У 2022 році 74% громадян долучилися до надання допомоги ЗСУ, ВПО та постраждалим від війни. Але в 2023 році цей показник знизився до 37%, а в 2024 - до 27%. Про це повідомив мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст і громад, Ігор Терехов.
За словами мера Харкова, причинами цього є хронічна втома, вигорання та відсутність системної підтримки з боку держави. Без створення мережі волонтерських центрів, координаторів, програм навчання держава ризикує втратити ключовий людський ресурс, який сьогодні підтримує соціальну, гуманітарну та медичну інфраструктуру прифронтових територій.
«Захищений волонтер — це волонтер, який не зникне через рік, а надовго залишиться в системі допомоги людям. Без системної державної підтримки ми втратимо людей, які фактично несуть на собі значну частину відповідальності в умовах війни», — підсумував Ігор Терехов.
Волонтерський рух в Україні після 24 лютого 2022 року став одним з наймасштабніших і найефективніших у світі. За різними опитуваннями та оцінками, від 70–74% дорослого населення країни так чи інакше брало участь у волонтерській діяльності (грошові донати, плетіння сіток, розвезення гуманітарної допомоги, допомога переселенцям тощо). На січень 2026 року, незважаючи на втому та економічні труднощі, волонтерство залишається дуже сильним: за офіційними даними реєстру ДПС, кількість зареєстрованих волонтерів становить близько 12 000 осіб (зростання приблизно на 10–12% за рік).
Головний напрямок волонтерських зусиль — допомога армії: дрони, автомобілі, РЕБ, оптика, зимовий одяг, аптечки, засоби гігієни. Волонтери закрили величезну кількість потреб, які на початку війни держава не могла забезпечити швидко. Навіть у 2026 році, коли виробництво ВПК значно зросло, волонтерський сектор залишається критично важливим елементом «швидкого реагування» на фронті. Незважаючи на зниження емоційного піку перших років війни, українське волонтерство продовжує демонструвати неймовірну стійкість і залишається однією з головних опор обороноздатності країни.
