Після того, як завдяки зусиллям прокуратури стосунки колишнього глави Адміністрації Президента Андрія Єрмака з ворожочкою стали надбанням громадськості, громадськість здивувалася і навіть обурилася: як же так – на дворі 21 століття, а тут – таке. Хоча насправді стосунки політиків з астрологами, ворожилами, віщунами та шаманами – річ досить поширена. І мова не про сиву старовину, коли королі та інші правителі без порад віщунів не приймали важливих рішень. Мова про цілком нові часи, коли, здавалося б, про такий формат «експертних думок» можна забути. Отже – кілька яскравих прикладів з новітньої історії.

Рональд Рейган і «придворний астролог» Джоан Куїглі

Випадок подружжя Рейганів — найвідоміша історія про астрологію в Білому домі, і вона не є вигадкою таблоїдів. Поворотним моментом стало 30 березня 1981 року: на 70-денному терміні президентства на Рейгана було скоєно замах, і Джон Хінклі-молодший вистрілив йому в груди. Президент вижив, але Ненсі Рейган залишилася в шоковому стані — і звернулася до своєї давньої знайомої, світської каліфорнійської астрологині Джоан Куїглі.

З цього моменту і майже до кінця другого терміну — близько семи років — Куїглі по телефону складала для першої леді розклад «безпечних» і «небезпечних» днів президента.

Під її рекомендації підлаштовували:

  • дати та час вильотів на міжнародні саміти;
  • розклад прес-конференцій;
  • час підписання договорів, включаючи історичну угоду щодо ракет середньої та меншої дальності (РСМД) з Михайлом Горбачовим у грудні 1987 року;
  • дати телезвернень до нації.

Історія стала надбанням громадськості в 1988 році, коли колишній глава апарату Білого дому Дональд Ріган опублікував мемуари «For the Record». Він описав, як щоденний розклад глави наддержави узгоджувався з астрологічними прогнозами, і як йому, другій за впливовістю людині в адміністрації, доводилося отримувати «зелене світло» від Ненсі, яка отримувала його від Куїглі.

Після скандалу сама Джоан Куїглі випустила книгу з багатозначною назвою «What Does Joan Say? My Seven Years as White House Astrologer to Nancy and Ronald Reagan» (1990). Рейгани факт консультацій підтвердили, але стверджували, що йшлося «лише про питання безпеки», а не про політичні рішення. Підлеглі в Білому домі вважали інакше.

Франсуа Міттеран та Елізабет Тессьє: 14 років таємного партнерства

Якщо американський випадок став відомим майже миттєво, то французький сплив лише після смерті головного героя. Соціаліст Франсуа Міттеран, президент Франції з 1981 по 1995 рік, протягом майже всього терміну таємно консультувався з астрологом Елізабет Тесьє — постаттю одночасно ексцентричною й амбітною, яка згодом захистила докторську дисертацію з соціології астрології в Сорбонні (що саме по собі викликало академічний скандал).

Після смерті Міттерана в 1996 році Тесьє опублікувала книгу «Під знаком Міттерана: сім років з президентом» (1997), де стверджувала, що радила йому щодо ключових моментів:

  • термінах розпуску Національних зборів у 1988 році;
  • даті референдуму щодо Маастрихтського договору у 1992 році (одній із найризикованіших політичних ставок Міттерана);
  • графіку зустрічей із Михайлом Горбачовим;
  • рішенні про операцію в Перській затоці у 1991 році.

Тессьє уявляла свою роль як роль уважної слухачки та порадниці з «енергетики моменту». Міттеран був відомий інтересом до містики, езотерики та стародавніх цивілізацій, і ця риса його характеру — раціональний соціаліст, який веде таємні бесіди з астрологом — стала однією з найбільш обговорюваних посмертно тем у французькій пресі. Багато соратників Міттерана заперечували реальний вплив Тес'є на політику, визнаючи лише сам факт зустрічей.

