В облуправлінні Служби безпеки України в Харківській області в "магічний" день - 11.11.11 - настали нові часи. Президент Віктор Янукович звільнив начальника управління Олександра Полковниченка і призначив на цю посаду Володимира Вишневського. Останні п'ять років СБУ в Харкові керували, періодично змінюючи один одного, дві людини - Олександр Полковниченко та Андрій Мухатаєв, тому очевидно, що новий начальник - це прийдешні зміни.
Правда, чого чекати від цього керівника, поки сказати важко. Спецслужби є спецслужби - про Вишневського немає майже ніякої нформации. Відомо тільки, що раніше він обіймав посаду начальника управління військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБУ. Як і Полковниченко, Вишневський - генерал-майор. Переведення до Харкова керівника центрального управління в даному випадку не варто сприймати як заслання: напевно, нова посада навіть краща. У будь-якому разі, керувати регіональним управлінням у великій області - це не гірше, ніж очолювати військову контррозвідку, яка перманентно реформується, і перспективи якої зараз не зовсім зрозумілі. В ході реформ вона, зокрема, вже втратила частину підрозділів на місцях, у тому числі в Харкові.
Варто, напевно, звернути увагу на таку деталь: у призначенні нового керівника СБУ області простежуються деякі аналогії з нещодавнім призначенням начальника облуправління міліції. І харківською міліцією, і СБУ до останнього часу керували місцеві кадри - відповідно Михайло Мартинов та Олександр Полковниченко, які тут народилися і провели значну частину кар'єри. Замість них ставлять людей збоку - Віктора Козицького та Володимира Вишневського. З цього нескладно зробити висновок про посилення вертикалі центральної влади й ослаблення впливу на силові структури влади місцевої.
Однак для губернатора Харківщини Михайла Добкіна не все так погано: принаймні, одного місцевого генерала, що займає в області ключову посаду, він, схоже, відстояв. Йдеться про голову Державної податкової адміністрації в Харківській області Станіслава Денисюка. У рамках глобальної реорганізації податкових органів та планової ротації керівних кадрів Денисюка, який "засидівся" в Харкові, хотіли перекинути в одну з периферійних областей, а на його місце, знову-таки, поставити "варяга". Михайло Добкін публічно виступив проти таких планів і пообіцяв зробити все для того, щоб Денисюк залишився в Харкові. Складно стверджувати напевно, тим більше що за цей час у Києві встигли поміняти головного податківця, але компетентні джерела підтверджують, що Денисюк з великою часткою ймовірності таки залишиться.
Цікавою подією минулого тижня також стало "умиротворення" обласною владою основних чорнобильських і афганських організацій Харківщини, які організовували гучні акції протесту проти ухвалення закону, який обмежує їхні пільги. Детально про те, чого хотіли і чого не хотіли чорнобильці та афганці, можна прочитати в нашому минулому огляді. Зазначимо тільки, що на тлі загальної аполітичності в країні афганці з чорнобильцями показали, що серйозні акції протесту в Україні все-таки можливі, якщо порушені конкретні матеріальні інтереси окремих груп людей. Згадаймо, що штурм дверей Верховної Ради зі знесенням паркану і бійками з "Беркутом" так налякав Віктора Януковича, що він навіть заявив про закупівлю в країні зброї для вчинення нападів на органи влади, явно натякаючи на організаторів акцій протесту. А харків'яни були в авангарді всіх київських подій, що не могло не хвилювати владу.
В результаті Харківська облдержадміністрація підписала з Харківською обласною спілкою ветеранів Афганістану і Харківською облорганізацією "Союз Чорнобиль Україна" меморандуми про взаємодію та співпрацю. Згідно з умовами меморандумів, обласна влада взяла на себе зобов'язання приділяти особливу увагу матеріальним проблемам чорнобильців і афганців - наприклад, сприяти в питаннях виділення приміщень, земельних ділянок під індивідуальне будівництво, передбачити додаткове фінансування на харчування та лікування інвалідів, виділяти гроші на просвітницькі заходи тощо. За це пільговики зобов'язалися вирішувати всі суперечливі питання "виключно шляхом конструктивного діалогу на засіданнях громадської ради при Харківській облдержадміністрації", тобто не брати участі в масових акціях протесту, якщо вони будуть надалі.
Так що одним головним болем у влади стало менше. Правда, афганці та чорнобильці залишили собі можливість для маневру. Як пояснив голова Харківської облорганізації Спілки ветеранів Афганістану Володимир Рижков, не всі афганці є членами спілки: існує багато інших громадських організацій ветеранів Афганістану, які "мають право самостійно приймати рішення".
Можливо також загострення вуличного протистояння і завдяки іншим гравцям. Відгулий рік тому і закінчений, по суті, нічим "підприємницький майдан" вирішив нагадати про себе. За повідомленням голови Харківської облорганізації профспілки підприємців Валерія Репіна, підприємці мають намір провести 1 грудня всеукраїнський страйк. Акція викликана тим, що "за рік після "підприємницького майдану" обіцянки влади підприємцям не виконані". Цікаво буде подивитися, що являє собою підприємницький рух за рік. За цей час його керівники (принаймні, у Харкові) встигли пересваритися, хтось під тиском влади (або навпаки, отримавши якісь преференції) відмовився від активної участі в русі. Тобто для того, щоб за масовістю і напруженням повторилися минулорічні події, має статися щось неординарне.
Однією з найбільш обговорюваних тем минулого тижня стала закупівля для Харкова двадцяти старих празьких трамваїв. 7 листопада харківський міський голова Геннадій Кернес видав журналістам новину про те, що партія чеських трамваїв прибула до Харкова і знаходиться зараз у трамвайному депо, чекаючи виходу на маршрути. "Ми закупили 20 трамваїв, вони вже в депо. Трамваї – були у користуванні, вони пройшли передпродажну підготовку, але це якісний і сучасний транспорт", - заявив мер.
