Коли стихнуть обстріли і почнеться системна відбудова, в Україні одномоментно з'являться кілька потужних споживачів будівельних матеріалів. Але галузь, яка зараз продає лише третину від довоєнних обсягів і втратила понад 300 підприємств, може не витримати навантаження.
Парадокс відбудови
Український будівельний ринок 2025 року - це парадокс. З одного боку, країна потребує масштабної відбудови. Згідно з третьою швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення України (RDNA3), загальні витрати на відновлення протягом наступного десятиліття 486 мільярдів доларів.
Лише на закупівлю всіх будівельних матеріалів, необхідних для повоєнної відбудови, Україні знадобиться близько 100 мільярдів доларів. За даними Конфедерації будівельників України, для відбудови тільки зруйнованого війною житла не менше 11,9 мільйона тонн бетону, 39,3 мільйона кубометрів (або 14 мільярдів штук) цегли, 45 мільйонів квадратних метрів черепиці.
Харків, Іванівка, листопад-2025
Щоб забезпечити такі потреби, необхідно буде розгорнути потужні виробництва будівельних матеріалів, темпи окупності яких будуть чи не найвищими в світі.
З іншого боку, зараз галузь демонструє ознаки скорочення: виробники продають менше третини від довоєнних обсягів, понад 300 великих підприємств втрачено, спостерігаються критичний дефіцит скла та арматури та масовий відтік кадрів (нестача понад 150 тисяч працівників).
Досвідчений будівельник із Харкова, який працював уже на десятках відновлюваних об'єктів, на умовах анонімності повідомив, що ситуація з кадрами іноді катастрофічна.
«Нестача кваліфікованих працівників призводить до того, що на будівельні майданчики потрапляють випадкові люди. Звісно, через це падає якість робіт, зриваються терміни. А ті люди, які вміють хоч щось, завантажені так, що працюють буквально на межі фізичних можливостей, і це, звичайно, теж не сприяє якості робіт», – розповів Сергій.
Чотири хвилі попиту і битва за український ринок
Експерти прогнозують, що коли почнеться системна відбудова, в Україні з'явиться кілька потужних споживачів одномоментно, і вони почнуть тиск на внутрішній ринок виробництва:
- житлове будівництво;
- інфраструктурне будівництво: мости, порти, державні цивільні аеродроми, автовокзали;
- Міноборони: військові склади, казарми - все треба буде перебудовувати;
- водне господарство: військовими діями зруйновано багато споруд водного господарства.
Скоріш за все, одразу виникне проблема з бетоном і цементами, прогнозує Костянтин Салій, голова Спілки виробників будівельних матеріалів: зараз державні будівельні норми передбачають бомбосховища, а значить, на будівництві будь-чого буде споживатись більше бетону. Також це значить, що ці матеріали стануть дорожчі і на них буде великий попит: не виробники бігатимуть за замовниками, як зараз, а навпаки.
Костянтин Салій, фото - Nadra.info
«Скоріш за все, ми будемо ареною великих битв виробників цементу з Туреччини, Китаю, Європейського Союзу за право продати свій матеріал в Україні», - прогнозує Салій.
Загроза поглинання: коли іноземці прийдуть не партнерами
«Дуже багато і польських компаній, і компаній з інших країн ЄС хочуть у перший день, як тільки припиниться війна, відкрити для себе смачний український ринок, - попереджає Салій. - Усі розуміють, що буде дуже багато донорських коштів, буде багато програм, і тут можна буде заробити».
Якщо це буде партнерство з українськими виробниками - це одна історія: українські компанії зможуть отримати міжнародних партнерів, щоб покращити технічне оснащення підприємств, закрити якісь борги.
«Але якщо це буде поглинання в гіршому значенні цього слова, то для українців відбудова стане настільки дорогою, що я не знаю, коли вона закінчиться. Може, років через 50», - каже Салій.
