Громадська організація «Деколонізація України» звернулася до Харківської міської ради з вимогою демонтувати російськомовні написи на Меморіалі Слави. Також активісти надіслали до Інституту національної пам'яті звернення щодо вулиці, пам'ятника та меморіальної дошки конструктору Михайлу Кошкіну.

Меморіал Слави

На головному вході до Меморіалу Слави - основного харківського місця вшанування загиблих у Другій світовій війні - досі зазначена дата початка війни 1941 рік замість 1939-го. Усі написи виконані російською мовою.

«Деколонізація України» вимагає демонтувати російськомовні написи та оновити їх українською. За оцінкою організації, це мінімальні витрати для міського бюджету.

Меморіальний комплекс у Лісопарку відкрили 9 травня 1977 року. Центральний елемент - 18-метрова стела із зображенням Матері-Вітчизни з вінком у руках. Біля підніжжя горить Вічний вогонь. На території розташовані братські поховання радянських воїнів та підпільників.

Меморіал у Харькове, фото - "Деколонізація Україна"

Вулиця Кошкіна

Активісти також ініціювали перегляд увічнення пам'яті Михайла Кошкіна - радянського конструктора танка Т-34. У Харкові на його честь названо вулицю, встановлено пам'ятник та меморіальну дошку.

Памʼятник Кошкіну в Харькове, фото - "Деколонізація Україна"

«Деколонізація України» звертає увагу на біографію Кошкіна: він народився в Ярославській губернії Росії, у 1918 році добровольцем вступив до Червоної армії, брав участь у Громадянській війні. Після хвороби на тиф його направили на Південний фронт до 3-ї залізничної бригади, яка відновлювала залізничні колії у смузі наступу - тобто, за висновком активістів, він брав участь у встановленні радянської влади в Україні.

У 1921 році Кошкін закінчив військово-політичні курси в Харкові, потім навчався у Комуністичному університеті імені Свердлова в Москві, де познайомився з Кіровим та Орджонікідзе.

«Глорифікація таких осіб - це не ок», - заявили в організації.

Відзначмо, що Михайло Кошкін увійшов в історію як головний конструктор танка Т-34, який став одним із символів Другої світової війни. У 1934 році Кошкін закінчив Ленінградський політехнічний інститут і був направлений на Харківський паровозобудівний завод (зараз - завод імені Малишева). З 1937 року очолював конструкторське бюро, де під його керівництвом розробили середній танк Т-34. Є свідчення, що цей танк переможені німці називали найкращою бойовою машиною Другої світової.

Звернення щодо Кошкіна активісти-деколонізатори надіслали до Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті.

Деколонізація публічного простору в Україні активізувалася після початку повномасштабного вторгнення РФ. У квітні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє топоніми, пов'язані з РФ та її історичними діячами. За три роки по всій країні перейменували тисячі вулиць, демонтували сотні пам'ятників радянської доби. У Харкові процес деколонізації триває: місто поступово позбувається назв, пов'язаних із РФ та СРСР. Активісти постійно вказують на об'єкти, які, на їх думку, досі потребують перегляду.