Харків стоїть на порозі зими. Після відносно спокійного літа, коли частину енергобалансу країни забезпечувала сонячна генерація, енергетики та мешканці області готуються до складного опалювального сезону. Попереду - місяці, коли ефективність відновлюваної енергетики впаде в рази, а навантаження на систему - зросте в рази.
Стан енергетики Харківщини сьогодні - це історія про руйнування та відбудову, про людей, які працюють під обстрілами, і про технології, що допомагають вижити.
Чому зараз здається, що все добре?
Сьогоднішній відносний спокій в енергопостачанні може створювати оманливе відчуття стабільності.
Що маємо сонячну погоду, тому сонячні станції працюють достатньо ефективно і зараз забезпечують до 16% генерації електроенергії в нашому енергобалансі», – пояснює Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт Українського інституту майбутнього.
За його словами, зараз Україна має можливість експортувати електричну енергію до Європи, що дозволяє отримати додаткову валютну виручку в державний бюджет. Для порівняння: в зимовий період сонячна енергетика даватиме близько 4% генерації, максимум - 6%. Причина проста: низька висота сонця над горизонтом.
Ще один чинник стабільності - цього року АТ «Харківобленерго» виконало значний обсяг робіт: модернізували сотні кілометрів ліній електропередачі, десятки трансформаторних підстанцій та розподільчих пунктів.
Частина цих ремонтів була плановою, частина – аварійною, адже ворог регулярно завдає ударів по енергетичній інфраструктурі Харківщини», – розповідає в.о. генерального директора компанії В'ячеслав Кравцов.
Але така спокійна ситуація в енергосистемі може швидко змінитися. Наразі у країни вистачає ресурсів для генерації електричної енергії, проте росіяни поновили обстріли енергоінфраструктури: вони бʼють не лише по об'єктах генерації, але й по ланцюжках постачання.
Сценарії зими: три фактори впливу
Експерти виділяють три основні фактори, які визначатимуть стан енергопостачання взимку. Перший і найнепередбачуваніший - військовий. Скоріш за все, росіяни продовжуватимуть обстрілювати об'єкти виробництва електричної енергії: великі теплові електростанції за межами міст - такі, як Зміївська ТЕС у Харківській області, Трипільська ТЕС у Київській або Бурштинська на Іванофранківщині, - а також теплоелектроцентралі у великих містах – наприклад, Харківська ТЕЦ-5.
«Можливі також обстріли об'єктів гідрогенерації і навіть атомної генерації. Але ми розуміємо, що атомна генерація, як і гідроенергетика, – це великі бетонні споруди, які були розраховані навіть на падіння невеликого літака», – пояснює Ігнатьєв.
Тому він припускає, що російські війська цілитимуть у відкриті розподільчі пристрої, щоб відрізати об'єкти генерації від ліній передачі. Грубо кажучи, країна зможе згенерувати електричну енергію, але доставити її та розподілити - вже ні.
В.о. гендиректора «Харківобленерго» підтверджує ці побоювання з практичного досвіду:
«Постійні атаки ворога на енергетичну інфраструктуру ситуацію в мережах тільки погіршують, масштаби пошкоджень, на жаль, дуже великі. Із початку збройної агресії РФ основною метою АТ "Харківобленерго" є оперативне відновлення зруйнованого під час обстрілів і активних бойових дій енергетичного обладнання й мереж. Ми працюємо над резервними схемами живлення і завчасно готуємо обладнання до пікових періодів».
Другий фактор – погодний. Клімат стає дедалі більш непередбачуваним. Після деяких літніх злив десятки населених пунктів по території України залишаються знеструмленими. Кравцов згадує грудень 2023 року: тоді через сильне зледеніння проводів енергетики зіткнулися з пошкодженням 86 ліній електропередачі в декількох районах Харківської області, без світла залишилися десятки тисяч споживачів. Над усуненням наслідків стихії працювало понад 100 бригад енергетиків.
Коли до погодних умов додаються пошкодження від обстрілів, ризики зростають у рази.
«Складні погодні умови – це завжди виклик для енергетиків. Морози збільшують навантаження на мережі через зростання споживання, налипання мокрого снігу, сильний вітер чи ожеледь», – пояснює керівник «Харківобленерго».
Третій критичний фактор – застарілість обладнання.
«Велика проблема і до війни, і під час неї – це зношеність мереж, які в багатьох районах експлуатуються понад 40–50 років», – констатує Кравцов.
У великого трансформаторного обладнання є і моральна зношеність, і підвищена аварійність через те, що інколи воно ремонтується із застосуванням різних підручних засобів, зазначає Станіслав Ігнатьєв. Україна вже мала подібну ситуацію минулого року в Одесі, коли область була знеструмлена якраз через те, що три відремонтовані підстанції «Укренерго» після чергового обстрілу відмовили.
