В Україні вже давно, ще з 2017 року, триває реформа шкільної освіти. Вона називається «Нова українська школа» (НУШ), і зараз реформа перебуває на етапі зміни концепції старшої школи. Цей етап називається «Профільна школа». У чому суть цих перетворень? Спробуємо розібратися.

Отже, учні після 9 класу матимуть два шляхи: продовжити навчання в академічному ліцеї або вступити до закладу професійного спрямування, де можна отримати професію разом із повною загальною середньою освітою.

Професійний напрям дозволить учням розвивати навички для швидкого виходу на ринок праці — студенти будуть практично опановувати професію та вивчати предмети, безпосередньо пов’язані з майбутньою спеціальністю. Йдеться про найзатребуваніші спеціальності на ринку праці. По-перше, це все, що пов’язано з ремонтом та будівництвом. Хороші муляри, покрівельники, штукатури та сантехніки потрібні завжди. Тим більше в країні, де так чи інакше має відбутися масштабна реконструкція інфраструктури, зруйнованої війною. По-друге, це робітничі спеціальності, дефіцит яких Україна відчувала ще до війни. Хто стикався, той знає, як у Харкові просто знайти кваліфікованого токаря чи фрезерувальника. Крім того, це сфера обслуговування, торгівля, логістика… Загалом набір спеціальностей, який не вимагає вищої освіти. 

І це особливо важливо, зважаючи на те, що професійно-технічна освіта, тобто те, що раніше представляли заклади під назвою ПТУ, переживає в Україні гостру кризу. По-перше, дуже сильно впав престиж робітничих спеціальностей. По-друге, самі профтехучилища фактично не змогли відреагувати на нові ринкові реалії. Таким чином, Україна потрапляє в класичну пастку структурного безробіття: люди на папері є, але їхня кваліфікація, дисципліна, мотивація або географія не збігаються з попитом економіки. Парадоксально, але дефіцит кадрів співіснує з безробіттям і зростанням кількості резюме. 

Загалом, реформа середньої освіти потрібна, і в цілому задум абсолютно правильний. Та й механізми її реалізації начебто очевидні, і до них не виникає питань. Але це в теорії. На практиці проблеми вже почалися. 

Приводом для того, щоб розібратися в цій ситуації, стало звернення мера Лозової Сергія Зеленського, який вказав на низку проблем, з якими зіткнеться Лозівська громада вже наступного року, коли поділ на навчання в академічних ліцеях та вступ до закладу професійного спрямування перестане бути пілотним проєктом і стане обов’язковим.

Не ставлячи під сумнів правильність і суть реформи, мер другого за величиною міста в Харківській області зазначає майбутні труднощі.
По-перше, це хронічне недофінансування. 

«Через відсутність очного навчання наші заклади роками не отримують коштів для Нової української школи. Фактично, оновлення матеріальної бази зупинилося на рівні початкових класів, а без сучасних природничих лабораторій та STEM-кабінетів створення академічного ліцею перетворюється на формальність», — зазначив мер Лозової. 

По-друге, у громаді спостерігається кадровий дефіцит: найбільше бракує вчителів математики, фізики, хімії та другої іноземної мови. На думку Сергія Зеленського, за таких умов створення окремих навчальних закладів для 10–12 класів може лише поглибити проблему.
Крім того, особливим викликом є демографічна ситуація та ситуація з безпекою. Майже 1 800 учнів Лозівської громади вже перебувають за межами громади. Багато школярів 7–8 класів, які зараз навчаються дистанційно, не планують продовжувати навчання в місцевих ліцеях.

«Впровадження радикальних структурних змін у той час, коли освіта перебуває у стані виживання, може спровокувати ще більшу міграцію та втрату нашого інтелектуального потенціалу», — підсумував Сергій Зеленський.

Він заявив, що проситиме депутатів Лозівської міської ради підтримати звернення до Кабінету Міністрів та Міністерства освіти і науки України з пропозицією відкласти створення мережі академічних ліцеїв до закінчення воєнного стану. 

Чи зіткнеться з тими ж проблемами Харків? Цілком можливо, що так. Для початку варто нагадати про те, що для пілотування реформи старшої школи в Харкові було обрано лише один ліцей. Це ліцей № 3. І ще один ліцей було обрано в області. Це Златопольський ліцей № 5. 

При цьому Харківська область опинилася серед областей з найменшою кількістю відібраних ліцеїв. Наприклад, у Львівській області відібрали 7 ліцеїв, у Дніпропетровській — 6, у Черкаській — 4. 

Чому МОН так обділив Харківську область — незрозуміло. Але як би там не було — лише один пілотний ліцей на місто — це дуже мало. Тобто досвіду організації академічних ліцеїв накопичиться небагато. Адже вже через рік, з огляду на кількість шкіл у Харкові, доведеться організувати кілька десятків таких ліцеїв. 

Причому за задумом, це мають бути окремі заклади, відокремлені від початкової та середньої школи. Тобто на Харків чекає серйозна перестановка учнів і викладачів. Це по-перше. А по-друге, з огляду на жорсткі вимоги до безпеки, дуже небагато нинішніх шкіл зможуть отримати статус академічного ліцею. 

Все знову ж таки, зводиться до фінансування. Чи зможе держава профінансувати настільки масштабні перетворення в умовах війни? З цього випливає друге питання, яке підняв Зеленський – а чи не має сенсу відкласти, нехай і потрібну реформу, до моменту, коли її можна буде провести повноцінно, без ризику того, що вона перетвориться на формальність? Адже формалізація реформи неминуче призведе до того, що вона не досягне своїх цілей, і для виправлення недоліків, які, нехай і викликані об’єктивними причинами, доведеться знову щось реформувати.