Навчання на більшості програм Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна розпочалось 1 вересня - зарахування на бюджет відбулося ще в серпні, за загальнонаціональним графіком вступної кампанії. За даними системи , яку ми використовуємо в цьому аналізі, — цього року до вишу подано 24 942 заяви на 13 552 ліцензійні місця. Ці цифри дають змогу побачити чіткі контури того, куди йде харківська молодь і, що не менш важливо, куди її скеровує (або не скеровує) держава своїм бюджетним фінансуванням.
Битва за право та менеджмент
Топ-10 спеціальностей ХНУ імені Каразіна за кількістю поданих заяв на бакалаврат виглядає так:
- Право (юридичний факультет) - 674 заяви
- Кібербезпека (Навчально-науковий інститут комп'ютерних наук та штучного інтелекту) - 517
- Комп'ютерні науки (той самий інститут) - 399
- Міжнародні відносини (ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу») - 387
- Маркетинг (економічний факультет) - 361
- Бізнес-адміністрування (ННІ «Каразінська школа бізнесу») - 320
- Міжнародна економіка (економічний факультет) - 284
- Міжнародне право (юридичний факультет) - 214
- Комп'ютерні науки та інтелектуальні технології (Каразінський банківський інститут) - 214
- Журналістика (Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю, ННІ соціології та медіакомунікацій) - 212
Але кількість заяв - оманливий показник сам по собі. Куди красномовніше - співвідношення заяв до реальних бюджетних місць. Топ-10 спеціальностей із найгострішою конкуренцією за бюджет виглядає так:
- Бізнес-адміністрування (ННІ «Каразінська школа бізнесу») - 320 заяв на 5 бюджетних місць, тобто 64 абітурієнти на місце
- Право (юридичний факультет) - 674 заяви на 12 місць, або 56 абітурієнтів на місце
- Міжнародне право (юридичний факультет) - 214 заяв на 5 місць, 43 абітурієнти на місце
- Інтернет-маркетинг (ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія») - 208 заяв на 5 місць, 42 абітурієнти на місце
- Міжнародна логістика (ННІ «Каразінський інститут міжнародних відносин та туристичного бізнесу») - 203 заяви на 5 місць, 41 абітурієнт на місце
- Менеджмент підприємницької діяльності (ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія») - 177 заяв на 5 місць, 35 абітурієнтів на місце
- Міжнародний бізнес та корпоративний менеджмент (ННІ «Інститут державного управління») - 176 заяв на 5 місць, 35 абітурієнтів на місце
- Менеджмент (ННІ «Каразінська школа бізнесу») - 203 заяви на 6 місць, 34 абітурієнти на місце
- Політичні технології та аналіз політики (ННІ філософії, культурології, політології) - 136 заяв на 5 місць, 27 абітурієнтів на місце
- Світова політика та дипломатія / Журналістика (Медіакомунікації та зв'язки з громадськістю) - по 27 абітурієнтів на місце (159 заяв на 6 місць і 212 заяв на 8 місць відповідно)
Показово, що в цьому топ-10 немає кібербезпеки чи комп'ютерних наук - попри рекордну кількість заяв, ці напрями отримали більш щедрий бюджетний обсяг, тож конкурс там менш гострий, ніж здається на перший погляд.
Найдорожчі та найдешевші бали вступу
Одразу застереження щодо цифр нижче: на сайті «Вступ.ОСВІТА.UA» середній бал ЗНО по кожній програмі й досі показаний за 2025 рік — навіть у вкладці поточного, 2026 року. Тобто фактичний прохідний бал цьогорічної кампанії система, імовірно, ще не оприлюднила чи не прорахувала. Торішній бал тут - єдиний наразі доступний орієнтир: він показує, яким був реальний прохідний поріг минулого разу, і дає уявлення, чого можна було очікувати вступникові з подібним результатом цього року.
