Переважна більшість харків’ян, які залишили місто через повномасштабне вторгнення, обстріли та бойові дії, планують повернутися до своїх домівок. Про це в ефірі програми «Мосейчук+» заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.

За його словами, результати останніх соціологічних опитувань свідчать про те, що 85–90% вимушених переселенців із Харкова мають намір повернутися до рідного міста. Терехов підкреслив, що багато жителів уже зараз періодично приїжджають з-за кордону, щоб відвідати домівки.

"Харків’яни приїжджають з-за кордону сюди на якийсь час, бо це їхній дім. Це наші люди, тож наше завдання - створити всі умови, щоб вони поверталися. Моя зона відповідальності - робити все можливе, а іноді й неможливе, щоб життя тут було комфортним", - наголосив міський голова.

Як змінювалася чисельність населення Харкова

До 24 лютого 2022 року в Харкові проживало близько 1,4 – 1,5 млн осіб. У перші місяці великої війни кількість мешканців скоротилася до 400 тисяч. За останні чотири роки місто пережило кілька хвиль повернення:

  • весна 2022 року: перша хвиля масового повернення після деокупації сіл на півночі області, що дозволило зменшити інтенсивність обстрілів житлових кварталів Харкова - Салтівку перестали обстрілювати з артилерії;
  • осінь 2022 року: масове повернення після успішного контрнаступу і звільнення більшої частини області. Населення міста тоді зросло до 1,1 млн.
  • початок 2023 року: третя хвиля, коли кількість мешканців оцінювали в 1,2 – 1,3 млн.
  • літо 2023 року: повернення родин із дітьми напередодні навчального року.

Проте 2024 рік став викликом для стабільності населення: через масовані ракетні удари у січні та використання росіянами для обстрілів Харкова керованих авіабомб (КАБів), що почали долітати до житлових масивів, було зафіксовано нові хвилі виїзду містян у безпечніші регіони.

Чинники повернення

Згідно з дослідженнями Міжнародної організації з міграції (МОМ), ключовими факторами для повернення українців до своїх міст є:

  • безпекова ситуація (наявність систем ППО та відсутність обстрілів);
  • доступ до послуг (функціонування шкіл, лікарень та комунальних служб);
  • наявність роботи та економічне відновлення регіону.