Держпром у Харкові можуть включити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Це питання обговорили на засіданні профільної робочої групи за участі заступника Міністра культури України Івана Вербицького, голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко та голови Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яри Децці Бардескі. Про це повідомили в облраді.

Будівлю Держпрому було пошкоджено у жовтні 2024 року. Торік Харків відвідала міжнародна місія ЮНЕСКО з оцінки збитків, завданих будівлі внаслідок російської атаки. Рекомендації, напрацьовані за результатами візиту, врахували й відобразили у відповідній документації: зокрема щодо формування повного переліку автентичних елементів та посилення заходів зі збереження пам’ятки.

18 березня презентували науково-проектну документацію щодо коригування паспорта пам’ятки культурної спадщини та облікової картки об’єкта. Також розглянули режими охорони та використання будівлі. Йдеться про зони суворої музеєфікації - унікальні простори, де заборонені будь-які зміни функції чи планування, та зони адаптації - офісні приміщення, які складають основну площу будівлі.

Робоча група визначила чітке зонування будівлі:

  • частина Держпрому стане музейним простором - зокрема підвальні приміщення, історичний телецентр, автентичні ліфти 1928 року та сходові клітини з розписами;
  • інша частина - адаптація до сучасного використання. 

В облраді зазначили, що всі елементи будівлі - від паркету до столярки - мають бути збережені. 

Держпром – висотна будівля у стиді конструктивізму, вбудована у Харкові у 1925-28 роках. Будівля є пам'яткою архітектури. В 2017 році Держпром включили до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – це міжнародний реєстр найвидатніших культурних та природних об'єктів планети, які мають виняткову універсальну цінність для всього людства.

Це місця, які настільки важливі для історії, культури чи екології Землі, що їхнє збереження стає завданням не однієї країни, а всього світу.

Основні категорії об'єктів

Усі об'єкти у списку поділяються на три типи:

  • культурні – шедеври людського генія (архітектура, міста, монументи), наприклад, Піраміди Гізи, собор Святої Софії у Києві.
  • природні - унікальні екосистеми, геологічні утворення або місця неймовірної природної краси, наприклад Великий Бар'єрний риф, незаймані букові ліси Карпат.
  • змішані - об'єкти, що поєднують у собі і природну, і культурну цінність.

Як потрапляють до списку?

Процес дуже складний і може тривати роками.

Крок 1: попередній перелік. Країна вносить об'єкт у «лист очікування» (як зараз відбувається із харківським Держпромом).

Крок 2: номінація. Готується величезне досьє із доказами унікальності.

Крок 3: оцінка. Експерти приїжджають на місце та перевіряють стан об'єкта.

Крок 4: голосування. Комітет всесвітньої спадщини ухвалює остаточне рішення на щорічній сесії.

Навіщо об'єкту потрапляти до цього списку?

Статус ЮНЕСКО – це не просто престижна наклейка. Він дає реальні переваги:

  • міжнародний захист - у разі військового конфлікту або природної катастрофи об'єкт отримує пріоритет у захисті та відновленні;
  • фінансування - об'єкти можуть отримувати гранти із Фонду всесвітньої спадщини на реставрацію та охорону;
  • туристична привабливість - потрапляння до списку автоматично робить місце точкою тяжіння для туристів з усього світу;
  • контроль - держава зобов'язана дотримуватися суворих правил експлуатації об'єкта.