Харківські виші періодично повідомляють про свої позиції в міжнародних рейтингах. Здається, є привід для гордості: попри війну вища освіта в місті продовжує розвиватися і навіть отримує визнання на міжнародному рівні. При цьому, залишаючись у рейтингах, місцеві виші шостий рік поспіль опускаються вниз. Каразинський університет у 2020 році посів 477-ме місце у світі за версією QS, а в 2027-му опустився до групи 851–900. У свіжому рейтингу Times Higher Education найкращий харківський виш, медичний університет, посідає місце в групі 1601–1800 із 2297 ранжованих. При цьому вище за харківський університет опиняються університети Пакистану, Нігерії, Єгипту і навіть Малаві. Розбираємося, чому так відбувається, як влаштовані рейтинги і що від них насправді залежить.

Що таке QS, THE та ARWU і як вони складаються

Три головні глобальні рейтинги оцінюють різні аспекти, тому один і той самий вищий навчальний заклад може посідати в них зовсім різні місця. QS ґрунтується на репутаційних опитуваннях, THE — на поєднанні даних про вищий навчальний заклад та статистики цитування, а Шанхайський ARWU — виключно на елітних наукових досягненнях.

► THE World University Rankings публікує британський журнал Times Higher Education. У випуску за 2027 рік у таблиці наведено 2297 вищих навчальних закладів із 118 країн. Оцінка складається з п’яти блоків: викладання (29,5 %), дослідницьке середовище (30 %), якість досліджень (30 %), міжнародна орієнтація (7,5 %) та зв’язки з промисловістю (4 %). Дані беруться з анкети, яку заповнює сам вищий навчальний заклад, із бази Scopus та з опитування вчених. Щоб потрапити до рейтингу, вищий навчальний заклад повинен опублікувати не менше 1000 наукових праць за 2021–2025 роки, щонайменше по 100 на рік. Точні місця отримують приблизно перші двісті вищих навчальних закладів, решта розподілені за групами; з 2027 року групи стали вужчими, аж до останньої — «2001+».

► QS World University Rankings складає британська компанія Quacquarelli Symonds, у таблиці близько 1500 вишів. Половина оцінки — дослідження: академічна репутація (30%) та цитування на одного викладача (20%). Ще 20% складають репутація серед роботодавців (15%) та працевлаштування випускників (5%), 15% — міжнародні показники (іноземні студенти, викладачі та наукові зв’язки), 10% — співвідношення викладачів і студентів, 5% — сталий розвиток. Основа рейтингу — опитування вчених і роботодавців по всьому світу, а також Scopus і дані вишу. Точні місця присвоюються першим кільком сотням вишів, далі йдуть групи на кшталт 851–900 або 1001–1200.

► ARWU, або Шанхайський рейтинг, складає китайська компанія ShanghaiRanking Consultancy. З понад 2500 оцінених вишів до таблиці потрапляють 1000. Анкет немає: враховуються лише відкриті дані про лауреатів Нобелівської та Філдсівської премій серед випускників і співробітників, вчених із високим індексом цитування, статті в Nature та Science і загальний обсяг публікацій. Точні місця — у першій сотні, далі — групи. Це най«елітніший» і найскладніший для українських вишів рейтинг.

У всіх трьох є спільні слабкі сторони. По-перше, вони майже не вимірюють якість викладання: співвідношення викладачів і студентів нічого не говорить про те, як навчають. По-друге, вони враховують лише статті з платних англомовних баз. По-третє, підсумок зводиться до одного числа, хоча за ним — десятки непорівнянних показників.

Через це частина сильних вишів демонстративно вийшла з рейтингів. Індійські технологічні інститути бойкотують THE з 2020 року, Утрехтський університет вийшов у 2023-му, Цюрихський — у 2024-му, Сорбонна — у 2025-му; південнокорейські виші закликали бойкотувати QS (IREG Observatory, Science|Business). Сорбонна, наприклад, назвала методики «чорними скриньками» і віддала перевагу відкритому Лейденському рейтингу, який не зводить усе до однієї цифри.