Харків, Іванівка, грудень-2025
При цьому ідеться не тільки про поглинання. Може статися так, що закордонні компанії просто залишать українських будівельників за бортом. Такий досвід вже є у Харкові. Сергій, будівельник з 20-річним стажем, розповів про прихід на харківський ринок відомого турецького забудовника.
«Турки привезли все своє - і техніку, і робітників. Звичайно, вони наймали українських будівельників, але переважно на якісь допоміжні роботи - стяжка підлоги, укладання плитки, встановлення вікон. При цьому самі матеріали були в основному турецькими - аж до пластикових вікон. Чи можна при цьому говорити, що вони таким чином забезпечили якусь особливу якість? Так, зроблено начебто не погано, але все одно є питання. У будь-якому разі, вони не показали нічого, чого не могли б зробити українські будівельники. Але вони дали заробити не нам, а своїм співвітчизникам - і інженерам, і робітникам, і виробникам будматеріалів. Їх можна зрозуміти, але нам тут теж треба заробляти, щоб годувати свої сім'ї».
Експерти підтверджують слова учасників ринку: за словами Костянтина Салія, словами, той, хто поглине українського виробника, зробить це не для того, щоб виробляти краще, дешевше, більше, а для того, щоб виробляти менше і дорожче, аби усунути конкурента і встановити свої ціни.
Харків, Північна Салтівка, серпень-2025
Це не теоретична загроза. Після 2014 року на український ринок прийшли іноземні інвестори, частина з яких, за даними галузевих експертів, скуповувала виробництва скла та інших будівельних матеріалів, щоб згодом їх закривати і усувати конкуренцію.
Аналітики підтверджують ці ризики. За даними KPMG, український ринок угод злиття і поглинання помірне зростання у 2025 році попри воєнні ризики. За дев'ять місяців було зафіксовано 45 угод із загальною розкритою вартістю 806 млн доларів США. Ринок залишається переважно локальним, однак українські компанії все активніше розширюються за кордон, а іноземні інвестори поступово повертаються в Україну.
Хто вже прийшов: перші ластівки
Навіть під час війни іноземні компанії інвестують у будівельний сектор України, розуміючи майбутній потенціал.
За 2022-2023 роки основними закордонними інвесторами в корпоративному сегменті компанії, що вже мали потужності в Україні: Carlsberg, Cersanit, Kronospan, Laude, Nestle, Phillip Morris, Velux. Переважна більшість виділяла кошти на релокацію виробництва та ремонт пошкоджених об'єктів.
Харків, Північна Салтівка, серпень-2025
Зацікавленість в інвестиціях у будівельну галузь зазначали Rolls-Royce (Велика Британія), Chicago Atlantic (США) та Wasatch Group (США). Планові інвестиції можуть перевищити 250 мільйонів доларів.
За даними Мінекономіки та НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій у серпні 2025 року склав 173 мільйони доларів США, а за січень – серпень – 1,436 мільярда доларів США. Компанії дедалі частіше мислять не категоріями окремих проєктів, а власною роллю в економічному середовищі країни.
«Приватні міжнародні інвестори прагнуть до надійних партнерських стосунків з боку забудовників, проєктних та конструкторських бюро, виробників будівельних матеріалів, - експерти KPMG. - Приватні інвестори зосереджені на потенціалі довгострокового повернення інвестицій, часовий горизонт яких 20–30 років».
Промисловість 4.0: єдиний шанс вижити
«Відбудова України без переходу на промисловість 4.0 - 5.0 неможлива, - переконаний Костянтин Салій. - Ідеться про максимальну механізацію та максимальну роботизацію. Не можна, щоб на домобудівельному комбінаті жінки перевертали бетонні блоки по 20 кілограмів. Треба, щоб це все робилося механічно».
За його словами, варто враховувати також те, що дуже багато людей втратили кінцівки на фронті або під час обстрілів. Вони хочуть бути корисними суспільству, але не можуть, тому що немає відповідних робочих місць. Це дуже великий виклик, який представники галузі намагаються донести до відома державних урядовців та іноземних інвесторів.
