Житель Петропавлівки Куп'янського району Олег Гетта побував у російських катівнях. Про своє життя під час окупації він розповів виданню "Слобідський край".

До війни чоловік працював на залізниці, займався городом, до церкви ходив у вишиванці.

У перший день війни чоловік відправив сім'ю в Полтавську область. У селі їм залишатися було небезпечно, бо дорослий син раніше брав участь в АТО, а дружина, вчителька молодших класів, завжди демонструвала проукраїнські настрої.

Керівник підприємства, на якому працював Олег Гретта, не пішов на співпрацю з окупантами. Сам Олег Гетта забрав у відділі кадрів свою трудову книжку, зобов'язавшись повернути її після закінчення бойових дій.

Залишившись вдома на самоті, чоловік займався городом. За російською "гуманітаркою" жодного разу не ходив, російських блокпостів уникав. Допомагав людям. Дві сім'ї з трьома дітьми розмістив у батьківській хаті в Кучерівці. Ще дві сім'ї, які зустрів на дорозі (вони їхали з Ізюму), поселив у своєму будинку.

Про своє життя в селі Олег Гетта розповідає так:

"Жили однією сім'єю, їли за одним столом, харчувалися домашньою картоплею і закрутками, це все в мене було своє. На нашій вулиці проживали люди переважно пенсійного віку, більшість із них проукраїнськи налаштованих. У сусідів було дві корівки, я допомагав їм, а вони ділилися молочком і сметанкою".

Окупанти не одразу зайшли в Петропавлівку. На свій день народження 15 травня минулого року Олег Гетта ще ходив до церкви у вишиванці. До кінця травня на школі в центрі села розміщувався український прапор. Українська влада трималася тут майже до кінця травня. Представники місцевої влади, які не погодилися на співпрацю з окупантами, встигли заховати ще й списки учасників АТО.

До села росіяни приїжджали з обшуками, заїжджали до будинку Олега Гетти. Однак постійно в Петропавлівці російські військові не перебували. 

Наприкінці серпня 2022 року Олег Гетта вирішив переїхати до родини. Разом із двоюрідним братом вони планували виїхати через Росію до країн Балтії, а потім повернутися в Україну. Перед від'їздом Олег отримав від сімейного лікаря довідку про необхідність консультації в лікаря-уролога. За легендою, їхав саме в лікарню. Коли спецслужби почали питати, де сім'я, чоловік розповідав, що дружина також хворіє, син заробив грошей у Польщі й повіз її на лікування. І виїхали вони ще до війни.

Олега Гетту та його двоюрідного брата затримали. З надітими на голову мішками їх помістили в катівні. Допит проводився під автоматами, затриманих били прикладами. Ставили запитання про "Правий сектор", про знайомство з куп'янським активістом Миколою Маслієм, чи брали участь затримані в підпалі Будинку профспілок в Одесі, чи брали участь у заходах на Майдані в Києві та чи кидали коктейлі Молотова в беркутівців. Затримані стояли на своєму - не знали, не бачили, не чули. Переночували у своїй машині під конвоєм. Вранці їх із мішками на голові відвезли в Куп'янськ. 

Братів помістили в різні приміщення для утримання ув'язнених у будівлі поліції в Куп'янську. Роздягнули, забрали всі особисті речі. Олег Гетта потрапив у так звану VIP-камеру, бо там були вода і туалет.

У двомісній камері поміщали від чотирьох до восьми осіб. У камері зустріли добре, дали одяг. Однак ніхто багато про себе не розповідав. Знали тільки, що хтось уже сидів і по 90 діб, а хтось по 30. Співкамерникам Олег сказав, що футбольний фанат, а затримали тому, що, найімовірніше, його телефон не сподобався.

На допити Олега Гретту водили, надівши мішок на голову, але тортурам не піддавали. Знову запитували про сім'ю, де вона перебуває, чи є в нього зв'язок із СБУ та ЗСУ і чому дружина не приносить передачі.

"Коли ще перебували на кордоні, брат встиг через Вайбер повідомити рідним, що нас затримали, тому дружина офіційно подала на мене в розшук як на зниклого безвісти. А родичів у Куп'янську попросила понести мені передачку. Вони думали, якщо пакунок для мене візьмуть, значить, я перебуваю в цій в'язниці. Але "вертухаї" передачі для мене не брали", - розповів чоловік.

У в'язниці вранці давали "юшку", в обід макарони, а ввечері не годували. Після того, як снаряд влучив у будівлю митниці, де розташовувалася кухня, годувати перестали. Затриманого готували для проходження поліграфа, який росіяни привозили з Бєлгорода. Але перевірки на поліграфі Олег Гетта так і не дочекався.

Також від ув'язнених вимагали співати гімн РФ.

Незаконно затримані люди звільнилися, коли російські військові виїхали з Куп'янська перед наступом ЗСУ. З вечора 7 вересня окупанти позакривали всі приміщення для утримання полонених, сіли в машину і поїхали. Арештанти зруйнували ґрати, звільнили людей, яких кинули на подвір'ї, прикутих кайданками, і розійшлися по домівках. Олегу Гетті вдалося знайти паспорт. Документи брата і його машину знайти не вдалося.

Після звільнення Куп'янська з'явився зв'язок. Олег Гетта зв'язався з родиною, дізнався, що син займається волонтерством. 

Чоловік дістався до дому і ще майже 20 днів чекав на визволення рідного села. Навколо точилися бої. 

"Ми сиділи на моєму подвір'ї, у погребі, чотирнадцять осіб. З нами були дві бабусі-сусідки, старші за 80 років, ще одній - за 70, троє маленьких дітей. Їжу готували на всіх у літній кухні на дров'яній печі. Обстріли не припинялися - діти дуже боялися, плакали. Але всі розуміли: щойно загуркотіло - одразу в льох, а якщо не встигали, то в коридор, ховатися між двома стінами. Бувало, що в погребі залишалися й ночувати. Бабуся, яка пересувалася тільки на ходунках, узагалі весь день залишалася в підземному укритті. На той час у двір було два "прильоти", - розповів Олег Гетта.

Син 30 вересня приїхав у Петропавлівку. Разом із другом вони привезли землякам хліб, сірники, свічки та ліки. Батька він вивіз без попередніх зборів.

Олег розібрався в ситуації, в якій опинився під час окупації. Знайомий із Нідерландів переслав чоловікові публікацію з російських соцмереж. Група з маркуванням "Чистка Куп'янська" містила інформацію про сім'ю Гетти. У публікації йшлося про сина - учасника АТО, який, як зазначалося в дописі, разом із батьком здавав позиції російських військ. Було написано також про дружину Олега - заступника директора школи, яку проросійський паблік називав нацисткою. Чоловік вважає, що саме через цю публікацію його й затримали.

Олег Гетта пройшов спеціальну перевірку і поновився на роботі. Вважається на просте. Телефоном чоловік спілкується із земляками і з нетерпінням чекає на Перемогу, щоб повернутися в рідну Петропавлівку. Вважає, що про його життя в окупації треба написати книгу.