Найбільш реалістичний сценарій: комбіновані виклики
«Найбільш вірогідний сценарій розвитку подій – це поєднання усіх трьох цих факторів: це і холодні сніжні погоди, які викличуть дефіцит, і можливість аварійних відключень через стан обладнання, і обстріли», – прогнозує енергетичний експерт Ігнатьєв.
Найбільш дестабілізуючий із цих факторів – військовий. За умови відсутності обстрілів країна матиме незначний дефіцит електричної енергії десь на рівні від двох до чотирьох ГВт-год. Енергетики вже навчилися діяти в таких ситуаціях: за таких обставин "Укренерго" обмежувало у споживанні лише непобутових споживачів, пояснює експерт.
Ідеться про обмеження для великого бізнесу, який має власну генерацію: це підприємства, які вдень можуть генерувати електричну енергію для власних потреб за рахунок сонячної генерації, великий рітейл, торгові центри, підприємства з газопоршневою, газовою або дизельною генерацією.
«Навіть при дефіциті і природному, і за рахунок аварійного стану енергомереж ми можемо пройти сезон без суттєвих відключень саме побутових споживачів, якщо не буде масованих обстрілів», – запевняє Ігнатьєв.
Але якщо брати до уваги фактор масованих обстрілів - робити прогнози стає складно. «Наша енергосистема має певну можливість вистояти, але як воно буде в реальності – невідомо», - каже Ігнатьєв.
Чого чекати Харкову?
За словами експертів, Харків став одним із лідерів впровадження розподіленої генерації як бізнесом, так і підприємствами житлово-комунального господарства.
Станіслав Ігнатьєв наводить цифри: якщо в минулому році в Києві було проведено тендерів на закупівлю газопоршневих установок на рівні 2,2 млрд гривень, то в Харкові – на 1,8 млрд. Але є принципова різниця в покупцях: у столиці це переважно державні компанії групи «Нафтогаз», які зареєстровані в Києві, а в Харкові – комунальні підприємства і безпосередньо муніципалітет.
Більшість цих установок встановлена на об'єкти критичної інфраструктури, щоб забезпечити харків'янам стабільне водопостачання і теплопостачання в багатоквартирних житлових будинках.
«Усі прекрасно розуміють, що без світла ще якось можна вижити в холодну пору року, а от без стабільного опалення – на жаль, ні», – пояснює логіку такого підходу Ігнатьєв.
Керівник «Харківобленерго» Вʼячеслав Кравцов підтверджує: компанія працює над створенням максимально надійних схем електропостачання і резервних схем живлення: «До кінця року плануємо завершити модернізацію кількох критично важливих об'єктів, аби зміцнити стійкість мережі в осінньо-зимовий період».
За його словами, війна навіть прискорила процеси, які в мирний час могли тривати роками. Через Фонд підтримки енергетики України компанія регулярно отримує допомогу: спецтехніку, сучасне енергетичне обладнання, матеріали для ремонтів. Це критично важливо, адже цифри втраченого енергетичного обладнання, за словами Кравцова, колосальні.
Водночас енергетики навчилися дуже швидко локалізувати аварійні ділянки.
«Окрім того, у нас є посилений захист нашої енергетичної інфраструктури – і це як захист пасивний, тобто спеціальні споруди, так і активний у вигляді ППО», – додає Станіслав Ігнатьєв.
Людський фактор: герої, які тримають світло
За всіма технічними характеристиками та економічними розрахунками стоять люди. АТ «Харківобленерго» втратило близько 20% персоналу з початку повномасштабного вторгнення – в основному це працівники, які залишили райони активних бойових дій та виїхали за кордон або до більш спокійних регіонів України.
«Наша команда – це справжні герої», – каже Кравцов. За його словами, є історії, коли бригади працювали під обстрілами, щоб швидше повернути світло в оселі людей; йшли пішки зі спорядженням до місць пошкоджень, бо за технікою полювали дрони. Один працівник у квітні 2022 року переплив річку, щоб перекинути провід на інший берег і заживити місцеву лікарню.
«Чергові підстанцій під час обстрілів цих підстанцій, маючи поранення, робили екстренні перемикання і викликали рятувальників, уникаючи масштабних пожеж та критичного пошкодження енергообладнання», – розповідає керівник компанії.
Практичні поради: як підготуватися до зими
Щоб зрозуміти, наскільки активно харків'яни готуються до можливих блекаутів, ми провели опитування у своєму телеграм-каналі, у якому взли участь 130 людей. Майже половина з них або вже мають енергообладнання на випадок віключень світла, або займаються його покупкою. 17 людей налаштовані оптимістично і вважають, що блекаутів не буде. Близько 50 читачів відповіли, що не мають достатньо грошей, аби підготуватись до найгірших сценаріїв.
Експерти дають конкретні рекомендації для різних категорій споживачів. Мешканцям приватного сектору Станіслав Ігнатьєв радить купити генератор і мати якийсь запас паливо-мастильних матеріалів, щоб ця відносно дорога іграшка потім не стала просто шматком металу. Важливо створювати запаси заздалегідь, аби у разі критичної ситуації не провокувати ажіотаж на АЗС, бо саме ажіотажі призводять до здорожчання палива.