Нові трамваї - це, звичайно, добре, особливо враховуючи плачевний стан трамвайного парку міста. Проїхатися зараз у більшості харківських трамваїв - розвага не для людей зі слабкими нервами. В основному, це громохкі "старці" (значна їх частина - явно від'їздила своєї чеські "татри") з понівеченою внутрішньою оббивкою салонів і багатошаровою фарбою, що відпадає шматками. В салонах-брудно і холодно. На багатьох маршрутах трамваї ходять без кондукторів, і водії або відкривають на зупинках тільки передні двері, або, зупинивши машину в тихому місці, самі йдуть продавати квитки пасажирам, тим самим затягуючи і без того нешвидку поїздку. Машин на багатьох маршрутах мало, інтервали в русі - великі. Тому не дивно, що основні пасажири трамваїв - пільговики.
Занепад харківського міського трамваю легко простежити за останніми 10-20 років. У 1991 р. у Харкові було 5 трамвайних (4 пасажирських і 1 вантажне) депо, 27 маршрутів. На балансі числилося близько 700 машин. Зараз депо залишилося два, трамваїв числиться у два рази менше, а одночасно працює близько 150 машин. Виходять вони на десяток з гаком маршрутів, половина з яких у вечірній час не працює. Маршрути поступово скорочуються, вулиці з трамвайними рейками зустрічаються рідше.
Тільки за останні десять років демонтувалися рейки на Московському проспекті від вул.Морозова до Нових Будинків (далі, до пр. Тракторобудівників, рейок немає ще з 1980-х), виведена з експлуатації лінія по вул.Чеботарській (вона досі не демонтована, продовжує іржавіти і руйнуватися), у 2005 р. демонтована трамвайна лінія по Харківській набережній та вул. Шевченка від Московського проспекту до вул.Матюшенка. Позаминулого року трамвай прибрали з Пушкінської, минулого та нинішнього - з початку Клочківської, а також з вул.Польової. І це далеко не повний перелік. А вводили в експлуатацію трамвайні лінії востаннє більше 20 років тому, 1989 р. Причому ця найбільш нова ділянка харківського трамвая - від Клочківської до Котлова по Новому мосту - зараз не використовується: замість цього трамваї з Південного вокзалу на Олексіївку ходять витіюватим маршрутом через Центральний ринок.
Правда, Геннадій Кернес у кінці минулого року заявив, що район від Клочківської у бік Центрального ринку - це остання ділянка, де планується демонтаж трамвайних ліній. Проте залишена мережа ніяк не дозволить трамваю грати ключову роль у міській транспортній системі.
Але все ж свою нішу трамвай займає - важливий він, наприклад, для мешканців Новоселівки, Новожаново, Залютіно, Журавлівки, частково - Салтівки та Олексіївки. Насамперед, звичайно, для пенсіонерів та інших пільговиків. Така спеціалізація робить трамваї апріорі збитковим видом транспорту. Але возити пенсіонерів усе одно треба, і відмахнутися від цього владі не вдасться.
Щоб трамваї не були тягарем для міської влади, трамвайні та тролейбусні депо в ході глобальної реформи міського транспорту, що почалася в Харкові торік, віддали приватним автобусним перевізникам. Нинішній директор КП "Салтівське трамвайне депо" Дмитро Липовий (саме це депо стало володарем 20 нових трамваїв), як і начальники інших депо електротранспорту, - керівник однієї з фірм - автобусних перевізників міста. Як саме міська влада зацікавила "маршрутників" звалити на себе тягар відповідальності за найбільш занепадницький вид міського транспорту - харківський трамвай, - таємниця за сімома печатками. Видно - влада не заважає їм тихо піднімати вартість проїзду в автобусах і дозволяє використовувати ввезений з-за кордону автобусний "секонд-хенд". А вони у відповідь розвивають інфраструктуру (зупинки і т.п.), дружно за командою перефарбовуються в зелений колір, а тепер ще й вирішують проблеми електротранспорту. Наслідком цих процесів і став приїзд до Харкова двадцяти "чехів".
Правда, як виявилося наступного дня, приїхали поки тільки три трамваї, решта - на підході. Новачків показали журналістам. Виявилося, що вони, м'яко кажучи, не молодші своїх харківських колег-інвалідів. Приїхали до Харкова трамваї Т3М, які мало чим відрізняються від добре знайомих харків'янам Т3. За словами директора Департаменту транспорту і зв'язку міськради Сергія Дульфана, це трамваї 1970-х років випуску і до останнього часу вони ходили вулицями Праги. Гроші на трамваї дали приватні автоперевізники. Коштували машини недорого - за словами Дульфана, близько 20 тис. дол. за штуку, за даними інших джерел - ще дешевше. Нових трамваїв на всю суму, витрачену на ці чеські, можна взяти один - два.
"Ці трамваї в кращому стані, ніж наші такого ж року випуску, бо чехи краще за ними доглядали", - заявив С.Дульфан і додав, що вони прослужать не менше 15 років. Якщо плани міста саме такі - ганяти містом списані в Чехії сорокарічні трамваї ще півтора десятка років, - то доля харківського трамвая як міського виду транспорту незавидна. Як би дбайливо не експлуатували їх чехи, в наших умовах можна не сумніватися, що років за п'ять - сім, і це якщо трамваї дійсно в хорошому стані, вони перестануть чимось відрізнятися від використовуваних нині на маршрутах міста машин. Утім, щоб зрозуміти, наскільки дійсно гарним чи поганим було придбання, треба дочекатися виходу трамваїв на маршрути. Кажуть, це буде вже незабаром.