З 1 січня 2026 року в Україні офіційно діє національна програма «Скринінг здоров’я 40+», яка надає українцям віком від 40 років можливість безкоштовно пройти комплексне медичне обстеження. Це перша в країні масштабна ініціатива у сфері профілактичної медицини, орієнтована на раннє виявлення захворювань, які тривалий час розвиваються безсимптомно, але саме після сорока стають провідною причиною інвалідизації та передчасної смертності. Розбираємося, як влаштована програма, що входить до обстеження та яким чином нею можна скористатися.
Що таке «Скринінг здоров’я 40+» і для чого вона створена
«Скринінг здоров’я 40+» — національна програма раннього виявлення хронічних захворювань, яка повністю покривається за рахунок державного бюджету. Програма націлена на три ключові групи ризиків, найбільш характерні для людей середнього та старшого віку: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет та порушення психічного здоров’я.
Вибір цих напрямків не випадковий. Саме серцево-судинна патологія та діабет другого типу довгі роки можуть протікати без виражених симптомів: артеріальна гіпертензія, атеросклероз, переддіабетичні стани виявляються, як правило, вже на стадії ускладнень — після інфаркту, інсульту або діабетичної ретинопатії. Скринінг же дозволяє виявити відхилення ще на тій стадії, коли ситуацію можна скоригувати зміною способу життя або відносно простою медикаментозною терапією.
Подібні національні скринінгові програми, за даними Міністерства охорони здоров'я, вже багато років успішно працюють у Польщі, Великій Британії та Литві, дозволяючи виявляти хвороби на ранніх етапах, не чекаючи на появу симптомів. Українська модель побудована з урахуванням цього міжнародного досвіду. Vesti-ua
Як працює фінансовий механізм
Ключова особливість програми — цільове державне фінансування, яке отримує безпосередньо сам пацієнт. Учасники скринінгу отримують державну грошову допомогу в розмірі 2000 гривень один раз протягом календарного року виключно для придбання в безготівковій формі послуг із проведення скринінгу в медичних закладах, визначених НСЗУ.
Ці кошти зараховуються на спеціальний рахунок — «Дія.Карту» від ПриватБанку або фізичну пластикову картку зі спеціальним рахунком для тих, хто не користується додатком «Дія». Витратити гроші можна тільки на послуги скринінгу і тільки в медичних закладах, що приєдналися до програми. Якщо пацієнт не скористався коштами протягом року, вони автоматично повертаються до бюджету, а наступного року надійде нове запрошення.
Як взяти участь у програмі
Спочатку передбачалася досить жорстка процедура: запрошення надходило автоматично через 30 днів після дня народження. Однак уряд істотно спростив механізм. Кабінет міністрів скасував обмеження щодо термінів подання заявки на участь у програмі «Скринінг 40+». Подання заявки тепер можливе без прив’язки до дати. Українцям більше не потрібно чекати 30 днів після дня народження — якщо вам уже виповнилося 40 років, ви можете самостійно подати заяву в кілька кліків через «Дію» або звернутися до найближчого ЦНАП без прив’язки до дати. Після зарахування коштів у учасників є два місяці, щоб пройти обстеження.
Алгоритм участі виглядає так:
- Через «Дію» — оформити заявку в додатку, активувати «Дія.Карту», дочекатися зарахування 2000 гривень (зазвичай протягом семи днів), вибрати медичний заклад з офіційного переліку НСЗУ та записатися на прийом.
- Без «Дії» — звернутися до банку-партнера (на сьогодні це ПриватБанк) за спеціальною карткою, потім подати заявку через найближчий ЦНАП, де допоможуть оформити участь і вказати рахунок для зарахування коштів.
Перелік закладів, де можна пройти «Скринінг здоров’я 40+», постійно оновлюється і доступний за адресою screening.moz.gov.ua. В Україні вже понад 1600 медичних закладів пропонують громадянам віком 40+ пройти проактивне профілактичне обстеження — це можуть бути державні, комунальні або приватні клініки, що відповідають вимогам МОЗ та НСЗУ.
Що входить до обстеження
Скринінг базується на принципах доказової медицини та передбачає чіткий протокол. Програма включає перелік медичних втручань, ефективність яких підтверджена науковими даними: анкетування та оцінка індивідуальних ризиків, фізикальне обстеження та лабораторні дослідження, що дають уявлення про роботу серця, судин і нирок. Up
До базового комплексу обстежень входять:
- Анкетування та оцінка факторів ризику. Лікар з'ясовує спадковість, спосіб життя, наявність шкідливих звичок, рівень фізичної активності, особливості харчування, симптоми психоемоційних порушень.
