Із 24 державних вишів Харкова 23 зазнали пошкоджень внаслідок війни. Деякі втратили цілі корпуси. Харківський національний університет міського господарства (ХНУМГ) був заснований у 1922 році. За 100 років роботи він пережив чимало криз, але російсько-українська війна стала безпрецедентним викликом для вишу та та його спільноти.
Починаючи з 2022 року корпуси та інфраструктура університету пережили 24 ракетних та артилерійських обстріли. Головний корпус, історична будівля за проєктом Олексія Бекетова, зазнав нищівного удару в лютому 2023 року. Окрім головного, були пошкоджені корпуси на Сумській, 40 (головна будівля університету архітектури і будівництва, що увійшов до складу ХНУМГ) та на Мироносицькій. Повністю зруйнований житлово-будівний коледж. Два прильоти пережив електромеханічний коледж. Загалом із 21 корпусу вишу були пошкоджені 16, а із 10 гуртожитків – 9 пошкоджені, 1 зруйнований.
За словами ректора ХНУМГ Ігоря Білецького, обстрілами було пошкоджено 65% усіх площ вишу - це понад 45 000 м² навчальних, лабораторних та житлових приміщень.
Усі три роки університет займається відбудовою, не очікуючи закінчення бойових дій, і це – свідомий вибір керівництва та спільноти ХНУМГ. Однак відбудова - це значно більше, ніж просто відновлення фізичної інфраструктури. Це процес, що передбачає не лише ремонт будівель, але й збереження колективу та формування візії майбутнього.
Першим кроком для відбудови будь-якої руйнації є створення проектно-кошторисної документації. Особливістю відбудови саме ХНУМГ є те, що цей університет є профільним будівельним вишем, а отже має власну експертизу. У ХНУМГ працює 67 фахівців із ліцензіями інженерно-технічного нагляду, проєктувальників, експертів, архітекторів тощо. Це дозволяє вишу своїми силами розробляти всю проєктно-кошторисну документацію на відбудову, не залучаючи сторонніх спеціалістів і не витрачаючи на це кошти.
Далі ця документація має пройти експертизу, а потім проекти повинні бути завантажені в систему Dream (державна система управління проєктами з відновлення). За словами Ігоря Білецького, п'ять проектів вишу наразі вже розміщені в Dream, ще 15 – розроблені і перебувають на різних стадіях погодження. Після завантаження у Dream починається пошук джерел фінансування.
«Основна проблема у процесі відбудові наразі - це кошти. Людей нам вистачає: ми можемо виконати будь-які роботи і будь-які обсяги своїми силами або із залученням будівельних організацій. Ми якісно проводимо тендерні процедури. У нас немає проблем із проектами. У нас повністю є розуміння процесу, тому що ми будівельний університет. Є порозуміння з місцевими органами влади, із міністерством. Єдина проблема - це кошти. Цього року порівняно з минулим вища освіта недоотримала 2,5 млрд гривень. Звідки ж взятися коштам на відбудову?» - зазначає ректор.
Пошуком фінансування займається Міністерство освіти і науки. Джерела можуть бути різними: державні програми та фонди з відновлення, інвестори, благодійні організації тощо. За словами Ігоря Білецького, виші самостійно визначають, що саме вони хочуть відбудувати, і подають відповідні проєкти. МОН розставляє свої пріоритети: на першому місці – соціальна складова, далі – безпекова (бомбосховища, безпечні простори), потім – питання фасадів, оскільки не закритий на зиму фасад і не включене опалення можуть фактично зруйнувати будівлю. Залежно від того, яке є джерело фінансування, міністерство обирає проєкти. Наприклад, якщо активізується фонд, який фінансує безпечний простір, - то із системи Dream беруть ті проекти, які відносяться до безпечного простору. Але за ці кошти не можна, наприклад, вставити вікна. Ігор Білецький наголошує, що ХНУМГ має готові проєкти для фонду будь-якого спрямування.
