Новини Харкова - До Харкова повертається «Болеро» (фоторепортаж) | Головні новини Харкова сьогодні

29 квітня та 1 травня на Loft Stage Харківського національного театру опери та балету відбудеться прем'єра двох одноактних балетів - Inside the Music на музику Джорджа Гершвіна і Boléro I.R. на музику Моріса Равеля. Постановники - прима-балерина та прем'єр Національної опери України Тетяна Льозова і Ярослав Ткачук. Це перша їхня робота спеціально для харківської сцени. І перша прем'єра Харків Опери, у якій харківське коріння одного з головних творів стає не просто тлом, а темою всієї вистави.

Балет Boléro I.R., фото - SQ

Де починається ця історія

Іда Рубінштейн народилася 3 жовтня 1883 року в Харкові, у родині спадкового почесного громадянина міста Льва Рубінштейна. Родина була однією з найбагатших в Україні того часу. Діду Іди належав банківський дім, батько торгував цукром, мав кілька банків і заводів. Рубінштейни витрачали великі суми на благодійність і підтримку культурного розвитку Харкова, у їхніх будинках регулярно збиралася міська інтелігенція.

Іда Рубінштейн, фото - Вікіпедія

Іда осиротіла в дев'ять років і успадкувала величезний статок. Освіту здобувала в Петербурзі. Пізніше оселилася в Парижі - і саме там зробила кар'єру. У 1928 році Іда Рубінштейн заснувала власну балетну трупу. Грала Саломею, Клеопатру, Жанну д'Арк. Свідомо руйнувала канони академічного балету і будувала власний сценічний стиль на межі танцю, театру і перформансу.

«Болеро» Моріс Равель написав у 1928 році, і вперше воно прозвучало 22 листопада того ж року в паризькому Гранд-Опера - в ході антрепризного вечора балерини Іди Рубінштейн. Хореографія була Броніслави Ніжинської, художнє оформлення - Олександра Бенуа. Іда виконала сольну партію сама. Твір, задуманий як балет за іспанськими мотивами, став музичним символом модернізму: мелодія повторюється вісімнадцять разів, а інструменти оркестру поступово приєднуються, створюючи безперервний підйом інтенсивності. Рубінштейн замовила Равелю саме цей твір для своєї новоствореної трупи - і те, що мало стати балетним номером, перетворилося на один із найвпізнаваніших музичних творів ХХ століття.

Ліворуч - Моріс Равель, праворуч - Іда Рубінштейн, фото - Radiovan

Де вона народилася - Іда ретельно приховувала. Містифікуючи шанувальників, вона представлялася то як Лідія, то як Аделаїда, і не любила розповідати про місце і час свого народження. Лише через багато років у метричній книзі харківської синагоги було знайдено відповідний запис.

Іда Рубінштейн померла у 1960 році. На її пам'ятнику - лише ініціали: I.R. Ті самі, що стоять у назві балету, який тепер ставлять у Харкові.

Як народилися вистави

Ідея поставити щось для Харків Опери зʼявилась влітку 2025 року - художня керівниця балетної трупи театру Антоніна Радієвська зателефонувала Тетяні Льозовій і запросила до співпраці.

«Першою думкою чомусь було «Болеро». Неймовірна музика. А потім я згадала, що «Болеро» написано за замовленням Іди Рубінштейн. А Іда Рубінштейн - харків'янка. Все стало на свої місця», - розповідає Тетяна Льозова.

Антоніна Радієвська каже, що коли почула про концепцію - відчула мурашки по шкірі. Постановники починали з відкритої ідеї, яка поступово набувала форми - два одноактних балети, кожен зі своїм музичним і хореографічним характером.

Антоніна Радієвська, фото - SQ

Активна сценічна робота з трупою почалася в січні 2026 року. Схема - постійні зустрічі: Льозова і Ткачук живуть і працюють у Києві, до Харкова приїжджали на кілька днів раз на місяць.

«Ми приїжджали і розуміли, що паралельно в театрі йде інший репертуар. Тому намагалися добре підготуватися в Києві, щоб одразу щільно працювати тут, - каже Тетяна Льозова. - Нам дуже пощастило: артисти Харківського театру ставилися до цього з відкритим серцем. Ми показуємо якийсь фрагмент - а за тиждень вони його вже трохи оживили, додали нюансів».

Тетяна Льозова і Ярослав Ткачук, фото - SQ

«Робота не зупиняється ніколи - вона триває і в дорозі, і поза залом. Ми навіть не можемо сказати, де починається і закінчується репетиція. Це постійний процес мислення виставою», - додає Ярослав Ткачук.

