Олексіївський лугопарк — не можна сказати, що це дуже популярне місце. Навіть деякі мешканці Олексіївки не дуже уявляють, де він розташований і що це за місце. При цьому це місце досить гарне, чисте і, як нам здається, недооцінене.
Крім того, за парком з його пляжем, водосховищем і прокатом човнів стоїть багатовікова історія: задовго до появи зеленої зони тут розташовувалося старовинне слобідське село, яке дало ім'я і самій місцевості, і цілому житловому масиву.

Слобода Олексіївка: витоки назви

Територія нинішнього лугопарку та прилеглих до нього кварталів історично пов’язана з селом Олексіївка, яке до середини XX століття не входило до міської межі Харкова. До 1950-х років це було село на лівому березі річки Лопань, вище від нинішнього лугопарку — сьогодні цю частину називають Старою Олексіївкою.

Село мало давню історію: за списками населених місць Харківської губернії 1864 року, тут у 120 дворах проживали 664 мешканці, були православна церква та винокурня. До кінця XIX століття населення зросло — за переписом 1897 року в селі налічувалося 853 мешканці. Назва місцевості пов'язана зі святим джерелом і храмом на честь Олексія, Божого чоловіка, який був побудований у 1839 році і зруйнований під час штурму Харкова під час третьої битви за місто в 1943 році. Сам же джерело діє і сьогодні.

Напередодні Другої світової війни Олексіївка залишалася великим сільським поселенням: у 1937–1940 роках тут налічувалося 679 дворів, діяли православна церква, ставок і власна Олексіївська сільрада.

Народження лугопарку

Перетворення заплави Лопані на зону відпочинку відбулося вже у повоєнний радянський період. Коли в 1950-х роках Олексіївка остаточно увійшла до меж Харкова, на річці було збудовано греблю, що утворила Олексіївське водосховище. Саме навколо нього й сформувався лугопарк — зелена смуга вздовж обох берегів: лівий берег виходить до Олексіївки, правий — до Сортування.

Варто зазначити, що в околицях існує ще один водойм зі схожою назвою — так зване Олексіївське водосховище (або «Кислотка») в Олексіївській балці, на маленькій річці Олексіївці. Його часто плутають з лугопарком, однак це абсолютно окремий штучний водойм, розташований східніше і зведений, за різними версіями, науково-дослідними інститутами для експериментальних цілей.

Міський пляж

У радянські десятиліття Олексіївський лугопарк став однією з головних літніх рекреаційних зон північно-західної частини Харкова. Вдале розташування вище міста за течією забезпечувало відносно чисту воду, а піщані береги, луки та близькість лісопарку робили це місце привабливою альтернативою більш людним Журавлівці та Основі.

Дістатися сюди було просто: від трамвайних зупинок на Клочківській пішки вниз, до заплави, — і харків’яни сім’ями їхали в лугопарк купатися, влаштовувати пікніки та рибалити. Такий формат відпочинку зберігся й зараз.

Лугопарк у незалежній Україні

У 2000-х роках прибережна територія почала активно комерціалізуватися. Поруч із традиційним безкоштовним пляжем з’явилися платні комплекси — готель «Аркада» та розважальний центр «Арізона» із шезлонгами, басейнами, альтанками з мангалами та лазнями. Водночас частина берегової лінії залишилася вільною для містян: на піщаному пляжі можна було відпочивати безкоштовно, користуватися гойдалками, душем, кабінками для переодягання, брати напрокат човни та катамарани.

Незважаючи на екологічні проблеми, типові для приміських водойм — замулювання, сезонне цвітіння, конфлікти навколо забудови прибережної смуги, — лугопарк зберігав статус одного з основних місць літнього відпочинку Шевченківського району. Тут проводили фестивалі, змагання з пляжного футболу, відкривалися сезонні кафе.

Лугопарк сьогодні

З початком повномасштабного вторгнення північно-західна околиця Харкова, включаючи Олексіївку та прилеглі лісопаркові території, опинилася в зоні підвищеної небезпеки через близькість до кордону та постійні обстріли. Звичний ритм літнього відпочинку в лугопарку порушився: купальний сезон скорочений вимогами безпеки, частина інфраструктури постраждала або простоює.

При цьому на березі водосховища, протилежному «Арізоні», кимось — чи то приватними орендарями, чи то комунальними службами — підтримується чистота й порядок. Там є чистий піщаний пляж, невелике волейбольне поле і навіть кіоск із прохолодними напоями. Тому Олексіївський лугопарк, навіть зараз, залишається досить комфортним, але явно недооціненим місцем відпочинку. Крім того, для багатьох харків’ян Олексіївський лугопарк залишається місцем, з яким пов’язані десятиліття сімейної пам’яті. Його історія — це, по суті, історія самої Олексіївки: від слобідського села з храмом і винокурнею до одного з впізнаваних куточків великого Харкова.

Фото автора