За період 1-7 грудня 2025 року Харків зазнав семи ворожих ударів. Жертв і постражадлих немає. Переважна більшість атак здійснювалася за допомогою безпілотників, також зафіксовано удар ракетою "Іскандер-М". Тривалість повітряних тривог склала майже 50 годин, що на 58% менше, ніж по області.
Про підсумки тижня повідомив міський голова Ігор Терехов.
Тиждень у цифрах
- Обстрілів міста: 7
- Тривалість тривог в області: 119 год. 01 хв.
- Тривалість тривог у місті: 49 год. 38 хв.
- Сигналів у місті: 38 ;
- Сигналів в області: 40
- Постраждалих: 0
- Загиблих: 0
- Різниця в тривалості тривог: -58%
Типи застосованого озброєння
- БПЛА типу "Шахед" — 4
- Ракета "Іскандер-М" — 1
- БПЛА типу "Молнія" — 1
- БПЛА типу "V2U" — 1
Характер пошкоджень
"Були влучання в землю, окремі пошкодження інфраструктури. Житлові будинки, на щастя, цього разу зачепило мінімально, особливо якщо порівнювати з попередніми тижнями, коли обсяги руйнувань були значно більшими", — зазначив Ігор Терехов.
У кількох випадках боєприпаси не здетонували. Фахівці ДСНС провели всі необхідні роботи у контрольований спосіб, забезпечивши безпеку мешканців.
Диференціація оповіщень: результати
Тривалість повітряних тривог у Харкові виявилася на 58% меншою, ніж по області в цілому (49 год. 38 хв. проти 119 год. 01 хв.). Це стало можливим завдяки системі диференціації оповіщень, яку місто впровадило на початку 2025 року.
Фото - телеграм-канал Ігоря Терехова
Порівняння з попередніми місяцями 2025 року
Інтенсивність обстрілів Харкова протягом 2025 року змінювалася значно.
Квітень та червень увійшли в історію як місяці з найбільшою кількістю ударів по місту (136 і 142 відповідно). Квітень 2025 року став на той час найважчим періодом з початку року. Харків пережив кілька масованих атак.
За даними Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міської ради, протягом червня Харків зазнав 142 обстрілів, що становить 4,7 удари на день. Харків'яни провели під сиренами повітряної тривоги 204 години 23 хвилини — це більше восьми діб. В області тривоги тривали ще довше — 359 годин 06 хвилин, тобто повних 15 діб.
Внаслідок обстрілів у червні постраждало 157 осіб, серед них 25 дітей. Загинуло 15 людей.
Використана зброя
Порівняно з літнім періодом, коли росіяни активно застосовували керовані авіаційні бомби (КАБи) у поєднанні з дронами, у першому тижні грудня переважали удари безпілотниками. Зафіксовано лише один удар балістичною ракетою "Іскандер-М".
Серед безпілотників, що атакували Харків цього тижня, зафіксовано використання БПЛА типу "Шахед" (4 удари), "Молнія" (1 удар) та "V2U" (1 удар).
"Молнія" - носій для FPV-дронів
"Молнія" — це безпілотний літальний апарат-носій, який росіяни використовують для доставки FPV-дронів до міста. За інформацією начальника управління патрульної поліції в Харківській області Віктора Левченка, "Молнія" піднімає та перевозить один ударний квадрокоптер. На підльоті до міста FPV-дрон скидається з носія та продовжує політ вже під керуванням оператора через ретранслятор.
"Молнія" з електродвигуном може забезпечити дальність польоту до близько 40 кілометрів, зазвичай утримуючись на висоті 150–200 метрів і рухаючись зі швидкістю 60–90 км/год. За сприятливих умов носій може підніматися до 300 метрів і вище.
FPV-дрони, що залітають до Харкова, зазвичай мають бойову частину вагою до двох кілограмів і несуть комбіновані заряди - уламково-фугасні та кумулятивні. Час польоту такого квадрокоптера обмежений - орієнтовно до пів години, іноді менше.
"V2U" — ще один тип ударного БПЛА
БПЛА типу "V2U" — це ще один різновид російських ударних безпілотників, які застосовуються для атак по українських містах. Це баражуючий боєприпас, оснащений системою штучного інтелекту (ШІ) для автономного пошуку, розпізнавання та ураження цілей. Здатен діяти без постійного зв'язку з оператором, зокрема в умовах роботи систем РЕБ.
V2U має аеродинамічну схему «літаюче крило» з розмахом 1,2 метра. Запуск здійснюється за допомогою пневматичної катапульти. Тривалість польоту - до однієї години при крейсерській швидкості 60 км/год.
Питання антидронового захисту
Антидронова сітка - це натягнуте над дорогою або критичною інфраструктурою сітчасте покриття (часто із рибальських або сталевих волокон), яке може заплутувати гвинти FPV-дронів або ускладнювати їхній маневр, знижуючи ризик атак. В Україні такі сітки вже активно встановлюють на дорогах у прикордонних регіонах, зокрема на трасах Сумської області та в Херсоні.
У листопаді 2025 року міський голова Ігор Терехов заявив, що рішення щодо встановлення у Харкові антидронових сіток для захисту від ударів FPV-дронів ухвалюватимуть військові.