Два балети - два характери

Inside the Music - перша частина програми. В основі - Концерт для фортепіано з оркестром фа мажор Джорджа Гершвіна, написаний у 1925 році. Для Гершвіна, відомого передусім як джазовий композитор, це був перший досвід повноцінного оркестрового твору: він спеціально вивчав оркестрування, щоб написати партитуру самостійно. Диригент Харків Опери Юрій Дяченко, який працює над музичним супроводом вистави, називає цей твір «дуже складним і віртуозним» - передусім через джазові ритми й гармонії, нетипові для академічних музикантів. Фортепіанну партію виконує піаніст Максим Чуб.

Піаніст Максим Чуб, фото - SQ

Концепція балету - спроба побачити музику як живий простір.

«Це всесвіт музики. Як його бачить піаніст, глядач або будь-яка людина. Це можуть бути ноти, жанри, клавіші - і те, як вони взаємодіють між собою», - пояснює Ткачук.

Хореографія тут - переважно неокласична, з чіткою прив'язкою до музичної структури.

Балет Inside the Music, фото - SQ

Boléro I.R. - зовсім інший характер. Тут хореографія тяжіє до пластичного, майже модерного рішення, де рух стає метафорою внутрішньої трансформації.

«Іда Рубінштейн - одна з найзагадковіших постатей європейського модерну, меценатка, антрепренерка й артистка, яка свідомо руйнувала канони академічного балету. Саме її харківське походження і родинний капітал уможливили появу одного з найвідоміших музичних творів ХХ століття, - каже Льозова. - У нашій виставі образ Рубінштейн трансформується у символ енергії, що здатна змінювати середовище навколо себе. Це не пряма біографічна історія. Це жіночий образ як джерело сили".

У центрі балету - процес перетворення: від «сірої маси» до індивідуальності, кольору і свободи. Хореографи свідомо не йшли шляхом біографічної реконструкції, хоч усі фактичні координати тут є: ім'я, ініціали у назві, харківське коріння.

Балет Boléro I.R., фото - SQ

Мала сцена як умова задачі

Харків Опера зараз працює не на основній сцені - велика зала недоступна через умови воєнного часу. Loft Stage, де відбудеться прем’єра і потім показуватимуть балети, - значно менший за площею. Для балету це означає конкретні фізичні обмеження: менше простору для стрибків, менший розмах рухів, кожен сантиметр сцени на рахунку. У кожній із вистав задіяно 17 артистів.

Балет Boléro I.R., фото - SQ

Художня керівниця балетної трупи Антоніна Радієвська бачить у цьому і зворотний бік.

«Я завжди кажу артистам: дивіться на це не як на жахіття, а як на шанс - ми маємо можливість народжувати щось нове. Зараз фактично народжується новий стиль. Класика залишається, але ми її трохи модернізуємо. Це такий тунель можливостей».

Генеральний директор театру Ігор Тулузов каже, що зала ХНАТОБу постійно наповнена - кризи із глядачами немає. Є технологічні і психологічні складнощі адаптації, але театр з ними справляється. Обидві вистави планується залишити в репертуарі - а коли відкриється велика сцена, перенести туди.

Харків як частина художнього висловлювання

Тетяна Льозова розповідає, що до першого приїзду в Харків була «налякана розмовами» про постійні тривоги, обстріли, небезпеку. Реальність її вразила.

«Місто живе, місто квітне, багато молоді, багато людей, наповнених думками і енергією. Ми цим надихалися. Навіть коли потяг зупинився на станції і була евакуація - ми вийшли і продовжували щось фантазувати. Перебування в Харкові тільки надихає».

Балет Boléro I.R., фото - SQ

Балет Inside the Music, фото - SQ

Постановники наголошують: вони свідомо не хотіли робити виставу про війну.

«Зараз дуже багато драматичного. Хотілося зробити інакше. Бо Харків - не про драму, а про життя та відкритість до нового», - каже Льозова.

Ця позиція - не уникання реальності, а спосіб її прочитання. Міська сцена, обмежений простір, постійний фоновий ризик - і водночас прем'єра, нова хореографічна мова, харків'янка Іда Рубінштейн, яка повертається додому у вигляді балету через майже 100 років після того, як замовила Равелю його найвідоміший твір.

«Культура - душа нашої України. Воїни оберігають країну як тіло, а ми зобов'язані зберегти нашу культуру, нашу душу. Будь-яка прем'єра на території України зараз - це великий успіх для нашої країни», - підсумовує Ярослав Ткачук.

Балет Inside the Music, фото - SQ

Балет Boléro I.R., фото - SQ