Мер Харкова Ігор Терехов пропонує списати накопичені борги населення за комунальні послуги та провести взаємозалік заборгованостей між містом і державою. За його словами, такі міри потрібен не лише Харкову, а й іншим прифронтовим містам.
Про це Терехов в інтерв’ю «Суспільному» в рамках проєкту «Ремовська Інтерв’ю».
На думку мера, зараз взаємні вимоги міста та держави фактично утворюють замкнуте коло. Комунальні підприємства не отримують у повному обсязі кошти, які їм повинні компенсувати через різницю між економічно обґрунтованими тарифами та тарифами для населення. У результаті самі підприємства накопичують борги перед державними компаніями.
Терехов вважає, що одним із рішень може стати взаємозалік цих заборгованостей з державою, а борги населення за комунальні послуги — списати.
«Я вважаю, що з населення потрібно взагалі списати ці борги. Це накопичення — воно нічого не дасть. Воно залишиться лише на папері», — заявив мер.
За його словами, значна частина заборгованості мешканців Харкова формувалася ще з 2012 року. Йдеться насамперед про борги за електроенергію, тепло та водопостачання.
Терехов зазначив, що багато хто з тих, хто накопичив заборгованість, уже не зможе її погасити. Частина людей виїхала за кордон або переїхала в інші міста, у когось житло було зруйновано, а хтось отримав житловий сертифікат.
«З 2012 року, якщо люди не сплатили ці кошти, вони зараз їх не сплачуватимуть. Тим більше ті, у кого все зруйновано і вже ніде жити», — сказав він.
Мер вважає, що продовження такої системи створює нескінченний «пінг-понг»: держава каже, що міста їй винні, а міста у відповідь вказують на заборгованість держави перед комунальними підприємствами. При цьому реальних грошей від взаємних вимог у бюджеті не з’являється.
Терехов нагадав, що подібний механізм уже застосовувався. У 2021 році держава та міста проводили взаємозалік заборгованостей, хоча й не в повному обсязі. За словами мера, тоді це дозволило скоротити взаємні борги.
Він пропонує застосувати такий підхід зараз, причому не лише щодо Харкова, а й для інших прифронтових міст.
Борги Харкова
Приводом для обговорення стала «Економічної правди» від 8 квітня. Видання писало, що Харків роками накопичував заборгованість за енергоресурси та комунальні послуги.
За даними «ЕП», найбільша частина боргу припадає на газ, який використовується для виробництва тепла, — 27,3 млрд грн. Це приблизно чверть усього газового боргу в Україні, який оцінюється в 113,7 млрд грн.
Окремо «Економічна правда» оцінювала заборгованість мешканців Харкова за комунальні послуги в 9,44 млрд грн. Загальний борг населення за комунальні послуги по Україні, за даними видання, становить 36,7 млрд грн.
Видання описувало ситуацію як багаторічний ланцюжок взаємних неплатежів: комунальні підприємства не розраховуються з постачальниками, оскільки самі не отримують необхідних коштів, а заборгованість на кожному наступному етапі продовжує зростати.
Терехов: проблема не лише в Харкові
Після публікації «Економічної правди» Терехов заявив, що вважає висвітлення цієї теми «далеким від професіоналізму та відірваним від реалій життя».
Мер пояснив накопичення боргів насамперед наслідками повномасштабної війни.
Харків розташований приблизно за 30 кілометрів від лінії фронту, а його економіка серйозно постраждала через руйнування підприємств, скорочення податкових надходжень, масову міграцію та постійні атаки на інфраструктуру.
За словами Терехова, у мирний час комунальні підприємства могли виконувати фінансові зобов’язання у звичайні терміни, але під час війни прифронтове місто опинилося в зовсім інших умовах.
Він також наголосив, що проблеми з боргами є не лише у Харкова. Значні заборгованості, за його словами, накопичилися у Чернігова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра та Одеси. Причому подібні проблеми існують навіть у міст і громад, які не знаходяться безпосередньо біля лінії фронту.
При цьому Терехов заявив, що Харків має намір виконувати свої фінансові зобов’язання.
В інтерв’ю мер також підкреслив: якщо розглядати заборгованості не окремо, а як єдину систему взаємних зобов’язань, ситуація виглядає інакше. За його словами, держава винна Харкову більше, ніж Харків винен державі, якщо враховувати невиплачену різницю в тарифах.
Саме тому Терехов пропонує провести загальний баланс взаємних вимог, списати відповідні заборгованості та не переносити багаторічні борги населення на наступні роки.