«Для України це означає перехід від промисловості 2.0, коли по бетонному заводу бігає 60 зварників, до промисловості 4.0, де є столи, як 3D-принтери, які крутять конструкції, зварюють, і треба дві людини, а не 60, - каже Салій. - Так само і на будівництвах: монолітно-каркасний метод - це мінімум 60 людей, а панельне будівництво - п'ять-сім людей».
Роботизація вже змінює різні галузі української економіки: зменшує залежність від сезонної праці, підвищує продуктивність і відкриває шлях до продуктів із більшою доданою вартістю. Експерт з цифрової трансформації підприємств Airbus і Bombardier Яник Фурастьє , що програмне забезпечення технологій Індустрії 4.0 обійдеться компанії в 100 разів дешевше, ніж будівництво нового заводу.
Для інвесторів автоматизація - це сигнал зрілості ринку. Роботизовані процеси означають контроль якості, прогнозованість і безпеку вкладень. Це критично для відновлення довіри до української промисловості після війни.
Цифрові технології: BIM і 3D-друк
У 2025 році будівельні компанії активніше впроваджують BIM-моделювання та цифрові платформи для управління проєктами. Також застосовуються технології 3D-друку, що дозволило знизити собівартість будівництва на 15-20% і прискорити терміни реалізації.
Уряд України затвердив Концепцію впровадження BIM-технологій у будівництві як інструменту для подальшої цифрової трансформації будівельної галузі. За допомогою BIM можна вирішити низку проблем будівельної галузі: низький рівень оцифрованості та застарілі технології, низька продуктивність, неефективні управління та використання ресурсів, обмін інформацією, актуальні питання екологічності та енергоефективності, безпеки та прозорості.
Приклад такої інновації - школа у Львові, зведена за технологією 3D-друку данською компанією 3DCP.
Фото - Facebook Любомира Зубача
Декарбонізація: виклик або можливість
Ще один виклик для української галузі - декарбонізація. З 2026 року Європейський Союз вводить вуглецеве прикордонне коригування (CBAM) — мито на товари, при виробництві яких виділяється багато CO2. Український товар не матиме жодних шансів на експорт з такими митами.
«Асоціація за допомогою Нідерландського фонду Open Door Ukraine Netherlands робить програму, де навчатимемо наших виробників, технологів, аспірантів, професорів, що таке декарбонізація, як робити виробництва декарбонізованими, - розповідає Салій. - Наприклад, нам кажуть: а чи може бути зеленою цегла? Може. В Європі вже є перший такий завод, в Австрії. Там поставили вітряки, сонячні панелі, беруть водень екологічний, тому отримують сертифікати».
Це не лише виклик, а й можливість. Компанії, які першими перейдуть на «зелене» виробництво, отримають конкурентну перевагу на європейському ринку.
Проте декарбонізація - це надзвичайно дорогий процес, який потребує масштабних інвестицій. Голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації (EBA), директор GMK Center Станіслав Зінченко :
«Лише модернізація української металургії для переходу на низьковуглецеві технології оцінюється у €12 млрд. Загальна потреба в інвестиціях для виконання кліматичного плану НВВ на 2021–2030 роки, за даними Міндовкілля, становила €102 млрд, і нинішні оцінки будуть ще вищими. Водночас зростання вартості енергії, воєнні ризики, падіння промислового виробництва та руйнування інфраструктури роблять такі інвестиції практично недосяжними без підтримки міжнародних партнерів».
Критерії готовності: яким має бути український забудовник
Під час війни в Україні працюють міжнародні організації - GIZ, Червоний Хрест, NEFCO, UNDP, які реалізують критично важливі відновлювальні проєкти. Вони вимагають дотримання міжнародних стандартів та прозорості фінансів від українських партнерів. Проте лише невелика частина українських компаній готова працювати відповідно до цих вимог.