Топ-5 найвищих торішніх прохідних балів у виші:
- Медична фізика та біонаноматеріали (ННІ «Фізико-технічний факультет») - 183.75
- Світова політика та дипломатія (Каразінський інститут міжнародних відносин) -178.31
- Міжнародна логістика (той самий інститут) - 175.44
- Міжнародні відносини - 172.23
- Управлінська економіка (економічний факультет) / Математика (факультет математики і інформатики) - 170.00–170.08
Топ-5 найнижчих торішніх прохідних балів - програми Навчально-наукового інституту «Українська інженерно-педагогічна академія»:
- Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості) - 131.75
- Професійна освіта (Машинобудування) - 132.04
- Професійна освіта (Транспорт) - 132.50
- Менеджмент підприємницької діяльності - 135.00
- Геологія нафти і газу (ННІ наук про Землю) - 139.93
Різниця між найвищим і найнижчим балом у межах одного вишу - понад 50 пунктів, і це саме по собі показує, наскільки нерівномірно абітурієнти й система в цілому оцінюють різні напрями підготовки.
Показовий випадок - уже згадана медична фізика: попри найвищий бал у виші, кількість заяв на неї скромна - лише 20. Це типова ситуація вузької, немасової, але елітної спеціальності: мало місць, мало охочих, проте дуже підготовлені абітурієнти, які точно знають, чого хочуть.
Кого потребуватиме держава: фізики, енергетики, інженери
У розмовах про повоєнне відновлення й далі триваючу війну незмінно спливає одне й те саме питання: чи готує країна достатньо людей, які вміють будувати, ремонтувати, захищати і обслуговувати те, на чому все це тримається, - енергетику, зв'язок, безпілотні технології, кіберзахист критичної інфраструктури тощо? Дані Каразінського університету дають змогу подивитися на ці перспективи.
Фізико-технічний факультет пропонує програми, які напряму стосуються цієї теми:
- Прикладна фізика - 44 заяви на 18 ліцензійних місць, з яких лише 2 контрактні: решта 16 фінансуються державою.
- Кіберфізичні ядерні технології - 35 заяв на 18 місць, з яких 10 бюджетних. Напрям безпосередньо пов'язаний з енергетичною безпекою країни — темою, яка в умовах постійних атак на енергосистему навряд чи стане менш актуальною найближчими роками.
Факультет радіофізики, біомедичної електроніки та комп'ютерних систем показує такий попит:
- Радіофізика та технології програмування - 88 заяв на 70 місць, 42 з яких бюджетні.
- Біомедична електроніка та комп'ютеризовані системи - 63 заяви на 52 місця, 20 бюджетних.
Обидва напрями поєднують фізику з програмуванням і електронікою - саме той стик дисциплін, на якому будуються і медичне обладнання, і безпілотні системи, і засоби зв'язку.
Окремо варто виділити прикладну фізику енергетичних систем (Навчально-науковий інститут екології, зеленої енергетики та сталого розвитку) - там лише 18 заяв на 50 місць, з яких аж 27 бюджетних. Тут держава явно готова фінансувати підготовку, але не вистачає абітурієнтів, готових цим скористатися. У перспективі це означає можливий дефіцит кадрів у сфері, яка, за логікою відбудови енергетичної інфраструктури, мала би бути однією з пріоритетних.
Інша картина - з електричними станціями, мережами та системами (ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія»): 130 заяв на 50 місць, 17 з яких бюджетні. Тут, на відміну від прикладної фізики енергетичних систем, попит цілком реальний - заяв у кілька разів більше, ніж бюджетних місць, - хоча й не такий ажіотажний, як на право чи маркетинг.
А от комп'ютерна інженерія (ННІ комп'ютерних наук та штучного інтелекту) - 140 заяв на 31 місце, 15 бюджетних - і вже згадана кібербезпека показують, що напрями, які прямо чи опосередковано пов'язані з розробкою й захистом технічних систем (від дронів до кіберінфраструктури), уже користуються цілком реальним, а не штучно роздутим попитом серед харківської молоді.
Загальний висновок з цього зрізу: фізико-технічні й енергетичні спеціальності не є наймасовішими за кількістю заяв. Вони точно програють праву, маркетингу чи міжнародним відносинам за видимою популярністю. Але держава намагається компенсувати це більшим бюджетним фінансуванням: практично всюди в цьому сегменті частка бюджетних місць у загальному наборі суттєво вища, ніж у права чи бізнес-адміністрування. Питання лишається відкритим: чи достатньо цього для того, щоби закрити реальну кадрову потребу країни в інженерах, фізиках і енергетиках? Чи попит абітурієнтів і надалі концентруватиметься на юридичних, економічних та управлінських напрямах, залишаючи технічні спеціальності недобраними?
