Ввечері 22 вересня російські військові вдарили FPV-дроном по автомобілю в районі селища Слатине Дергачівської громади. За даними прокуратури, автівка їхала у напрямку Дергачів.

Поранено чоловіка, його доставили до лікарні. Машину пошкоджено.

Розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).

Росіяни постійно завдають ударів по цивільних автомобілях та мирних людях у передмісті Харкова, зокрема в селищі Слатине. Детальніше про це – у нашому матеріалі.

Навіщо росіяни полюють за цивільними авто?

Тактика цілеспрямованого полювання FPV-дронів і безпілотників за цивільними автомобілями у прифронтових і прикордонних районах Харківської області пояснюється кількома військовими та психологічними факторами:

  • терор і залякування місцевого населення — створення атмосфери постійного страху робить будь-яку поїздку машиною поблизу зони бойових дій або кордону смертельно небезпечною, це паралізує логістику, ускладнює евакуацію та тисне на психіку цивільних осіб;
  • стирання меж між військовими та цивільними об'єктами — через розвиток технологій оператори дронів із камерами високої роздільної здатності бачать ціль у реальному часі, проте мирний транспорт часто свідомо обирається як пріоритетна «легка» мішень для завдання максимальної шкоди інфраструктурі та людям;
  • використання FPV як засобу тотального ураження — маленькі FPV-дрони відносно дешеві та мають високу точність, в умовах дефіциту чи економії інших засобів ураження військові РФ застосовують їх для ударів по будь-яких рухомих об'єктах на дорогах, чи то машини волонтерів, швидкі, рейсові автобуси або особистий автотранспорт місцевих жителів;
  • географічна близькість до кордону — через близьке розташування Харківської області до РФ прикордонні та приміські траси (наприклад, у бік Дергачів, Ізюма чи на північних околицях Харкова) перебувають у зоні досяжності не лише важкої артилерії, а й FPV-дронів, що запускаються диверсійно-розвідувальними групами або з найближчих позицій.

Правоохоронці кваліфікують такі атаки як воєнні злочини (зокрема, за ст. 438 КК України), оскільки навмисні удари по цивільних особах і невійськовому транспорту прямо порушують закони та звичаї війни.