Удень 27 березня РФ уперше вдарила по Харкову боєприпасом під назвою "УМПБ Д-30". Що це таке і в чому його небезпека?

Інформації про цю штуковину дуже мало, що цілком логічно, коли йдеться про нові військові розробки. Але тим не менш, скласти загальне уявлення про те, що це таке, - цілком можна.  

Отже, УМПБ Д-30 - це "універсальний міжвидовий планувальний боєприпас"; число 30 означає його діаметр. Загальна маса - 250 кг. Тут важливо підкреслити, що це маса не бойової частини, а загальна маса. Тобто за своєю потужністю УМПБ сильно поступається КАБам, або коригованим авіабомбам, у яких тільки бойова частина важить більше, ніж весь УМПБ.

Але є у цього УМБП одна особливість. Вона ховається у словах із назви "універсальний" і "міжвидовий". Це означає, що запускатися цей снаряд може не тільки з підвісної системи фронтових бомбардувальників Су-34, але й із землі. Для цього, щоправда, знадобляться системи реактивного залпового вогню, тобто РСЗВ типу "Град". Але при цьому УМБП мають набагато більшу вибухову силу і дальність, ніж традиційні заряди РСЗВ. Відсутність необхідності піднімати в повітря літаки, які до того ж можуть бути збиті ППО, робить запуски дешевшими і безпечнішими. А дальність УМБП, яка за оцінками експертів може сягати 70 км (а за деякими даними - понад 100 км), дає змогу здійснювати пуски по Харкову з території РФ. 

Звичайно, у цій зброї нічого принципово нового немає. Такі розробки велися давно, зокрема в США, а в Росії цим займалися ще з нульових. Деякі експерти вважають, що УМПБ Д-30 - це, по суті, перероблена ФАБ-250, тобто коригована авіабомба з більш просунутою начинкою.

Але тут треба розуміти, що, на відміну від модифікованих КАБів, куди просто болтами прикручують досконаліші модулі планування і управління, УМБП все ж таки дійсно нова зброя. Бо, судячи з фотографій, які потрапили до ЗМІ, це може бути справді ФАБ-250, але захована в новий корпус, до якого прикріплені висувні крила та хвостова частина з елеронами й кермами напрямку. У носі боєприпасу розташований блок управління, що свідчить про те, що якщо це і переробка, то переробка дуже серйозна, яка йде далі, ніж просто "прикрутили болтами". Самі росіяни, звісно, заявляють про те, що це принципово новий боєприпас, але зрозуміти, наскільки це правда, - поки що неможливо. 

Ще одна особливість УМБП Д-30 - система наведення. Це вже давно використовувана росіянами система типу "Комета", яка керує, наприклад, "Шахедами". Її головна властивість - використання як інерціальної, так і супутникової навігації. Із супутниковою навігацією все зрозуміло: вона є у кожного в смартфоні. А ось інерціальна навігація - штука вельми неприємна. Річ у тім, що це система, яка збирає дані зі своїх численних датчиків і на цій підставі визначає, де перебуває і куди летіти далі. Тобто їй не потрібно отримувати жодних координат ззовні - наприклад, у вигляді GPS-сигналів. Це робить безсилими засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), бо цей боєприпас може бути "річчю в собі", і "заглушити" його систему навігації - фізично неможливо.

До речі, фахівці американського видання "The War Zone", аналізуючи УМБП, вкотре зазначили, що побудувати таку складну систему наведення без імпортних комплектуючих - росіяни не в змозі. І тут знову постає питання ефективності санкцій, спрямованих на обмеження доступу РФ до передових технологій. Але поки що, на жаль, у росіян проблем із цим немає. 

Зате є проблеми з якістю комплектуючих і взагалі з якістю боєприпасів цього типу. Це теж відзначили американські аналітики. Тим паче що продукт це новий, і наскільки масовим він буде, поки незрозуміло. 

Але в чому сходяться всі експерти - так це в тому, що УМПБ Д-30 або його модифікована версія з приставкою "СН" у перспективі може стати серйозною проблемою для України, ще одним викликом, із яким треба буде справлятися нам усім.