Головною темою тижня стало можливе будівництво на базі ХФТІ лабораторної ядерної установки і проведені у суботу громадські слухання з цього приводу. Проект називається «Джерело нейтронів, заснований на підкритичній збірці, керований електронним прискорювачем», і говорити про нього почали ще в 2008-му році, коли Міністерство енергетики США передало Національної академії наук України офіційну пропозицію надати 25 млн.дол. для будівництва в Харкові підкритичної ядерної збірки. Цей проект став своєрідною платою США за відмову України від збройового урану. Говорили про нього досить багато, і раніше, рік чи два тому, він не викликав особливих нарікань ні в екологів, ні в опозиціонерів.
Проте громадські слухання з приводу будівництва установки стали своєрідним апофеозом протестних настроїв. По-перше, більшість активістів громадських об'єднань на них або не пустили, пояснивши це браком місць у залі, або не зареєстрували. У результаті протестуючі активно мітингували і роздавали численні інтерв'ю під стінами конференц-залу ХФТІ, де проводилися слухання. По-друге, саме проведення цих слухань нагадувало добре зрежисований спектакль. Про це свідчить, у тому числі, і їх результат: резолюція про схвалення будівництва була прийнята майже одноголосно - з трьома голосами "проти" й одним "утримався".
Втім, особливо журитися про те, що громадських активістов вкотре позбавили можливості висловитися, не варто: схоже, вони не зовсім розбираються в тому, що ж будуть будувати в П'ятихатках. Їхній головний аргумент - "ядерний, значить небезпечний". Кожний супротивник будівництва неодноразово згадував Чорнобиль і "Фукусіму", хоча насправді підкритична - це дослідницька установка, що не дозволяє здійснювати самопідтримувану ланцюгову ядерну реакцію. Установка ця, на відміну від класичних реакторів, працює тільки тоді, коли спеціальна мішень опромінюється нейтронним потоком. Немає опромінення - немає ядерної реакції. Так, ядерна реакція в підкритичній збірці повністю управляється, що дозволяє виключити катастрофи, аналогічні Чорнобильській. Експерименти з підкритичності ведуться в усьому світі, і їхнім результатом мають стати принципово нові АЕС - на порядок більш безпечні, ніж існуючі.
Ще один аргумент супротивників будівництва установки - зроблена вона буде в Китаї, а якість китайських товарів загальновідома. У той же час офіційно заявлено, що комплектуючі для установки будуть купуватися в Японії і США, а Китай був вибраний як підрядник, який обіцяє зробити установку в найбільш стислі терміни і за прийнятною ціною. Крім того, всі роботи з виробництва та монтажу установки будуть проводитися під контролем не тільки відповідних українських відомств, але і МАГАТЕ.
Мабуть, єдине справедливе зауваження активістів у тому, що на громадські слухання не були надані висновки будь-яких експертиз про вплив установки на навколишнє середовище.
Занадто ретельно зрежисовані громадські слухання зіграли міській владі в мінус. Адже цілком можна було все ж таки дати активістам проголосувати: навряд чи їхні голоси вплинули б на загальний результат. При цьому ніхто не наважився б заявити, що на слухання не пустили представників громадськості. А саме цей факт активно мусувався у ЗМІ і навіть пролунав на центральних телеканалах. Тепер різні "страшилки від громадських працівників" підуть гуляти думками обивателів, що не дуже розбираються в тонкощах ядерних реакцій. І їх доведеться постійно спростовувати, а зробити це буде непросто, тому що кожен обиватель, слухаючи аргументи вчених, буде думати приблизно таке: "Так-то воно, може, й так, але тільки не просто на слухання екологів не пустили..."
У п'ятницю розгорівся скандал навколо органу, призначеного для Харківської філармонії. Її директор і головний диригент Юрій Янко заявив, що німецька фірма "Олександр Шуке" - виробник органу - загрожує філармонії штрафними санкціями за те, що вона не оплачує новий музичний інструмент і не забирає його. Провину за це Янко поклав на благодійний фонд "Ренесанс", який мав перевести черговий транш за інструмент, але поки цього не зробив.
Відповідь "Ренесансу" не змусила себе чекати. Віце-президент благодійного фонду Людмила Бєлова нагадала Янку про те, що, по-перше, фонд "Ренесанс" зобов'язання оплатити новий орган брав не перед керівництвом філармонії, а перед харків'янами (мабуть, це має означати, що філармонії «Ренесанс» нічого не винен , і її директор нарікати на спонсорів не вправі). А по-друге, німці не віддадуть орган до повної здачі приміщення, в якому новий інструмент буде встановлений, і приміщення це повинно відповідати міжнародним стандартам і вимогам. А ось з цим заминка: органний зал досі не готовий, і невідомо, коли буде готовий. За словами Янка, на це потрібно ще рік-півтора.
