4 вересня мер Харкова Ігор Терехов зустрівся у Києві з директором Фонду монастиря «Санта-Клара» Марією Лусією Карам. Сторони обговорили відновлення пошкодженого житла, оснащення лікарень, безбар’єрність та оновлення міського транспорту.
За сухим формулюванням «іспанський фонд» стоїть організація з незвичайною історією: вона виросла з монастирської комори в каталонському місті Манреса, де черниці почали роздавати їжу сусідам під час кризи 2008 року, а за чотири роки великої війни стала одним із найбільших приватних гуманітарних коридорів в Україну. Розповідаємо, що це за структура, хто нею керує і що вона вже зробила.
Сестра Лусія: з Тукумана до Манреси
Лусія Карам Паділья народилася 1966 року в аргентинському Сан-Мігель-де-Тукумані — п’ятою з семи дітей у родині з ліванським корінням. Її дитинство припало на роки військової диктатури 1976–1983 років, і Тукуман був одним із регіонів, що найбільше постраждали від репресій. Сама вона каже, що саме тоді вперше зіткнулася з чужим стражданням і питанням, звідки береться насильство, — і що це стало «першим зерном» її покликання.
До монастиря вона пішла у 18 років, вступивши до ордену домініканців. У середині 1990-х — за різними даними, у 1994 році — переїхала до Іспанії й оселилася в монастирі Санта-Клара в Манресі, місті приблизно за 60 кілометрів від Барселони. Там вона живе понад тридцять років і зараз очолює громаду як пріориса.
Формально сестра Лусія — черниця споглядального життя, тобто затворниця. Фактично вона отримала спеціальні дозволи виходити за стіни заради соціальної роботи, а її власна формула звучить так: її монастир — це світ. Під такою назвою — «Mi claustro es el mundo» — у 2012 році вийшла її автобіографія. Крім неї, у сестри Лусії є книги про Катерину Сієнську (1997) та збірка роздумів про щастя й відповідальність «Estimar la vida i compartir-la» (2014).
В Іспанії вона — помітна медійна фігура: веде кулінарне шоу на каналі Canal Cocina, регулярно з’являється в політичних програмах, у неї понад 130 тисяч підписників в Instagram, де вона описує себе як «монахиню-контемплятивну» та «неспокійну й таку, що турбує». Відома також як палка вболівальниця «Барселони» — ця деталь, що здається анекдотичною, на практиці не раз відкривала фонду двері до спонсорів і медійних майданчиків.
Її публічні висловлювання про церкву та політику неодноразово викликали суперечки в самій Іспанії, а частина церковного істеблішменту ставиться до її активізму з обережністю. При цьому її роботу відзначали на найвищому рівні: у 2014 році сестра Лусія отримала премію «Каталонець року», а в 2018-му — Хрест Святого Жорді, одну з найвищих нагород Каталонії, з формулюванням, що прямо згадує її роботу у фонді.
Як із монастирської комори виросла організація
Монастир Санта-Клара в Манресі — старовинний: перші черниці прибули сюди близько 700 років тому, комплекс датується XIV століттям. Відправною точкою сучасної історії стала економічна криза 2008 року. До монастиря почали звертатися люди, які просили їжі, і з кожним місяцем їх ставало дедалі більше. Черниці почали збирати продукти, облаштували склад — так з’явився продовольчий банк, що працював на надлишках компаній та приватних пожертвах.
У квітні 2009 року при монастирі виникла «Громадянська платформа солідарності», а слідом за нею — фонд Rosa Oriol. У 2018 році його було перезасновано під нинішньою назвою: Fundació del Convent de Santa Clara, Фонд монастиря «Санта-Клара». Сенс перейменування формулювали прямо: нинішня місія — підтримувати найбідніших — приблизно та сама, з якою сюди прийшли перші черниці сім століть тому.
Змінився й сам монастир. Натхненна словами Папи Франциска про те, що обителі мають відкриватися для бідних, громада відмовилася від суворого затвору. Сім черниць живуть пліч-о-пліч із мирянами, разом з якими на території облаштовано продовольчий склад і притулок для бездомних. За згодою Ватикану монастир вийшов зі складу федерації — зокрема, щоб гарантувати, що розпочата справа триватиме: черниць мало, а робота тримається вже не лише на них.
Що фонд робить у себе вдома
Сьогодні фонд підтримує понад 1400 сімей у зоні ризику соціального виключення. Його логіка — не одноразова роздача допомоги, а повернення людини до нормального життя через працю, навчання та житло. Основні напрямки:
Платформа продуктів — центральний і найстаріший проєкт, що переріс із надзвичайного заходу в постійну структуру, яка обслуговує сотні сімей Манреси, комарки Бажес та сусідніх районів. Масштаб видно за піковими періодами: під час карантину 2020 року попит потроївся, і замість 250 сімей на тиждень продукти отримували 650, а через партнерські організації допомога доходила ще до кількох тисяч людей у сусідніх комарках. Восени 2025 року фонд придбав нове приміщення в промисловій зоні Долорс, щоб перенести й розширити платформу, додавши до неї офіси та навчальні класи.
Житло — програма «квартир прийому» для людей і сімей, які залишилися без даху над головою. Ще на початку діяльності фонду йшлося про 14 квартир і півсотні розміщених; оренду частини з них оплачують компанії та професійні об’єднання. Окремо працює резиденція.
Праця та навчання — швейна майстерня, де навчають шити, майстерня ляльок та екологічний город площею понад 3000 кв. м. Частина врожаю йде на продуктові набори та на потреби монастиря, частина продається у вигляді кошиків на замовлення. Логіка та сама: навички, які потім можна перетворити на роботу.