У Не Він: коли нумерологія зруйнувала економіку

Це, мабуть, найруйнівніший приклад у цьому списку. Бірманський диктатор У Не Він, який фактично правив країною з 1962 по 1988 рік, був одержимий нумерологією, особливо — цифрою 9. За порадами особистих астрологів він приймав рішення, які сьогодні здаються гротескними, але мали катастрофічні наслідки для цілої нації.

Найвідомішим епізодом стала грошова реформа 5 вересня 1987 року. Не Він раптово оголосив, що банкноти номіналом 25, 35 і 75 к’ят (введені, до речі, теж з нумерологічних міркувань — усі три числа діляться на 5 і пов’язані з віком диктатора) вилучаються з обігу без обміну та компенсації. Замість них вводилися нові купюри — номіналом 45 і 90 кьят. Пояснення було простим: 4+5 = 9 і 9+0 = 9. Дев’ятка вважалася його щасливим числом.

В одну мить населення втратило до 80% своїх заощаджень. Студенти, які збирали гроші на навчання, дрібні торговці, селяни — всі залишилися з купами нікому не потрібного паперу.

Це стало одним із головних детонаторів народного повстання 8 серпня 1988 року («Повстання 8888»), яке армія потопила в крові: за різними оцінками, було вбито від трьох до десяти тисяч осіб.

Не Він також призначав військові операції та великі політичні події на «сприятливі» дати, розраховані астрологами. Дата проголошення незалежності Бірми в 1948 році — 4 січня, 4:20 ранку — теж була обрана астрологічно, ще за попереднього керівництва, і ця традиція за Не Віна досягла абсолюту.

Пак Кін Хе і шаманський культ: імпічмент XXI століття

Найгучніший і найсвіжіший із великих скандалів вибухнув у Південній Кореї в 2016 році і призвів до безпрецедентного імпічменту першої жінки-президента країни.
Пак Кін Хе, дочка авторитарного президента Пак Чон Хі, прийшла до влади в 2013 році. З юності — після вбивства матері в 1974 році — вона перебувала під впливом сім'ї Чхве. Глава сім'ї, Чхве Те Мін, був засновником сумнівної релігійно-шаманської секти «Церква вічного життя» і переконав юну Пак, що може зв'язуватися з духом її покійної матері. Після смерті Чхве Те Міна в 1994 році його роль поступово перейшла до його дочки — Чхве Сун Сіль.

Коли журналісти телеканалу JTBC у 2016 році отримали доступ до планшета Чхве Сун Сіль, з'ясувалося, що вона:

  • редагувала та переписувала тексти офіційних виступів президента, включаючи промови про Північну Корею;
  • отримувала закриті урядові документи до їх оприлюднення;
  • впливала на призначення міністрів і помічників;
  • використовувала своє становище для вимагання багатомільйонних «пожертв» у корпорацій (Samsung, Hyundai, Lotte) у фонди, які вона ж контролювала.

При цьому Чхве не мала жодної офіційної посади і не проходила жодних перевірок безпеки.

Коли скандал став публічним, мільйони корейців вийшли на «свічкові мітинги» в Сеулі. У грудні 2016 року парламент проголосував за імпічмент, у березні 2017 року Конституційний суд затвердив його, і Пак Кін Хе була усунена. Пізніше вона отримала загалом понад 20 років в'язниці у справах про корупцію та зловживання владою (була помилувана у 2021 році). Чхве Сун Сіль також була засуджена до тривалого терміну.

Індіра Ганді та «індійський Распутін»

Індійська прем'єр-міністр Індіра Ганді, дочка Джавахарлала Неру, вважалася в родині та в Конгресі політиком прагматичним і жорстким. Проте її стосунки з астрологами та духовними наставниками були регулярними та публічними настільки, наскільки це взагалі прийнято в індійському контексті.

