На Харківщині у 2025 році народилося 7019 дітей, що на 9% менше порівняно з попереднім роком. Водночас регіон посідає третє місце в Україні за кількістю смертей - 34 670 випадків. Загалом на одного новонародженого на Харківщині припадає майже п'ять померлих, повідомляє Oпендатабот.

За даними Міністерства юстиції України, у 2025 році в країні народилося 168 778 дітей, тоді як зафіксовано 485 296 смертей. Загальноукраїнське співвідношення становить троє померлих на одного новонародженого, що свідчить про критичний демографічний дисбаланс.

Харківщина опинилася серед регіонів із найбільшим падінням народжуваності - мінус 9% за рік. Така ж динаміка зафіксована у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Найдраматичніше зниження спостерігається у двох інших прифронтових регіонах: Херсонська область втратила 16% народжуваності, Запорізька - 11%.

Смертність в Україні загалом скоротилася на 2% порівняно з 2024 роком, проте Харків залишається в трійці антилідерів за абсолютною кількістю смертей після Дніпропетровщини (52 559) та Києва (36 296).

Загальноукраїнська картина: уповільнення демографічного обвалу

Після кризового 2022 року, коли народжуваність в Україні обвалилася на 25%, темпи зниження поступово сповільнюються. У 2024 році падіння становило 6%, у 2025-му - 4,5%. До початку повномасштабної війни народжуваність скорочувалася в середньому на 8% щороку, проте зараз дітей народжується в 1,6 раза менше, ніж у 2021 році.

Два регіони продемонстрували позитивну динаміку. Львівська область збільшила народжуваність на 1,5% - на 230 немовлят більше, ніж у 2024 році. У Волинській області приріст склав 0,6%, або 44 дитини.

Найбільше дітей традиційно народилося в Києві - 19 410 новонароджених (11,5% загальної кількості). Столиця втратила лише 1,5% порівняно з минулим роком. На другому місці Львівщина із 15 872 немовлятами, на третьому - Дніпропетровщина з 12 754 дітьми.

Щодо смертності, то найбільше її скоротили Полтавщина та Рівненщина - по 4%. Водночас у шести регіонах показник зріс: найбільше в Києві (+2%), а також у Чернівецькій (+1,6%), Черкаській (+1%), Івано-Франківській (+0,9%), Тернопільській (+0,6%) та Львівській (+0,4%) областях.

Демографічна криза: український контекст і світовий досвід

Демографічна ситуація в Україні залишається критичною. За даними Держстату, коефіцієнт народжуваності в Україні у 2024 році становив 6,9 дитини на 1000 населення - один з найнижчих показників у Європі. Для простого відтворення населення необхідний сумарний коефіцієнт народжуваності на рівні 2,1 дитини на одну жінку, тоді як в Україні він не перевищує 1,2.

Згідно з прогнозами ООН, опублікованими у 2024 році, населення України може скоротитися з приблизно 37 мільйонів у 2025 році до 29 мільйонів у 2050 році навіть за оптимістичним сценарієм. Повномасштабна війна значно погіршила ці прогнози через втрати серед населення, міграцію та різке падіння народжуваності.

Війна створила специфічні демографічні виклики для України. За даними ВООЗ, конфлікти призводять до зниження народжуваності на 15-30% у перші роки через стрес, розлучення сімей, погіршення доступу до медичної допомоги та економічну нестабільність. Після закінчення активної фази конфліктів зазвичай спостерігається компенсаційне зростання народжуваності, як це було в Боснії та Герцеговині після 1995 року або в Хорватії після 1991-1995 років.

Європейські країни з низькою народжуваністю використовують комплексні підходи для стимулювання демографічного зростання.

  • Франція, де коефіцієнт народжуваності становить 1,8 дитини на жінку (один з найвищих в ЄС), надає батьківські виплати, безкоштовне дошкільне виховання та податкові пільги для сімей з дітьми. Держава витрачає близько 3,5% ВВП на підтримку сімей.
  • в Угорщині з 2019 року жінки, які народжують четверо дітей, звільняються від податку на прибуток довічно, молоді пари отримують безвідсоткові позики на житло, які списуються після народження дітей. Попри значні інвестиції, коефіцієнт народжуваності зріс лише з 1,23 до 1,55.
  • Німеччина з коефіцієнтом 1,5 робить ставку на баланс роботи та сімейного життя: батьківська відпустка до 14 місяців з компенсацією до 67% зарплати, гарантоване місце в дитячому садку від одного року, гнучкий графік роботи для батьків.
  • Швеція пропонує 480 днів оплачуваної батьківської відпустки, субсидовану систему дошкільних закладів де батьки платять не більше 3% доходу, та культуру гендерної рівності в догляді за дітьми. Коефіцієнт народжуваності - 1,7.

За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, для стабілізації демографічної ситуації Україні потрібні системні заходи: доступне житло для молодих сімей, стабільна економіка, якісна медична допомога, розвинена мережа дошкільних закладів та зміна суспільних установок щодо кількості дітей у сім'ї. Однак ці заходи потребують значних фінансових ресурсів та тривалого часу для впровадження.

Демографи попереджають, що навіть після закінчення війни Україні знадобиться щонайменше покоління (25-30 років) для часткового відновлення демографічних втрат за умови проведення ефективної політики та повернення частини мігрантів.

Фото - "Опендатабот"