Здоров’я та побут — стоматологічний прийом силами місцевих лікарів-волонтерів, офтальмологія за підтримки НКО та медичного центру Althaia, душові та пральня, а також проєкт MOSAIC, присвячений психічному здоров’ю.
Діти — програма #Invulnerables, один із наймасштабніших проєктів, що виникли з ініціативи сестри Лусії. У Манресі вона базується у просторі EspaiCaixa «Франциск Ассизький» безпосередньо в монастирі й охоплює близько 130 дітей та 50 сімей, але сама модель уже поширилася на великі міста Каталонії. Фонд також бере участь у програмі CaixaProinfància.
Робота з молоддю, яка має судимості, — це програма супроводу, реалізована спільно з поліцією Каталонії (Mossos d'Esquadra). За даними фонду, у Манресі вона супроводжувалася помітним зниженням вуличної злочинності порівняно з 2019 роком і отримала профільну премію ADSI.
Окрема особливість фонду — він існує не за рахунок державних грантів, а завдяки пожертвам, партнерствам з бізнесом (серед партнерів — «ла Каша», Banc Sabadell, Damm, CaixaBank) та особистому фандрайзингу директора. Значна частина роботи сестри Лусії — це зустрічі з підприємцями, політиками та донорами.
Український напрямок: 41 коридор і 152 машини швидкої допомоги
З 2022 року фонд започаткував напрямок, який зробив його відомим далеко за межами Каталонії, — гуманітарні конвої до України. Організація принципово доставляє допомогу самостійно, а не передає її через посередників.
Уже за підсумками першого року війни фонд звітував про 75 переданих Україні карет швидкої допомоги та 13 поїздок до країни. Тоді ж його коридор називали найбільшим приватним гуманітарним коридором Іспанії — через нього понад тисяча українських біженців дісталися до різних регіонів країни. Слова сестри Лусії: йдеться не про те, щоб «забрати людей», а про те, щоб їх прийняти, і кожна сім’я потребує власного супроводу.
Далі рахунок пішов на десятки конвоїв:
- квітень 2025 року — 33-й гуманітарний коридор. На український кордон доставили 12 автобусів, переданих мерією Барселони, а також карети швидкої допомоги, медичне обладнання, генератори, турнікети, дефібрилятори та реанімаційні набори. Загалом на той момент фонд передав 152 карети швидкої допомоги та 60 пікапів. У тій же поїздці евакуювали літніх людей, які втратили житло після обстрілів на Херсонщині;
- лютий 2026 року — конвой до четвертої річниці повномасштабного вторгнення: 21 машина, включаючи карети швидкої допомоги, генератори та медикаменти. На той момент на рахунку фонду було 41 гуманітарний коридор і понад 4000 осіб, яким допомогли виїхати з України. Караван перед виїздом благословив архієпископ Барселони Жоан Жозеп Оммелья, а перший автомобіль колони було придбано на кошти, залишені Папою Франциском.
Окрема історія — польовий госпіталь. Фонд разом із компанією ARPA EMC зібрав кошти на його будівництво та за сприяння Міністерства оборони Іспанії організував доставку до України.
У конвоях беруть участь каталонські волонтери, зокрема водії громадського транспорту, а також асоціація волонтерів CaixaBank та організація «Посланці миру». Сестра Лусія не раз публічно заявляла, що карети швидкої допомоги в Україні стають мішенями: за її словами, одного разу парковку, де конвой залишив машини біля кордону, розбомбили наступного дня. Її власна арифметика проста — у середньому одна карета швидкої допомоги встигає врятувати близько сотні людей до того, як її знищать.
Що обговорювали з Харковом
На зустрічі 4 вересня в Києві сторони говорили про чотири напрямки: відновлення пошкодженого житла, оснащення медичних закладів, створення безбар’єрних умов та оновлення міського транспорту.
Ігор Терехов описав іспанській стороні ситуацію в місті: Харків прийняв 222 тисячі внутрішньо переміщених осіб, для навчання дітей у безпечних умовах працюють десять підземних шкіл, а загалом облаштовано 24 захищені освітні простори. Мер окремо наголосив, що обсяги міжнародної гуманітарної допомоги порівняно з 2022 роком скоротилися, і місто дедалі частіше ремонтує вибиті вікна та дахи за власний рахунок, а головним викликом для всієї країни залишається зима.
Марія Лусія Карам заявила про готовність залучати до допомоги Харкову європейських партнерів — насамперед у частині обладнання та спеціальних матеріалів для лікарень, адаптованих під потреби людей з інвалідністю. Окремо обговорювалася можливість передачі місту автобусів.
Терехов також подякував фонду за допомогу в організації майбутнього відпочинку для харківських дітей — для тих, хто роками живе під обстрілами, такі програми залишаються однією з небагатьох можливостей відновитися. Цей напрямок для фонду є профільним: робота з дітьми, які пережили травму, — його основна спеціалізація вдома, у Каталонії.
Іспанський контекст: не лише фонд
Зустріч із фондом «Санта-Клара» була не єдиною іспанською подією того дня. У Києві Терехов провів переговори й з мером Барселони Жауме Коллбоні — обговорювали передачу автобусів, генераторів, автомобілів для екстрених служб, газоаналізаторів та обладнання для розбирання завалів. Автобуси з Барселони вже курсують на харківських маршрутах, але місту потрібен додатковий транспорт: якщо взимку через відключення зупиниться електротранспорт, возити людей і розвозити дітей до шкіл буде нічим.
Зв’язок тут не випадковий: мерія Барселони та фонд «Санта-Клара» — давні партнери, і частина автобусів, що доїхали до України в попередніх конвоях, була передана саме каталонською столицею. Для Харкова це означає, що йдеться не про разовий контакт із благодійною організацією, а про спробу долучитися до вже діючого логістичного ланцюга між Каталонією та Україною.