Цікаво, що про необхідність облаштувати зал для розміщення органу Юрій Янко говорив рівно два роки тому - у квітні 2009-го. Тоді директор філармонії заявив, що зал треба здати не пізніше січня 2010-го. При цьому до кінця 2009 року був відремонтований не зал для органу, а нові адміністративні приміщення для філармонії - до речі, на гроші все того ж "Ренесансу".
Але як би там не було, кошти на підготовку органного залу, найімовірніше, знайдуться: програма соціального та економічного розвитку Харківської області в 2011 р., прийнята на сесії облради, передбачає виділення 95 млн.грн. на реконструкцію філармонії. Ця сума значно перевищує ту, що планується виділити на всі інші культурні об'єкти області разом узяті. Очевидно, ці 95 мільйонів - плід лобістських зусиль директора філармонії, який є депутатом облради і заступником голови постійної комісії з питань науки, освіти і культури.
Крім того, за словами Янка, прем'єр-міністр України Микола Азаров підписав розпорядження про виділення Харківській філармонії державних коштів, якими вона зможе розплатитися за орган, щоб уникнути штрафних санкцій.
А фонд "Ренесанс", найімовірніше, просто відійде вбік і нічого фінансувати не буде. Справа в тому, що його президентом є екс-губернатор області Арсен Аваков, якому, очевидно, немає ніякого інтересу вкладати ні багато ні мало чверть мільйона євро (це заключна частина траншу) в об'єкт, який у результаті поставлять собі в заслугу політичні опоненти. У всякому разі, Людмила Бєлова вже підготувала для цього грунт, заявивши, що везти унікальний інструмент у недобудовану будівлю або в непристосовані складські приміщення, які не відповідають вимогам і нормам до зберігання органу, "ми не маємо наміру".
Минулого тижня Харківська містобудівна рада затвердила проект реконструкції площі Конституції, який передбачає перенесення монумента на честь проголошення радянської влади в Україні. Пам'ятник, який отримав у народі назву "П'ятеро тягнуть холодильник з ломбарду", перевезуть у район ХТЗ. Замість нього на площі встановлять нову скульптурну композицію, яку виберуть за підсумками оголошеного конкурсу. Присутня на засіданні перший секретар Харківського обкому Компартії України, народний депутат Алла Александровська виступила проти цього проекту. Вона говорила, що, прибираючи пам'ятник, "забирають душу Харкова, його історію" і що перенесення монумента буде коштувати великих грошей, а значить, "у цій справі у когось є комерційний інтерес".
Звичайно, протести комуністів носять виключно ідеологічний характер: навряд чи монумент, що служив об'єктом іронії харків'ян, можна назвати частиною "душі Харкова", та й взагалі, художня цінність цієї скульптурної композиції вельми сумнівна. Тож пам'ятник можна прибирати. Насторожує лише конкурс на нову скульптурну композицію. Справа в тому, що він буде закритим. За словами головного архітектора міста Сергія Чечельницького, це зроблено через стислі терміни, відведені на зведення монумента: всі роботи з установки пам'ятника повинні бути завершені до... ну звичайно, Євро-2012 (іноді здається, що після цієї дати життя в місті замре назавжди). Однак на обговорення проектів "у вузькому колі" відводиться два тижні. Достатній термін, щоб, наприклад, організувати СМС-голосування харків'ян за представлені проекти або будь-який інший інтерактивний спосіб вираження думки. Навряд чи городяни були б проти такої ідеї, адже цей монумент може стати однією з головних визначних пам'яток Харкова, і будівництво подібних об'єктів "усім світом" - звичайна практика. А так за кошти міського бюджету площа буде прикрашати те, що припаде до смаку чиновникам. А з цим у Харкові вже були проблеми: досить згадати монумент на честь проголошення незалежності України, який, здається, лаяли всі, включаючи архітекторів. Але якось же він з'явився, і загадковий птах, що сидить на стовпі, ось уже який рік "тішить" харків'ян.
До речі, в середу на засіданні виконкому міськради Сергій Чечельницький оголосив, що у зв'язку з тим, що планується дещо змінити транспортну схему на площі Рози Люксембург, пам'ятник, який там встановлено, найімовірніше, демонтують. Хоча за ідеєю, як і пам'ятник "П'ятеро тягнуть холодильник з ломбарду", його теж потрібно зберегти для нащадків, адже цей монумент - свідчення епохи. Епохи, яка, на жаль, усе триває.