У звільненій Боровій гостро не вистачає працівників інфраструктури. У зв'язку з цим голова Борівської громади Олександр Тертишний попросив співробітників підприємств, що виїхали, повернутися й приступити до роботи.

"Звертаюся до працівників критичної інфраструктури - треба повертатися, працювати та відновлювати. Якщо у вас борівська реєстрація - військові всіх пропускатимуть. Приїжджайте додому", - зазначив Тертишний.

Решту жителів голови громади попросив поки не повертатися, оскільки небезпека обстрілів залишається. За його словами, найскладніша ситуація – у селах Першотравневе, Вишневе, Чернещина, Ізюмське, Дружелюбівка, де поряд проходить лінія фронту.

У Борівській громаді немає зв'язку та світла, газ у більшості населених пунктів є. Воду подають за графіком. Тепломережі в Боровій вціліли. Для запуску тепла необхідно провести гідравлічні випробування, для цього потрібна електрика.

Електролінії почнуть відновлювати одразу, як сапери оглянуть території.

Терміни поновлення електропостачання Тертишний не назвав. Спочатку електрику подадуть до інших населених пунктів, звідки зможуть запитати Борівську громаду.

"Навіть якщо це буде зроблено, треба отримати звідкись електроенергію. Днями чекаємо, що вона вже надійде до Ізюму. Ведуться роботи, щоб ця електроенергія надійшла до Шевченкового. Зараз обласне керівництво вирішує питання, яким чином нам її доставляти. Я читаю в В соціальних мережах, деякі обурюються.Кажуть: "Ви кажете, що скоро-скоро. А коли, скажіть, - 10, 20, 30 днів?" Я вам не назву дати. Зрозумійте правильно: люди гинуть, сапери гинуть, електрики гинуть, відновлюючи систему електропостачання. Настав час, щоб це зробити", - розповів голова громади.

Жителям громади видають гуманітарну допомогу та обіцяють пенсії. У сусідніх селах розпочали виплати у пересувних відділеннях "Укрпошти". Так само планують зробити в Боровській громаді найближчими днями. Крім того, буде допомога у розмірі 1200 гривень від Червоного Хреста.

Борівська громада була в окупації з квітня до жовтня. Весь цей час люди жили тут фактично в облозі: не було зв'язку та світла, у магазинах – дефіцит продуктів, неможливо було отримати пенсії, хоч вони й налічувалися Пенсійним фондом. Складна ситуація була із ліками. Замість турботи про людей росіян непокоїли інші питання. Наприклад, у травні там планували відновити пам'ятник Леніну, демонтований багато років тому. Зарплати, які обіцяв "руський мир", людям практично не виплачували. Щоб якось вижити, місцеві займалися домашнім господарством, продавали овочі або обмінювалися ними бартером.