Міська влада Дніпра хоче використати досвід Харкова в розбудові розгалуженої системи цифрового розвитку міста з огляду на постійні виклики війни. Масовані обстріли, величезні збитки для інфраструктури, людські жертви – все це змушує місцевих можновладців шукати найефективніші шляхи протидії російській агресії. Досвід Харкова якраз і має стати для дніпрян найбільш дієвою відповіддю на воєнні реалії сьогодення.

Те, що раніше робилося заради зручності та гарного інтерфейсу, тепер стало питанням безпеки. Так, Дніпро досі тримається в топах цифрових рейтингів від Мінцифри, якщо міряти мірками мирного часу. Але нові безпекові реалії вимагають зовсім інших, антикризових, кроків. Шукати такий досвід довго не довелося: Харків, який через близькість до російського кордону та щоденні ворожі атаки перетворився на головний технологічний полігон країни, вже збудував буквально з нуля робочу цифрову систему воєнного часу.

Зараз харків’яни діляться цим досвідом як, без перебільшення, ментори, показуючи іншим великим містам, як звичайні IT-рішення допомагають рятувати людей та інфраструктуру. Дніпро цей досвід не просто вивчає, а вже намагається інтегрувати у свою оновлену стратегію «Dnipro Smart City». 

Фактичним стартом цієї взаємодії стала нещодавня стратегічна сесія «Дніпро: цифрова столиця», яка зібрала представників міських департаментів, профільних експертів та представників спільноти айтівців «Kharkiv IT Cluster». Головною темою дискусії було переформатування міських послуг під вимоги безпеки. У Дніпровській міськраді доцільність запозичення перевірених під обстрілами алгоритмів визнають прямо: 

– Ми в Дніпрі завжди пишалися своїми темпами цифровізації, але воєнні реалії вимагають інших підходів. Те, що харків’яни зробили в умовах безперервних обстрілів та блекаутів, не просто IT-проєкти, а готова інструкція з виживання для будь-кого прифронтового міста. Харків першим пройшов через критичні випробування і створив унікальні алгоритми стійкості систем. Для нас вчитися у Харкова, переймати їхній антикризовий досвід та впроваджувати готові технологічні рішення – це питання безпеки наших містян та стабільності всього регіону. Ми маємо діяти швидко, впроваджуючи те, що вже довело свою ефективність на практиці, – зазначив заступник міського голови з питань цифрової трансформації Костянтин Цепенніков. 

Візьмемо енергетичний терор. Головний урок, який винесли харків’яни: міські сервіси не мають вимикатися в результаті блекауту чи зникнення мобільного зв'язку. Тому в Харкові модернізували диспетчерську службу «1562», перевівши її на автономне обладнання та сонячні станції, і це стало прикладом для всієї країни. Плюс розгорнули цілу мережу застосунків та ботів, як-от «Open Kharkiv», де люди бачать актуальну логістику міста навіть тоді, коли немає світла.

Дніпру ці розробки потрібні вже зараз. Якщо запозичити харківські алгоритми, які автоматично переформатовують рух транспорту та роботу комунальників під час надзвичайних ситуацій, місто зможе уникнути управлінського хаосу під час можливих ударів по критичних об'єктах.

Але, мабуть, найбільшим технологічним проривом харків’ян під час війни став міський Ситуаційний центр. Це повністю захищений підземний хаб, куди стікаються дані з камер відеоаналітики, систем моніторингу та де координуються всі екстрені й комунальні служби міста. Спеціальний софт та алгоритми штучного інтелекту дали феноменальний результат: час виявлення прильотів або надзвичайних ситуацій скоротився з кількох хвилин до 15-25 секунд. Часто диспетчери бачать місце влучання ще до того, як туди встигають зателефонувати перші очевидці. Камери мають автономне живлення, а сама система навчилася диференціювати тривоги під конкретний тип загрози.

Для Дніпра, який регулярно зазнає ракетних ударів, такий антикризовий центр – річ життєво необхідна. Якщо перейняти харківську швидкісну відеоаналітику, місто зможе виграти дорогоцінні хвилини: швидше відправляти рятувальників на місця ударів, оперативніше розбирати завали та координувати ремонти.

Інший важливий момент – освіта. Коли харків’яни зрозуміли, що онлайн-навчання з дому під час обстрілів втрачає якість, міська влада разом із «Kharkiv IT Cluster» запустила цифрові освітні центри безпосередньо в укриттях. Вони дали дітям та студентам безпечне місце і навчальне обладнання, фактично врятувавши навчальний процес у найважчі періоди. 

У Дніпрі зараз теж діє дистанційна або змішана форма навчання. І потреба в таких цифрових просторах стоїть дуже гостро. Скопіювати досвід Харкова та залучити експертів з «Kharkiv IT Cluster» для створення мережі безпечних хабів – це чи не єдиний робочий спосіб для Дніпра не втратити студентську молодь, утримавши її від виїзду з регіону. 

Окремий предмет для гордості харків’ян – збереження економічної активності. Попри статус прифронтової зони та щоденні загрози, у місті зуміли перезапустити офлайн-центр «Дія.Бізнес» та розгорнули Східноукраїнський цифровий інноваційний хаб. Харків’яни наочно довели всьому світу: якщо є синергія з технологічною спільнотою, локальний бізнес можна втримати та реанімувати навіть у найкритичніших умовах. 

Дніпро зараз став домівкою для багатьох  релокованих підприємств. Щоб ці компанії адаптувалися, дніпрянам варто взяти на озброєння саме харківські цифрові інструменти підтримки малого й середнього бізнесу, бо вони вже пройшли жорсткий тест під обстрілами і довели свою життєздатність. 

Зрештою, цифровий діалог між Дніпром та Харковом – це набагато більше, ніж просто обмін технологіями. Це пряма передача антикризового досвіду від людей, які першими прийняли на себе найважчий удар і вистояли. Впроваджуючи напрацьовані харків’янами IT-кейси, Дніпро отримує реальну модель технологічного захисту, яка здатна стати цифровим щитом для життєдіяльності всього регіону.