Другий момент – утеплення будинків: підходить все - від звичайних методів, як-от заклеєння плівкою вікон або їх ущільнення, до більш сучасних і вартісних рішень – сонячних теплостанцій, котлів на біомасі.
Для мешканців багатоквартирних будинків, куди не поставиш ні генератор, ні пічку, рекомендації інші. Власникам радять подумати про утеплення квартири. Зараз саме ті погодні умови, які дають змогу відчути, де з вікна виходить холодне повітря, де є проблеми на підвіконні чи тріщини на віконних відкосах від вибухів, - і ліквідувати хоча би ці отвори.
«Заводьте собі гарних друзів у сільській місцевості, спілкуйтесь зі своїми родичами в селі, щоб у критичний момент ви мали можливість до них на якийсь час приїхати, поки не стабілізується ситуація в енергосистемі», - також каже Ігнатьєв.
Це може здатися песимістичним, але саме такий підхід – планування різних сценаріїв – дозволив харків'янам пережити найскладніші періоди попередніх зим.
Традиційні вже поради залишаються традиційно актуальними. Треба мати автономні джерела світла - ліхтарики, свічки, павербанки, за можливості – невеликі генератори чи зарядні станції. Також варто мати вдома запаси питної води та продуктів тривалого зберігання. І звичайно, тримати зарядженими всі гаджети.
Що купують українці і скільки це коштує
Наближення зими відчувають і в торгівлі. Євген Таран, керівник профільної категорії мережі електроніки «Фокстрот», фіксує зміни у поведінці покупців: «Від кінця серпня - початку вересня українці знову почали активніше цікавитися товарами для автономності та енергозбереження».
Якщо влітку покупки робилися «про запас», то з вересня ситуація змінилася: продажі окремих категорій у регіонах, що нещодавно зазнали ворожих атак на енергосистему, зросли в 2-3 рази порівняно з попередніми тижнями.
Головна відмінність від початку війни – свідоме ставлення споживачів до вибору та покупок.
«Якщо три роки тому люди брали "будь-що", то зараз купують переважно перевірені бренди з гарантією та сервісною підтримкою», – відзначає Таран.
За його словами, попит став набагато усвідомленішим і більш раціональним. Більшість купує прилади під конкретні сценарії – забезпечити зв'язок, інтернет, світло.
Наразі ціни залишаються відносно стабільними, товару достатньо. Базовий набір для родини, за словами представників мережі, виглядає приблизно так:
- павербанк 20-30 тисяч мА·год на кожну людину - один коштує 900 - 1600 грн;
- зарядний блок;
- кабелі до смартфонів;
- інтернет під час відключень можуть забезпечити перехідники від роутера до павербанку чи зарядної станції;
- портативна зарядна станція — для квартири ~1,0–1,2 кВт·год; для приватного будинку від ~1,5–2,0 кВт·год. Станція для квартири коштує 29-45 тисяч гривень, для приватного будинку – 30-55 тисяч гривень. Менші станції ~0,5-0,6 кВт·год (роутер/ноут/світло на 6-10 годин) коштують 8-16 тисяч гривень;
- LED-лампи чи LED стрічки, які економні та універсальні, працюють від павербанків або батареєк.
Важливою складовою підготовки до зими є усвідомлене споживання електроенергії. «Рекомендації прості: вимикати світло, виходячи з кімнати, і прилади з розеток, коли вони не використовуються; відкладати прання чи прасування на нічний час», – перелічує керівник «Харківобленерго» Вʼячеслав Кравцов.
Також варто користуватися енергоощадними лампами та зменшувати використання потужних електроприладів у години пікового навантаження. «Навіть невелика економія кожної родини в масштабах області суттєво знижує ризики перевантажень і відключень», – наголошує Кравцов.
Харківщина входить в опалювальний сезон з досвідом виживання, накопиченими ресурсами та розумінням ризиків. Енергетики навчилися швидко локалізувати аварійні ділянки, створили посилений захист інфраструктури, активно розбудовують розподілену генерацію. Мешканці стали усвідомленішими споживачами, готуються завчасно, вміють економити електроенергію.
Місто демонструє приклад того, як може виглядати стійка енергетика майбутнього – з акцентом на децентралізацію, муніципальну генерацію та критичну інфраструктуру. Попри втрати та руйнування, система не просто відновлюється, а модернізується.
Але головний фактор залишається непередбачуваним. «У цілому ситуація повністю залежить від інтенсивності обстрілів», – резюмує енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Це жорстка правда, з якою живе Харків і вся Україна.
Тим не менш, Харків готується до зими не як до стихійного лиха, а як до чергового випробування, яке точно буде пройдено. Бо інакше просто не можна.