За його словами, якщо проаналізувати всю відбудову, що її вже здійснив виш, то фінансування надходило із трьох основних джерел:
- близько 60% - державні кошти;
- 30% - власні кошти університету;
- 10% - благодійна допомога від випускників, будівельних організацій Харкова та міжнародних партнерів. Наприклад, у 2024 році Асоціація випускників та стейкхолдери передали вишу 5 млн грн.
Ректор наголошує: незважаючи на складну ситуацію із фінансуванням, продовження бойових дій, постійні обстріли Харкова, станом на квітень-2025 без реконструкції залишається лише близько 10-12% площ університету, які зазнали пошкоджень і руйнувань протягом повномасштабного вторгнення. Ця цифра незадіяних у роботі вишу площ співставна з довійськовими показниками: завжди близько 10% площ було виведено під ремонт.
Символом того, що життя продовжується, незважаючи на всі перепони, стала відбудова головного корпусу вишу – бекетівської будівлі в центрі Харкова. У лютому 2023-го російська ракета знищила тут три із семи надземних поверхів, зруйнувавши 7000 м².
«Буквально через півгодини я був вже на місці. Зима, холод, руйнування. Страшна картина. Але зібралось дуже багато людей, понад 100, і люди йшли і йшли… Ректор, викладачі, аспіранти, студенти. Відчуття було таке, що зруйнована власна домівка. Емоційно це дуже вразило, ця картинка запам’ятається мені на все життя», - згадує викладач Олег Калмиков, який очолював процес створення проектно-кошторисної документації на відбудову головного корпусу.
За словами ректора Ігоря Білецького, університет завжди своїми силами ліквідує ті руйнації, які може ліквідувати. Але на реконструкцію головного корпусу необхідно було щонайменше 150 млн грн: таких коштів у виша немає.
Станом на квітень 2025 року було отримано трохи більше 10% необхідного для повної відбудови об’єму фінансування. Минулого року був проведений тендер і виконані основні роботи: зведені стіни, відремонтована покрівля, закритий фасад і вставлені вікна. Зараз міністерство шукає кошти на продовження робіт.
«Вкрай важливо було виділити фінансування саме на той обсяг робіт, який вже виконаний, - тобто зробити стіни та дах. Це я говорю як фахівець з будівельних конструкцій. Ракета розбила три поверхи із семи надземних поверхів будівлі. Якби ми не відновили стіни та покриття, то дощ і сніг затікали би всередину. Через одну-дві зими ця будівля була би зовсім в іншому стані, вона би руйнувалася. Взагалі постало би питання можливості її подальшого безпечного використання», - зауважує Олег Калмиков.
Водночас відбудови ХНУМГ - це історія не лише про зведення стін: насамперед це історія людей, які відмовилися здаватися і довели, що єдність здатна протистояти будь-чому.
«Те, що люди прийшли в університет після того удару, і те, що ми організувалися для роботи з відновлення, багато значить: ми йшли за покликом наших емоцій. Для всіх нас університет – це не просто місце роботи. Люди прийшли, бо їх вдарили по живому. Це був рух душі, і цей рух привів нас на місце трагедії. Бо фактично людям розбили власну домівку», - каже викладач.
Ректор Ігор Білецький згадує багато історій, коли у найскладніших обставинах люди показали себе людьми і колективом. Після прильоту у лютому-2025 в корпус на Сумській там було вибито 150 вікон.
"На вулиці — мінус 16. Знову та сама ситуація: прийшли люди, які не мають ніякого відношення ані до цього корпусу, ані до цієї кафедри. Директор інституту, якому за 60 років, і його заступник удвох носили фанеру на п'ятий поверх. Студентів багато прийшло. Ми за день повністю забили всі вікна, всі 150, прибрали все скло", - розповідає він.
Аспірант ХНУМГ Джамалдій Алатаєв, який теж брав безпосередню участь у відновленні вишу, створивши повний комплект креслень та 3D-моделі одного з корпусів, - пояснює своє бажання і готовність долучитися до цього процесу дуже просто: за його словами, університет - це насамперед люди, які продовжують навчатися, працювати, творити; саме тому університет живе.