Харків, Павлове поле, весна-2025
Експерти виділяють вісім ключових критеріїв, яким мають відповідати українські будівельні компанії для конкуренції на ринку відбудови: сильна компетенція в управлінні проєктами, надійність у дотриманні договірних умов, фінансова стійкість та прозорість, технічна експертиза, культура та безпека виробництва, наявність виробничих потужностей, оптимальна ціна та відкритість до інновацій.
«Відбудова України стане глобальним викликом, що потребуватиме зусиль як українських, так і міжнародних генпідрядників, - експерти проєктно-будівельної компанії 7CI Group. - Місцеві компанії вже демонструють здатність працювати в умовах кризи, впроваджувати інноваційні технології та брати участь у масштабних проєктах. Однак їм доведеться адаптуватися до нових умов і відповідати міжнародним стандартам, щоб залишатися конкурентоспроможними на глобальному ринку».
За словами Ольги Гавури, керуючої партнерки проєктно-будівельної компанії 7CI Group, іноземному замовнику важливо, щоб проєкт реалізувався якісно, без додаткових робіт, без проблем через некоректне розуміння обсягів робіт та вимог до матеріалів. Критерієм відбору переможців у тендерах є не найнижча ціна, а оптимальна.
Все більшої значущості для іноземних замовників набуває фінансова стійкість Наприклад, для участі в тендерах NEFCO необхідно, щоб середньорічний будівельний оборот становив не менш ніж €1 680 000 протягом останніх трьох років. Це зобов'язуватиме українські компанії до прозорих договорів, безготівкових розрахунків, фінансової прозорості та належного рівня фінансової грамотності.
«Наразі ми стикаємося з жорстким дефіцитом робочих спеціалістів, і ця ситуація тільки погіршуватиметься, - каже Ольга Гавура. - Тому інновації стають ключем до збереження лідерства в галузі».
Уроки історії: що показує досвід інших країн
Експерти вважають, що зусилля щодо відбудови України значно відрізнятимуться від недавніх ініціатив у Іраку та Афганістані. Ця відбудова нагадуватиме ситуацію в Західній Європі після Другої світової війни, а також Східну Європу після холодної війни та Західні Балкани після розпаду Югославії.
Надважливою буде безпекова складова, оскільки безпека та відбудова взаємодоповнюють одна одну. Надійні механізми безпеки посилюють впевненість інвесторів та учасників будівельного ринку в тому, що можна брати на себе довгострокові зобов'язання.
Однак перспективи зростання потребуватимуть від нашої країни антикорупційних ініціатив. Україні потрібно буде управляти масштабним фінансуванням, і довіра до неї буде в центрі уваги.
Вибір України: відродження чи залежність
Коли війна скінчиться, галузь зіткнеться з новим викликом: як задовольнити величезний попит за відсутності робочих рук, втрачених виробничих потужностей і під загрозою рейдерства? Як зробити так, щоб на величезному будівельному ринку українські компанії виконували роль виробників, а не споживачів?
«Ті компанії, які зможуть швидко адаптуватися до міжнародних вимог, матимуть всі шанси стати лідерами в процесі відбудови України, - резюмують експерти 7CI Group. - Для цього необхідні системні зміни, зокрема в сфері управління проєктами, навчання кадрів та фінансової прозорості».
Це не просто економічне питання - це питання національної безпеки. Країна, яка не контролює виробництво будівельних матеріалів, не зможе повноцінно контролювати власну відбудову. Країна, яка залежить від імпорту цементу, скла, арматури, не зможе відбудуватися швидко і якісно.
Україна має вибір. І цей вибір треба зробити зараз, поки не пізно і поки є можливість захистити вітчизняного виробника і створити умови для його модернізації. Цей вибір визначить не лише те, якою буде відбудова, а й те, якою буде країна через 10-20 років.
