Пацієнти з підвищеною чутливістю вимагають особливого підходу при ендодонтичному лікуванні. Ключовим фактором стає вибір пломбувального матеріалу , який не викличе подразнення і забезпечить комфорт після процедури. Важливо враховувати не тільки герметичність і міцність, але і біосумісність, рівень токсичності, термічну інертність і здатність матеріалу стимулювати відновлення тканин.

Найбільш підходящі групи матеріалів

Серед безлічі варіантів виділяються чотири групи, які вважаються безпечними і ефективними для чутливих пацієнтів:

  • MTA-матеріали (мінеральний триоксид-агрегат).
  • Біокерамічні силери.
  • Епоксидні силери з низькою екзотермією.
  • Модифіковані цинкоксидевгенолові пасти.

Кожна з цих груп має високу біосумісність і мінімальну подразнювальну дію. Їх застосування знижує ризик запалення, післяопераційного болю та алергічних реакцій.

Переваги біокераміки та MTA

Ці матеріали вважаються найбільш щадними. Вони не викликають термічного опіку, мають антисептичні властивості та сприяють регенерації тканин. MTA (наприклад, ProRoot MTA, BIO MTA+) і біокерамічні силери (BioRoot RCS, TotalFill BC Sealer) демонструють відмінну сумісність з живими тканинами, стійкі до вологи і не втрачають герметичності навіть при наявності ексудату.

  • Мають лужну реакцію, що пригнічує ріст бактерій;
  • не містять токсичних компонентів і розчинників;
  • знижують ризик післяопераційного болю на 30-40% в порівнянні з традиційними матеріалами;
  • сприяють ремінералізації і відновленню періапікальних тканин.

Їх застосування особливо виправдано при лікуванні запалених, раніше невдало пролікованих або апікально відкритих каналів. Крім того, вони підходять для ретроградного пломбування та лікування перфорацій.

Альтернативні варіанти при помірній чутливості

Якщо пацієнт не страждає від вираженої гіперчутливості, можна використовувати сучасні епоксидні або модифіковані евгенольні матеріали.

Епоксидні силери (AH Plus, Adseal) забезпечують міцну адгезію, стабільність і низьку екзотермічну реакцію. Вони підходять для термопластичної техніки пломбування, особливо в поєднанні з гутаперчею.

  • епоксидні склади демонструють стабільність і низьку усадку;
  • модифіковані пасти містять менше евгенолу і доповнені антисептиками;
  • обидва типи підходять для пацієнтів з помірною чутливістю і без виражених алергій.

Важливо уникати складів з формальдегідом, агресивними розчинниками і компонентами, здатними викликати подразнення або алергічну реакцію.

Рекомендації щодо вибору матеріалу

При роботі з чутливими пацієнтами стоматолог повинен враховувати індивідуальні особливості організму, анамнез, клінічну ситуацію і передбачувану техніку пломбування.

  • Уточніть наявність алергій і непереносимості компонентів.
  • Віддавайте перевагу матеріалам з нейтральним або слаболужним pH.
  • Уникайте термореактивних складів і агресивних хімічних компонентів.
  • У разі сумнівів вибирайте біокераміку або MTA як найбільш безпечний варіант.

Навіть найбільш біосумісний матеріал вимагає точної техніки пломбування, дотримання протоколу і контролю за герметичністю. Це знижує ризик ускладнень і підвищує довговічність результату.

Висновок

Для чутливих пацієнтів оптимальні біосумісні матеріали з низькою токсичністю, антисептичними властивостями і стабільною структурою. MTA і біокераміка — найкращий вибір при вираженій гіперчутливості, запаленні або наявності алергій. Сучасні епоксидні та модифіковані евгенольні склади також можуть бути ефективними при правильному застосуванні та дотриманні техніки. Вибір матеріалу повинен ґрунтуватися на клінічній картині, анамнезі та індивідуальних особливостях пацієнта.