- Фізикальний огляд. Лікар під час скринінгового візиту щонайменше двічі вимірює артеріальний тиск і визначає середнє значення, щоб вчасно виявити артеріальну гіпертензію (стійке підвищення тиску понад 140/90 мм рт. ст.), яка є ключовим фактором ризику інсульту та інфаркту, але при цьому не має симптомів. Також визначається індекс маси тіла, оцінюється загальний стан.
- Лабораторна діагностика. У програмі передбачені аналізи, що дозволяють виявити зміни, яких людина не відчуває, але які значно підвищують ризики захворювань: ліпідограма — для оцінки ризику атеросклерозу (звуження просвіту судин через відкладення жиру), тест на глікований гемоглобін (HbA1c) — показує середній рівень глюкози (цукру) в крові за три місяці, виявляє переддіабет і діабет. Додатково може проводитися оцінка функції нирок.
- Оцінка психічного здоров’я. Скринінг депресії, тривожних розладів, посттравматичних станів — особливо актуальний напрям в українському контексті.
«Потрапивши на прийом до лікаря за програмою „Скринінг здоров’я 40+“, у пацієнта буде від 60 до 90 хвилин на прийом. Кількість візитів у рамках програми — максимум три», — пояснювали в МОЗ. Тобто базове обстеження укладається в один розгорнутий візит, але за необхідності пацієнт може відвідати лікаря ще двічі — наприклад, для отримання результатів аналізів та підсумкової консультації.
Що відбувається після скринінгу
Головна відмінність програми від звичайної «диспансеризації» — не лише сама діагностика, а й чітка логіка подальших дій за її результатами. За результатами обстежень у пацієнтів можуть бути різні результати. Може бути умовно здоровий пацієнт. З таким пацієнтом лікар проведе мотиваційну бесіду, під час якої пояснить, що у нього ризики невисокі, і потрібно продовжувати правильно харчуватися, підтримувати здоровий спосіб життя. Частина пацієнтів, які потраплять до групи ризику, ще може не потребувати медикаментозної терапії — для них буде достатньо змінити спосіб життя, тобто скоригувати раціон, додати фізичну активність, позбутися шкідливих звичок.
Для тих же, у кого за підсумками скринінгу виявлять встановлені діагнози, відкриваються можливості продовження лікування вже в рамках інших державних програм. Як зазначав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, за результатами скринінгу можуть бути консультації лікаря, можуть бути виписані рецепти на безкоштовні ліки в рамках програми «Доступні ліки», а також передбачено комплекс рішень, який називається «Здорове серце» — це й можливість операцій на серці, зокрема, шунтування та стентування абсолютно безкоштовно.
Таким чином, скринінг стає не разовою подією, а точкою входу в систему профілактичної та лікувальної допомоги: від рекомендацій щодо способу життя — до електронних рецептів на безкоштовні препарати та, за необхідності, високотехнологічних кардіохірургічних втручань за державний рахунок.
Чому саме 40 років
Віковий поріг програми обрано не довільно. Після 40 років ризик серцево-судинних захворювань, діабету та психоемоційних розладів значно зростає, часто без явних симптомів. Більшість людей відкладають профілактичні обстеження через брак часу або коштів. Це призводить до того, що хвороби виявляються вже на пізніх стадіях, коли лікування складніше і дорожче.
Цей віковий рубіж — стандартний «вододіл» у міжнародних скринінгових протоколах. Саме до 40 років у більшості людей накопичується достатній «багаж» факторів ризику (надмірна вага, сидячий спосіб життя, накопичені стреси, спадкова схильність), а резерви серцево-судинної та ендокринної систем починають знижуватися. При цьому більшість патологій на цьому етапі ще є оборотними або піддаються ефективній корекції.
Програма як частина системного переходу до профілактичної медицини
«Скринінг здоров’я 40+» є частиною переходу до профілактичної медицини, де головна мета — запобігання хворобам. Це принциповий зсув від моделі реактивної охорони здоров’я, в якій система очікує звернення вже хворого пацієнта, до проактивної моделі: держава сама ініціює контакт із громадянином у момент, коли ризики тільки починають формуватися.
Для української системи охорони здоров’я, яка зазнає значного навантаження через військовий контекст та супутні психосоматичні наслідки для населення, така програма має особливу цінність. Вона дозволяє не тільки знизити довгострокове навантаження на стаціонарну допомогу за рахунок ранньої діагностики, але й формує у громадян саму звичку дбати про здоров’я — те, що в міжнародній практиці називається health literacy — здатність людини знаходити, розуміти та застосовувати інформацію про здоров’я для прийняття усвідомлених рішень.
Скористатися програмою варто навіть тим, хто відчуває себе абсолютно здоровим: саме безсимптомні ранні стадії — найперспективніші для втручання, і саме їх найскладніше «виявити» без планового скринінгу.
