"Харківські угоди", підписані між Росією і Україною, не привели до істотного поліпшення відносин між двома країнами і у результаті викликали певне розчарування в суспільстві. Таку думку висловили деякі учасники конференції на тему "Російсько-українські відносини - рік після "Харківських угод", яка 14 квітня відбулася в Харкові.

Депутат Державної Думи Росії Костянтин Затулін заявив, що "Харківські угоди" насамперед ознаменували початок перезавантаження українсько-російських відносин після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича. "Ці угоди стали зразком компромісу. Цей компроміс сильно критикується і з одного, і з іншого боку. Радикали в Україні говорили про національну зраду, в Росії - про те, що цими угодами влада залізла в кишеню до росіян. Якби не було формальної пролонгації договору, то виник би дуже гострий момент у наших відносинах, тому що Чорноморський флот не пішов би з Севастополя. Мені здається, мудрість і мужність нового керівництва України полягала в тому, що, чудово розуміючи це, він знайшов у собі сили виконати всі свої обіцянки в цьому питанні", - зазначив К.Затулін.

За його словами, до "Харківських угод" привів газовий договір, підписаний у 2009 р. з урядом Юлії Тимошенко. "Ми увійшли у становище української економіки, оскільки встановлена ​​раніше ціна на газ була руйнівна для України і робила неконкурентоспроможною продукцію промисловості на півдні і сході країни. Але уряд Ю.Тимошенко підписав цей договір, оскільки не був зацікавлений в успіху галузей промисловості на півдні та сході, бо там не їх електорат. Це була не стільки ціна за оренду Севастополя для Чорноморського флоту, скільки ціна, яку ми повинні були заплатити, щоб Україна як наш торговельний і економічний партнер продовжувала існувати як економічно незалежна країна. Ми не зацікавлені в розвалі України. Мені здається, це головна причина, чому ми пішли в цьому питанні Україні назустріч", - зазначив депутат Держдуми.

При цьому нинішній період українсько-російських відносин він охарактеризував як менш оптимістичний, "чим хотілося тоді, по гарячих слідах "Харківських угод". "Ми розраховували і розраховуємо, що він буде заповнений новими подіями, але поки не все вдало складається. Ви знаєте про ті умови, які запропонувала Росія, Казахстан і Білорусь Україні з митного союзу. Це болюче питання для вас - вибрати між міражем і реальністю, між ідеєю вступу до ЄС і цілком конкретною пропозицією, важливим для економіки України. Але треба вибирати. Ми сподіваємося, що дух Харкова, який ознаменував початок "перезавантаження", не вивітриться, і ми всі будемо демонструвати не тільки бажання, але і результат", - підсумував К.Затулін.

Учасники конференції, які представляють українську сторону, були більш категоричні в оцінці "Харківських угод". Директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко зазначив, що підписані в Харкові документи були вимушеним компромісом. "Це була розплата за газові угоди 2009 р., і вона була обумовлена ​​фінансовою ситуацією того часу. Люди, близькі до уряду, і зараз ще кажуть, що якби не домовленості з Міжнародним валютним фондом і "Харківські угоди", то країну чекав би економічний і фінансовий колапс. Треба було рятуватися, і на той момент завдання було вирішене, але на короткий час. Так, угоди стали імпульсом до поліпшення відносин. Але потім ефект пропав, і залишився гіркий осад", - зазначив В.Фесенко.

На його думку, навіть якщо б після президентських виборів до влади прийшов не В.Янукович, а Ю.Тимошенко, то угода про продовження терміну перебування Чорноморського флоту в Севастополі все одно було б підписана, просто, мабуть, на більш короткий термін. "А от з газом ми промахнулися, треба було змінювати формулу ціни на газ. Але ситуація тиснула і підштовхувала до швидкого вирішення. Тепер же і у наших керівників держави настало розчарування від "Харківських угод", тому що вони отримали тимчасове зниження вартості ціни на газ , але формула ціни не змінилася, і ціна знову зростає. Крім того, зближення між країнами не відбулося, тому що російська сторона часто пропонує проекти, наприклад, об'єднання "Газпрому" і "Нафтогазу України", які просто невигідні українській стороні. Це розуміють і В.Янукович, і прем'єр-міністр Микола Азаров. Те ж саме стосується і митного союзу, який позиціонується як альтернатива примарним шансам на вступ до Євросоюзу", - підкреслив політолог.

Як повідомив соціолог компанії "Research & Branding Group" Олексій Ляшенко, згідно результатів соцопитування, проведеного в березні по всій Україні, позитивно оцінили угоди 38% опитаних (у квітні 2010 р. - 58%), при цьому зросла кількість людей, які відносяться до цієї події байдуже - з 8 до 15%. "Висновок такий: "медовий місяць" між країнами закінчився, і причина в тому, що хоча спочатку угоди поліпшили відносини, далі вони не були наповнені конкретними кроками і спільними проектами", - зазначив соціолог.

Довідка "SQ". Президент Росії Дмитро Медведєв і президент України Віктор Янукович 21 квітня 2010 р. у Харкові підписали газовий контракт, який передбачав для України 30-відсоткову знижку від формульної ціни, а також угоду про продовження перебування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 р.

Конференція на тему "Російсько-українські відносини - рік після "Харківських угод" пройшла 14 квітня в Харкові. Організаторами заходу виступили посольство Росії в Україні, агентство "РИА Новости" та Інститут країн СНД за сприяння Фонду підтримки демократичних ініціатив Євгенія Кушнарьова. Серед учасників форуму - депутати Державної Думи Росії Костянтин Затулін та Ігор Касатонов, представники російських ЗМІ, політологи з України та Росії.