Найбільш одіозною фігурою її оточення був йог Дхірендра Брахмачарі — високий, імпозантний, з довгим чорним волоссям, у якому індійська преса не без іронії бачила схожість із зовнішністю Григорія Распутіна (звідси й прізвисько «індійський Распутін»). Брахмачарі проводив заняття йогою з Індірою та її сином Санджаєм, мав доступ до сімейної резиденції і, за свідченнями політиків того часу, впливав на кадрові рішення.

За спогадами низки учасників подій, і час введення надзвичайного стану в червні 1975 року, і несподіване рішення Індіри провести дострокові вибори в березні 1977 року (які її партія з тріском програла) узгоджувалося з астрологічними розрахунками. Після вбивства Індіри Ганді в 1984 році вплив Брахмачарі зник, а в 1994-му він загинув в авіакатастрофі на власному літаку.

Фердинанд та Імельда Маркос: тропічна магія та влада

Президент Філіппін Фердинанд Маркос (1965–1986) і його дружина Імельда — пара, ім'я якої стало синонімом корупції та розкоші в умовах бідної країни. Вони також були відомі постійними зверненнями до астрологів, нумерологів і місцевих чаклунів-«альбуларіо».

Імельда замовляла гороскопи політичних супротивників і партнерів; дати ключових подій — введення воєнного стану в 1972 році, конституційних референдумів, перенесення столиці — узгоджувалися з астрологами. Коли в лютому 1986 року в результаті «Революції жовтих стрічок» режим впав і Маркоси втекли на Гаваї, у президентському палаці Малаканьянг було виявлено безліч амулетів, талісманів, окультних книг і навіть кілька муміфікованих фігурок. У філіппінській культурній традиції це переплетення католицизму та місцевих вірувань було сприйнято скоріше з сумною усмішкою, ніж із шоком.

Уго Чавес і «культ Болівара»

Венесуельський президент Уго Чавес (1999–2013) створив навколо себе політико-містичний культ, центральною фігурою якого був Симон Болівар. Чавес заявляв, що розмовляє з духом Визволителя, у 2010 році наказав ексгумувати його останки в прямому ефірі — нібито для підтвердження теорії, що Болівар був отруєний. Це був не класичний випадок «ворожки в кабінеті», але яскравий приклад того, як містицизм може ставати повноцінним інструментом політичного правління у XXI столітті.

Чавес також не приховував звернень до шаманів-курандеро та духів предків. Його наступник Ніколас Мадуро публічно заявляв, що Чавес після смерті з’являвся йому у вигляді маленької пташки — цей епізод став мемом у латиноамериканській пресі.

Закономірності: коли влада кличе зірок

Якщо подивитися на всі ці випадки в сукупності, чітко проступають кілька закономірностей.

Криза як тригер. Майже всі ці стосунки починалися або різко посилювалися в моменти екзистенційної загрози для лідера: замах на Рейгана, шок Ненсі; смерть матері у випадку Пак Кін Хе.

Ізоляція від експертного кола. Чим довше політик при владі, тим менше у нього незалежних радників і тим більше — особисто відданих людей. Астролог або шаман зазвичай вбудовані в особисте, а не інституційне коло лідера, і часто виявляються єдиними, хто може говорити «правду» (свою) в обхід політичних фільтрів. 

Заміщення релігії. Багато фігурантів цього списку формально були секулярними політиками — соціалістами, комуністами, націоналістами. Світська ідеологія не залишала легітимного простору для релігії, але не скасовувала потреби людини в трансцендентному. Астрологія та езотерика в цьому сенсі ставали «пристойною» альтернативою.

Сучасна політика подає себе як сферу розрахунку, експертизи та публічної звітності. Але історія останніх ста років показує: доки за рішеннями стоять живі люди — з їхніми страхами, втратами та бажанням знати майбутнє, — містика знаходитиме дорогу до найзахищеніших кабінетів світу.