«Колектив університету - це майже 2000 співробітників, понад 600 викладачів. Зараз Харків знаходиться в дуже важких умовах – не тільки з точки зору воєнного стану, але й у складних моральних умовах. І коли такий великий колектив бачить руйнування власної домівки – це дуже болюча рана. Але коли за деякий час ми бачимо процес відбудови - це дуже надихає. Це доводить, що ми не здалися. Да, нас б'ють, але ми підіймаємось з попелу. Ми далі працюємо, далі боремося. І це насправді дуже сильно підіймає бойовий дух», - каже Олег Калмиков.
Ректор Ігор Білецький відзначає, що саме стійкість колективу дозволила університету не лише вижити в умовах війни, але й продовжувати виконувати свою основну місію - освітню.
"Життя не зупинялось ні на один день, і мені здається, що оце — справжній героїзм. Коли ти свідомо робиш свою роботу під обстрілами – це і є справжній героїзм", - каже він.
У плані саме фізичної відбудови університет планує участь ще у двох масштабних проєктах. Перший стосується комплексної термомодернізації восьми об'єктів за кошти Європейського інвестиційного банку. Проєкт передбачає впровадження енергоефективних рішень, встановлення сонячних батарей та альтернативних джерел опалення. Це дозволить значно скоротити енергоспоживання та зменшити витрати на комунальні послуги. Але фінансуватися цей проєкт, скоріш за все, буде після закінчення активної фази війни.
Також виш бере участь у проєкті "Удосконалення вищої освіти заради результатів", що фінансується західними донорами. В рамках цієї програми ХНУМГ отримує сучасне лабораторне обладнання вартістю 8,5 млн грн для створення єдиного в Харкові центру з досліджень будівельних матеріалів та обстеження будівель. Цей центр буде науково-навчальним, тобто матиме можливість виконувати договірні роботи. Це дасть вишу додаткові джерела для фінансування, каже ректор.
Відбудова ХНУМГ - це не лише відновлення зруйнованих стін і корпусів, але й переосмислення своєї ролі у повоєнній України. Паралельно з фізичною реконструкцією виш активно трансформує освітні підходи, адаптуючись до сучасних викликів і потреб суспільства.
Зараз університет впроваджує систему змішаного навчання, яке поєднує онлайн-формат з аудиторними заняттями. За словами Ігоря Білецького, пандемія COVID-19 та війна прискорили цифровізацію освіти: ректор переконаний, що повернення до повністю офлайнового навчання вже не відбудеться.
Особлива увага приділяється практичній підготовці студентів. Виш запроваджує концепцію наскрізної професіоналізації: перший курс – це дуальна освіта, другий – отримання робітничої професії, третій – початок накопичення професійного досвіду. До кінця навчання студент має можливість отримати не лише диплом, але й сертифікат на ліцензовану професію, який дозволяє працювати за фахом.
Окрім того, ХНУМГ бере участь у відбудові Харкова та інших міст України. Маючи статус базової організації Міністерства розвитку громад і територій, університет здійснює науково-технічний супровід відбудови складних інфраструктурних об'єктів. За словами ректора, минулого року виш працював із шістьма такими об'єктами, включно з енергооб'єктами та водогонами національного значення.
Відбудова конкретно Харківського національного університету міського господарства та кілька її вимірів - це модель для розуміння процесів відбудови всієї України: ідеться про фізичне відновлення, людську згуртованість та спільне бачення майбутнього. Поєднання цих трьох вимірів – фізичної реконструкції, людського капіталу та стратегічного розвитку – допоможе будь-якому об’єкту України, що пережив руйнації війни, не лише повернутися до довоєнного стану, але й трансформуватися відповідно до нових викликів. І Харківський університет міського господарства – тому доказ.
Серед студентів навіть ходила історія: після одного з численних обстрілів, коли пошкодили головний корпус, пам’ятник Олексію Миколайовичу Бекетову вистояв.
Як символ, як свідчення того, що вистояв і наш дух, - каже аспірант вишу Джамалдій Алатаєв.
Фото - ХНУМГ, Status Quo
