Квітень видався дощовим і холодним, проте було в ньому і щось приємне: світло не вимикали, принаймні - побутовим споживачам. Але енергетики попереджають - ця тиша оманлива і тимчасова. Літо принесе нові виклики, і до них варто готуватися вже зараз.
Чому зараз все добре - і чому це ненадовго
Щоб зрозуміти, що буде влітку, треба спочатку розібратися, чому зараз знеструмлень немає.
«Зараз ситуація теж непроста. Це побутовому споживачу здається, що відключень немає. Але насправді вони є», - пояснює Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт, проректор Полтавської політехніки.
За його словами, система перебуває в системному дефіциті електроенергії - особливо в ранкові та вечірні години, коли сонячна генерація не працює. Але побутові споживачі цього не відчувають, бо «Укренерго» обмежує великий бізнес - насамперед той, що має власну генерацію.
Логіка тут дещо парадоксальна, але цілком реальна: торговельний центр із власною газопоршневою установкою отримує обмеження, а сусідній, без власної генерації, - ні. Тим не менш, за словами Ігнатьєва, великі компанії активно інвестують у власну генерацію: зокрема, мережевий будівельний гіпермаркет наростив дахові сонячні станції до майже 20 МВт, логістичні термінали відомого поштового оператора також переходять на самозабезпечення тощо.
Станіслав Ігнатьєв, фото - його Facebook
Є ще один фактор, який допомагає системі тримати баланс зараз, - це надлишок енергії вдень. У сонячні вихідні 25-26 квітня Україна вимикала сонячні електростанції, бо вони виробляли більше, ніж система могла спожити. Із 1 травня запланований продаж надлишкової електроенергії до Європи - регулятор (НКРЕКП) знизив нижні цінові межі, щоб не обмежувати атомні реактори в денний час.
«Атомний реактор не можна вимкнути на півгодини - потрібно зупиняти від трьох до шести годин і стільки ж розганяти. Надлишкову енергію треба кудись дівати», - пояснює Ігнатьєв.
Зараз баланс тримається. Але він тримається тому, що ми ще не увімкнули кондиціонери.
Травень - перший сигнал
Механізм простий: поки споживачі не використовують ані електроопалення, ані кондиціонування, - власне, як зараз, - то система відносно збалансована. Як тільки середньодобова температура стане вище 25 градусів - кожен додатковий градус дасть додатково 300 МВт·год споживання електроенергії, яка використовується для охолодження. За словами Ігнатьєва, перші ознаки розбалансування системи скоріша все будуть відчутні з середини травня.
Цифри підтверджують і в «Укренерго». Голова правління Віталій Зайченко в інтерв’ю «Лівому берегу» , що зазвичай саме липень та серпень є найспекотнішим місцями, і саме тоді очікується дефіцит. І хоча за оптимістичного сценарію обмежень можна уникнути, це можливо лише якщо «відновлення генерації йтиме за планом, триватиме плановий ремонт АЕС і не обстрілюватимуть інші об'єкти генерації».
Три сценарії: від хорошого до поганого
Якщо спробувати зібрати прогнози в одну картину, вимальовуються три варіанти.
► Оптимістичний: нових масованих ударів по генерації немає, ремонти на АЕС проходять за графіком, літо виявляється помірно спекотним. У такому разі відключень для побутових споживачів або не буде зовсім, або вони будуть короткими й рідкісними: можливий дефіцит, каже Ігнатьєв, можна буде компенсувати за рахунок імпорту чи знеструмлень великого бізнесу та підприємств.
► Базовий: спека приходить від початку літа, кондиціонери вмикають усі й одночасно, дефіцит формується у вечірні години.
«Потенційні відключення в такому випадку можуть бути до 2 годин ввечері, коли сонця вже взагалі немає, а пік споживання - є», - описує цей сценарій Ігнатьєв. За його словами, побутові споживачі - останні у черзі на відключення, але в цьому сценарії й вони, найімовірніше, їх відчують.
► Песимістичний: масовані удари по енергетичній інфраструктурі, висока температура, аварійні відключення через перегрів зношеного обладнання і непередбачувані графіки.
«В Україні є трансформатори, побиті осколками. Їх заварювали просто на місці й продовжували експлуатувати. При високих температурах такі трансформатори перегріваються, там горять вентилятори охолодження. Наша енергосистема працює, вибачте за сленг, на милицях. Але вона продовжує працювати і в все одно достатньо стійка», - каже Ігнатьєв.
У разі такого сценарію відключення будуть довшими і точно не оминуть побутових споживачів.
Чому кондиціонер увечері - це спільна проблема
Є питання, яке Ігнатьєв підкреслює: якби всі українці домовилися не вмикати кондиціонери ввечері - графіків відключень могло би і не бути.
Жарт жартом, але за ним стоїть реальна фізика: вечірній пік споживання - це момент, коли сонце вже зайшло (сонячна генерація нульова), люди повертаються з роботи, місто нагріте за день, і всі одночасно хочуть прохолоди. Саме в ці кілька годин система найбільш вразлива.
«Кожен кондиціонер, кожна холодильна камера, кожна система вентиляції працює на повну потужність. Споживання зростає, а генерація а цей час навпаки падає», - каже енергетик.
Це не заклик терпіти спеку. Це пояснення того, чому відключення в серпні о 20:00 - не чиясь примха або помилка, а наслідок фізичного дисбалансу між попитом і пропозицією.
Зелена енергетика: більше, ніж здається
Одне із позитивних зрушень останніх років - зростання частки сонячної генерації в енергобалансі країни. «Ми мали рекордні 28% у нашому енергобалансі позаминулого року, 26% минулого - бо було достатньо дощове літо», - розповідає Ігнатьєв.
Це суттєва цифра. Сонячна генерація в денні години влітку реально знімає навантаження з системи і дозволяє атомним блокам працювати рівномірно. Проблема в тому, що саме вночі й увечері - коли потреба в охолодженні найвища - сонця вже немає.
Тому сонячна енергетика допомагає, але не вирішує головної проблеми літа: вечірнього піку.
Скільки це триватиме і що робити?
Тут прогнози не обнадіюють. Усі експерти збігаються в думці, що навіть після закінчення бойових дій у певні періоди Україна змушена буде повертатись до генераторів, оскільки вже зараз енергосистема країни вкрай виснажена. На її повноцінне відновлення знадобляться роки.
Поради енергетиків - прагматичні.
- Павербанки - це базовий мінімум, який давно має бути у кожній родині. Для підзарядки телефонів і невеликого освітлення цього достатньо.
- Інвертор із акумулятором - наступний крок для тих, хто хоче забезпечити роботу ноутбука, роутера, зарядки для кількох пристроїв під час відключень до 4–6 годин. Це вже інвестиція, але вона реальна і окупна.
- Сонячні панелі - якщо є технічна можливість (приватний будинок або дозвіл ОСББ), то це вже серйозне рішення для довгострокової незалежності. Вдень, коли система найбільш навантажена і ціна електроенергії найвища, власна панель дає реальну перевагу.
- Поведінкові зміни - найдешевше і найнедооцінене. Перенести роботу пральної машини, посудомийки, духовки на денні години (10:00–15:00) означає споживати електроенергію тоді, коли її надлишок, а не дефіцит. Це реально розвантажує систему - якщо так робить велика кількість людей одночасно.
І остання порада від Станіслава Ігнатьєва, яка звучить як жарт, але насправді цілком серйозна: родичі або друзі з власним будинком і садом у передмісті - це не архаїзм, а цілком розумна стратегія на літо. Там і спека переноситься легше, і кондиціонер менш потрібен.
