На тлі повідомлень ХОВА про триваючу підготовку номінаційного досьє для включення «Госпрому» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО варто розібратися, що саме являє собою цей перелік, як об’єкти потрапляють до нього та що насправді зміниться для харківської пам’ятки після отримання такого статусу.
Що таке Список всесвітньої спадщини
Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це перелік об’єктів, що мають, за формулюванням самої організації, «видатну універсальну цінність» для всього людства. Він ведеться в рамках Конвенції про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, ухваленої в 1972 році. Саме поняття «видатної універсальної цінності» є ключовим: щоб потрапити до списку, об’єкт повинен мати значення не тільки для своєї країни, а й для світової культури чи природи загалом. Саме проект такої Заяви про видатну універсальну цінність, згідно з повідомленням ХОВА, і розглядала робоча група з питань Держпрому.
Об’єкти списку поділяються на три категорії: культурні (архітектурні пам’ятки, історичні ансамблі, міста), природні (заповідники, унікальні ландшафти) та змішані. Станом на 2024 рік у Списку всесвітньої спадщини перебувало 1223 об’єкти — серед них історичний центр Відня, Старе місто в Єрусалимі, Старе місто Дамаска.
Від основного списку слід відрізняти попередній список (Tentative List) — своєрідну «залу очікування». Це перелік об’єктів, які держава має намір номінувати в майбутньому; перебування в ньому є обов’язковим попереднім етапом, але ще не надає статусу всесвітньої спадщини.
Спадщина України у списку
Окрім самого «Госпрому», який поки що залишається кандидатом, до Списку всесвітньої спадщини від України вже входять кілька об’єктів. Це Собор Святої Софії в Києві та Києво-Печерська лавра, історичний центр Львова, історичний центр Одеси, а також могила Тараса Шевченка. При цьому Одеса була внесена у 2023 році одразу як об’єкт, що перебуває під загрозою, — за прискореною процедурою, схожою на ту, про яку сьогодні говорить ХОВА стосовно «Госпрому».
На якому етапі перебуває «Госпром»
Шлях «Госпрому» до статусу всесвітньої спадщини розпочався задовго до повномасштабної війни. У 2017 році будівлю було офіційно внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, після чого Україна очікувала на її включення до основного списку, що закріпило б за «Госпромом» статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У вересні 2023 року ЮНЕСКО офіційно включило будівлю до переліку об’єктів, що підлягають посиленому захисту.
Однак між «посиленим захистом» і повноцінним включенням до основного списку — істотна різниця, і саме ця затримка викликала критику. Ще у жовтні 2024 року, після прямого влучання російської авіабомби в будівлю, українська письменниця Оксана Забужко публічно розкритикувала ЮНЕСКО за те, що за два з половиною роки війни організація так і не змогла внести «Госпром» до основного списку, і будівля досі залишалася у попередньому.
Це надає нинішнім діям ОДЗ зрозумілу логіку. «Госпром» — найбільша у світі будівля в стилі конструктивізму — продовжує зазнавати пошкоджень від російських обстрілів, і область прагне подати документи за спеціальною прискореною процедурою ЮНЕСКО, передбаченою для об’єктів культурної спадщини, що перебувають під загрозою. Саме ця процедура раніше була застосована до історичного центру Одеси.
Що дасть «Госпрому» включення до основного списку
Отримання статусу об’єкта всесвітньої спадщини — це не просто почесне звання. Воно має кілька практичних наслідків.
По-перше, це міжнародно-правовий захист. Держава, на території якої розташований об’єкт, бере на себе зобов’язання щодо його збереження, а сама спадщина переходить під захист міжнародної спільноти. В умовах війни це має і символічний, і юридичний вимір: умисне руйнування об’єктів всесвітньої спадщини може кваліфікуватися як військовий злочин, а сам статус посилює міжнародний резонанс кожного удару.
По-друге, це доступ до міжнародної підтримки — експертної, технічної та фінансової — у питаннях збереження та подальшої реставрації. Показово, що ЮНЕСКО ще на початку 2025 року заявляло про намір направити до Харкова спеціальну місію для безпосередньої підтримки процесу збереження пам’ятки, хоча, за даними Мінкультури, на той момент така місія ще не виїжджала для огляду пошкоджень.
По-третє, це довгостроковий репутаційний і туристичний ресурс. Після війни статус всесвітньої спадщини може стати одним із чинників відновлення культурного та туристичного значення Харкова.
Підсумок
Засідання робочої групи, про яке повідомляє ХОВА, — це робота над номінаційним досьє та Заявою про видатну універсальну цінність, тобто над тими документами, які мають перевести «Госпром» із попереднього списку до основного. Поспіх зрозумілий: кожен новий обстріл не тільки пошкоджує пам’ятку фізично, а й потенційно ускладнює обґрунтування її «видатної універсальної цінності». Тому область прагне завершити оформлення пакету документів і подати його за прискореною процедурою для об’єктів, що перебувають під загрозою — тією самою, яка колись уже спрацювала для Одеси.
