держава свідомо нарощує пропозицію фахівців, які потрібні для відбудови, а не просто йде за модою абітурієнтів.

Для дизайну чи готельно-ресторанної справи, навпаки, держава фактично каже: цих фахівців має оплачувати ринок, а не бюджет. Це і є держпріоритет у чистому вигляді - розподіл бюджетних місць як інструмент, яким держава скеровує систему освіти в бік тих професій, що їй потрібні найбільше.

Хто ще в Харкові готує кадри для відбудови — і чому їх катастрофічно не вистачає

Логічне запитання: якщо будівельні та інфраструктурні спеціальності університету Бекетова настільки затребувані державою, чи є в Харкові інша альтернатива для абітурієнта, який хоче стати фахівцем із відбудови?

Окремого профільного вишу такого профілю в Харкові вже немає. Донедавна цю роль виконував Харківський національний університет будівництва та архітектури (ХНУБА) — але 24 листопада 2021 року Кабінет міністрів ухвалив рішення про його приєднання до університету Бекетова: ХНУМГ став правонаступником майна, прав та обов'язків ХНУБА, і як окремий заклад вищої освіти той припинив існування. Тобто спеціалізований будівельно-архітектурний виш Харкова сьогодні — це фактично Інститут архітектури в структурі самого університету Бекетова, той-таки, чия «Архітектура та містобудування» фігурує вище серед найбільших за ліцензійним обсягом програм університету.

З-поміж інших великих харківських вишів, які ми вже аналізували, — ХНУ імені Каразіна і ХПІ, — жоден не має порівняного за масштабом і фокусом будівельного напряму. Тобто після об'єднання 2021 року університет Бекетова залишився в Харкові фактично єдиним центром підготовки фахівців саме для фізичної відбудови міста.

Наскільки гостро цих фахівців бракує вже зараз, можна зрозуміти з того, як сам виш організовує підготовку — адже йому доводиться одночасно навчати студентів і власними силами відновлювати власні зруйновані обстрілами приміщення. В університеті запровадили концепцію «наскрізної професіоналізації»: на першому курсі — дуальна освіта, на другому студенти отримують робітничу спеціальність, а на третьому починають накопичувати професійний досвід за фахом. До випуску, окрім диплома, студент отримує ще й сертифікат ліцензованої професії, який дає право працювати за спеціальністю одразу, не чекаючи завершення навчання.

Це не суто теоретична схема. За словами ректора Ігоря Білецького, пандемія і війна змусили виш остаточно перейти на змішаний формат навчання — поєднання онлайну й офлайну, і, за його словами, «повернення до повністю офлайн-освіти вже не буде». А практику студенти отримують не в умовних навчальних майстернях, а на реальних об'єктах: аспірант Джамалдін Алатаєв, наприклад, розробив повний комплект креслень і 3D-моделей для відновлення одного з корпусів університету. Для практичної підготовки виш також створив власний науково-дослідний центр будівельних матеріалів на обладнанні вартістю 8,5 мільйона євро, який одночасно і навчає студентів, і виконує комерційні замовлення.

Це і є відповідь на питання про дефіцит: коли єдиний профільний виш регіону вбудовує здобуття робітничої спеціальності просто в навчальну програму, а студентів залучає до реальних проєктів відбудови ще до випуску, — це ознака того, що фахівців бракує вже сьогодні, а не колись у майбутньому.

Що все це означає

Порівняно з тим, що ми бачили в Каразінському університеті та ХПІ — де фізика, енергетика чи матеріалознавство збирали одні з найнижчих показників попиту, — університет Бекетова демонструє протилежну картину: тут профільні для вишу будівельні й інфраструктурні напрями справді притягують масовий інтерес абітурієнтів, а не пасуть задніх серед економічних чи гуманітарних спеціальностей. І, як показує розподіл бюджетних місць, цей інтерес абітурієнтів накладається на цілком свідомий вибір держави фінансувати саме ці напрями — рідкісний для харківських вишів випадок, коли попит знизу і пріоритет згори по суті збігаються.

Водночас навіть тут не все однозначно: електромеханіка й відновлювана енергетика — напрями, безпосередньо пов'язані з енергетичною незалежністю країни, — показують помітно нижчий і попит, і бали, ніж будівельний кластер, попри високу частку бюджетних місць.  

Якщо коротко: університет міського господарства імені Бекетова — це приклад того, як бажання абітурієнтів і пріоритети держави в питанні відбудови збігаються. Але навіть тут збіг не повний. А після об'єднання з профільним будівельним вишем університет Бекетова лишився в Харкові фактично єдиним центром підготовки таких кадрів, і цього явно недостатньо для масштабів відбудови, яка вже триває.