Огорожа навколо ділянки – це доволі значущий атрибут заміського будинку, саду, городу. Влаштування паркану вирішує кілька завдань:
- фіксує на місцевості власність;
- робить ділянку цілісною та завершеною в плані облаштування;
- перешкоджає несанкціонованим проникненням небажаних осіб і тварин;
- забезпечує безпеку домочадців, гостей – особливо дітей, блокуючи вільний вихід на, наприклад, прилеглі дороги.
Сам процес передбачає:
- знання нормативних актів, які не варто порушувати при зведенні огорож;
- вирішення питань щодо матеріалів, які більше підходять для паркану, способу реалізації робіт, пошуку виконавця задуманого, пов'язаних безпосередньо з монтажем конструкцій.
Чинні нормативи
У державі існує низка законодавчих актів, що визначають параметри огорож заміських ділянок. Їхнє дотримання є обов'язковим для забудовників, позбавляє в подальшому від можливих дачних конфліктів, неприємних розглядів із сусідами, з органами нагляду в будівництві.
В Україні головним документом, що встановлює вимоги до парканів, є ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" . Його рекомендації такі:
- По лінії розмежування суміжних ділянок або межах огорожі влаштовуються з ґратчастих конструкцій – наприклад, паркан із сітки-рабиці, штахетник. Ця вимога спрямована на уникнення затінення сусідніх наділів, що призводить до погіршення розвитку та врожайності городніх і садових культур.
- Влаштування глухого паркану, наприклад, європаркану чи частоколу, можливе лише з боку, що виходить на вулицю, проїзд. При цьому документом гранична його висота не встановлюється (однак можуть діяти місцеві обмеження).
Крім зазначених ДБН, існують місцеві норми з цього питання. Вони розробляються архітектурними відділами селищних, районних адміністрацій. Документи можуть мати відмінності щодо базового, але, як правило, у питанні використання ґратчастих конструкцій повторюють вимоги останнього.
Встановити дерев'яний паркан чи інший вид огорожі між ділянками можна і не з ґратчастих конструкцій. Для цього потрібна згода сусідів, і бажано письмова. Вона може бути оформлена договором, в іншій формі та обов'язково з датою, візуванням із розшифровкою прізвища.
Важливим є і питання, хто і з якого боку ділянки повинен зводити та доглядати за огорожею. Відповіді в нормативах на нього немає. Негласно за існуючою практикою взаємин в обов'язках власника побудувати її спереду, з правого боку ділянки (напрямок на вулицю). Ці частини господар може розвернути до себе кращою поверхнею.
Існують ситуації, коли сусіди з інших боків ділянки з різних причин не можуть побудувати або відремонтувати паркан. Можна, але тільки за домовленістю з ними, зробити це самому, взявши на баланс ці частини огорожі. У такому разі полотна розміщують кращою стороною до себе.
Матеріали
Їх для влаштування огорожі навколо заміської ділянки багато. Все залежить від фінансових можливостей, бажань, дизайнерських рішень з благоустрою.
Як ґратчаста конструкція по межі з сусідніми ділянками ідеально підійде паркан із сітки-рабиці. Причому виготовленої не тільки з металевого дроту, до чого ми всі звикли, але й із пластику. Огорожа не перешкоджає проникненню сонячного світла, швидко встановлюється, не висуває особливих вимог до опор. Для стійок підійдуть шматки старих металевих труб, дерев'яні колоди, бруси.
Дорожчим варіантом майже прозорої для світла огорожі є паркан із полікарбонату https://gtconcept.com.ua/prices/polycarbonate-commonprice.html . Якщо ж є домовленість із сусідами, то кращим рішенням є зведення між сусідніми ділянками огорожі з профнастилу.
Матеріали дорожчі за сітку-рабицю, встановлення листів складне, вимагає стійких опор, перемичок, спеціальних кріплень або великої кількості кріпильних елементів. Зате ви забезпечите собі комфортне життя на ділянці й можете, наприклад, не озираючись на сусідів, приймати гостей, влаштовувати з ними на вулиці дружні посиденьки.
Серед мінусів огорож із полікарбонату та профнастилу:
Непродувність, що характерно також для частоколу, європаркану. Це створює на грядках проблемні зони для посадки, вирощування овочевих культур, плодових дерев, чагарників. Ситуація може призводити до дачних конфліктів, якщо влаштування паркану не було заздалегідь узгоджено з сусідами.
Велика парусність, тому для протистояння вітру потрібно встановлювати надійні стійки з фундаментами, забезпечувати перемичками. Якщо цього не робити, при напорі листи можуть вигинатися, деформуватися або відлітати в будь-якому напрямку. Перелічене здорожує роботи.
Непоганий варіант – влаштувати паркан між суміжними ділянками з дерева. Дешевший – із горбиля, дорожчий – штахетник з обрізних, обструганих дощок. Але поводитися з деревом потрібно вміти, та й коштує матеріал сьогодні недешево. Деревина схильна до гниття – вимагає просочення спеціальними складами, зокрема періодично під час експлуатації.
Любителі оригінальностей виявляють чудеса винахідливості в питанні влаштування огорож навколо ділянок. Матеріалом для них слугують, наприклад, старі двері, лижі, що відслужили термін. Нерідко влаштовують огорожу у вигляді плетеного паркану, використовуючи гілки дерев із прилеглого лісу.
Заможні власники вважають за краще огороджувати ділянки ґрунтовно. У хід іде бетон, бутовий камінь, цегла. Рідко, але зустрічаються конструкції з габіонів – ємностей з металевої сітки, заповнених бруківкою. Коштують такі паркани недешево, вимагають для влаштування кваліфікованих працівників, праця яких обходиться в копієчку.
Охочим зробити паркан красивим і дешевим, обійшовши при цьому суворі вимоги ДБН, можна запропонувати варіант живої огорожі. Практично всі рослини, які для цього придатні, крім функцій огорожі приноситимуть і користь. Наприклад, глід цінний плодами, придатними для настоянок. Шипшина, алича, липа, обліпиха, смородина допоможуть зберігати здоров'я, з їхніх ягід готують варення. З ялівцю роблять віники для банних процедур.
«Живий» паркан стійкіший за своїх штучних побратимів. Для нього не страшний навіть ураганний вітер, огорожа не іржавіє з часом, а за терміном служби перевершує й кам'яні споруди. Єдине, що необхідно знати при влаштуванні паркану такого типу, – це почекати 2-3 роки, доки рослини підростуть. Надалі їх раз-двічі за сезон формують обрізкою.