Освіта як індикатор освітньої політики
Те, що ми побачили на прикладі фізиків і енергетиків, - не виняток, а частина загальної картини розподілу бюджетних місць у виші.
Гуманітарні та природничі напрями - історія, фізика, математика - отримують відносно велике державне фінансування: держава ніби намагається утримати ці напрями на плаву незалежно від масовості попиту.
Найпопулярніші серед абітурієнтів соціально-економічні й юридичні спеціальності — право, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини — фінансуються значно скромніше, і туди основний потік абітурієнтів іде саме на контракт.
Це означає, що державне фінансування у вишах іде не за попитом, а навпаки: найбільш затребувані серед молоді професії субсидуються найменше, тоді як менш популярні, але стратегічно важливі для відбудови й безпеки країни технічні напрями отримують пропорційно більше бюджетної підтримки, ніж «заробляють» кількістю заяв.
Тривожні тенденції
Якщо звести всі цифри докупи, проступає кілька сигналів:
► Найпопулярніші напрями отримують найменше державного фінансування. Право - 674 заяви на лише 12 бюджетних місць, міжнародні відносини - 387 заяв на 15 місць. Переважна більшість абітурієнтів, які хочуть вивчати ці спеціальності, мають платити за навчання - держава майже усунулася від підтримки затребуваних напрямів.
► Технічні педагогічні спеціальності майже не цікавлять абітурієнтів. Профосвіта за напрямами «Технологія виробів легкої промисловості» (13 заяв), «Машинобудування» (42 заяви), «Транспорт» (31 заява) — це майбутні викладачі технічних дисциплін у коледжах і профтехучилищах. Якщо туди не йдуть навіть на бюджет, за кілька років може виникнути дефіцит фахівців, які готують робітничі кадри для промисловості й відбудови.
► Ядерна та енергетична фізика - невисокий попит та помірна підтримка держави попри пряму стратегічну актуальність. Кіберфізичні ядерні технології (35 заяв на 10 бюджетних місць), прикладна фізика енергетичних систем (всього 18 заяв на виш) - спеціальності, які напряму стосуються захисту й відновлення енергосистеми країни, що потерпає від постійних атак. Бюджетна підтримка тут є, але вона не виглядає пріоритетною порівняно з реальною стратегічною вагою цих напрямів, а самих абітурієнтів - обмаль.
► Геологія нафти і газу - невисокий рівень підготовки абітурієнтів. При помірному попиті (68 заяв) торішній прохідний бал тут один із найнижчих у виші (139.93). Для спеціальності, безпосередньо пов'язаної з енергетичною незалежністю країни, це тривожний сигнал у довгостроковій перспективі: галузь цікавить не найсильніших абітурієнтів.
► Розрив у понад 50 балів усередині одного вишу - це не просто цікавий факт, а ознака розшарування: найслабше підготовлені абітурієнти концентруються саме в педагогічно-технічних напрямах, тобто майбутні викладачі робітничих і технічних дисциплін у середньому мають нижчий рівень базової підготовки, ніж студенти права чи міжнародних відносин.
Замість висновку
Цифри вступної кампанії - це, по суті, знімок того, як молода людина в 2026 році уявляє собі власне майбутнє, і того, як держава на це майбутнє готова робити ставку грошима. Ці дві картини сходяться не завжди.
Абітурієнти масово обирають професії, які не прив'язані до відновлення конкретної фізичної інфраструктури, - право, менеджмент, маркетинг, міжнародні відносини: це про людей, угоди й системи, а не про те, хто полагодить трансформатор чи спроєктує нову підстанцію. Держава ж намагається підтримати те, що напряму пов'язане з відбудовою й обороною конкретної території, - фізику, енергетику - навіть коли попит на ці напрями відверто млявий.
Чи означає це, що за кілька років країна недорахується інженерів-енергетиків і матиме надлишок юристів і маркетологів? Однозначної відповіді на питання ці дані не дають - принаймні самі по собі. Але вони точно показують, що варто ставити це запитання вголос: не після відбудови, а вже зараз.