QS: шість років безперервного падіння

У рейтингу QS Каразинський університет втратив близько 400 позицій порівняно з піком 2021 року, і після початку великої війни падіння прискорилося.

Найрізкіше падіння сталося між виданнями 2023 і 2024 років: мінус 150 позицій за рік. Це перший випуск, повністю підрахований за даними воєнного часу. Важливо й інше: Каразинський університет був лідером України до 2023 року включно, а тепер він другий, після КНУ імені Шевченка (791–800 у QS 2027).
Харківський політехнічний університет три випуски поспіль (QS 2021–2023) утримувався в групі 651–700, а у випусках 2026 та 2027 років опинився в групі 1001–1200. ХНУРЕ був присутній у QS з 2023 по 2026 рік, а у рейтингу 2027 року випав із таблиці. У підсумку у QS 2027 із дев’яти українських вишів два харківські: Каразинський та ХПІ.

THE: з другої тисячі — до останніх сотень

У рейтингу Times Higher Education харківські виші за три випуски перемістилися з групи 1001–1500 до нижньої третини таблиці. Три роки тому лідером Харкова був ХНУРЕ, зараз він разом із ХПІ в останній групі «2001+».

Порівняємо випуск THE 2024 року (вийшов восени 2023-го) зі свіжим випуском 2027 року (вийшов 30 вересня 2026-го):

  • ХНУРЕ був найкращим вищим навчальним закладом Харкова з групою 1001–1200, а тепер перебуває в останній групі «2001+».
  • ХАІ опустився з групи 1201–1500 до групи 1801–2000.
  • Каразинський університет теж був у групі 1201–1500 і теж опинився в групі 1801–2000.
  • ХПІ з групи 1201–1500 перемістився в останню групу «2001+».

Новий лідер Харкова в рейтингу THE 2027 — Харківський національний медичний університет (1601–1800). Він посідає третє місце в Україні після Тернопільського медичного університету та Сумського державного університету (обидва — 1201–1400).

При читанні таблиці слід врахувати два застереження:

  • Змінилися діапазони. До 2026 року нижня група THE називалася просто «1501+», і в ній минулого року перебували 20 із 22 українських вишів. У випуску 2027 року THE розділив нижню частину таблиці на більш вузькі групи. Тому «1801–2000» у Каразинського — не обов’язково падіння порівняно з 2026 роком, а скоріше більш точне визначення місця всередині тієї ж зони.
  • Зросла сама таблиця. У 2023 році до рейтингу увійшли 1904 вишів, у 2027-му — 2297, з них 106 додалися лише за останній рік. Новачки частково посідають місця вище за харківські виші.

Навіть з цими поправками картина однозначна: якщо брати до уваги 2297 вишів, що увійшли до рейтингу, ХНМУ перебуває в нижніх 22–30 % списку, ХАІ та Каразинський — у нижніх 13–22 %, ХНУРЕ та ХПІ — серед останніх приблизно трьохсот. Цифра «3146 вишів», яка циркулює в новинах, включає й так званих «репортерів»: ці виші подали дані, але місць не отримали.

Інші рейтинги: у межах країни Харків сильніший, ніж у світі

У регіональних і національних таблицях харківські виші виглядають помітно краще, ніж у глобальних.

  • QS Europe 2026 (960 вишів): Каразинський — 346-й, ХПІ — 461-й, ХНУРЕ — у групі 561–570.
  • Ukrainian National H-index Ranking 2026 (цитованість наукових праць): Каразинський — другий у країні з індексом 92 після КНУ (132).
  • «Топ-200 Україна 2025»: до двадцятки найкращих увійшли два харківські виші.
  • Шанхайський рейтинг ARWU (1000 вишів): харківських вишів у ньому немає. Першим і поки що єдиним українським вишем там у 2024 році став КНУ імені Шевченка, у групі 901–1000.

Розрив між «другим у Україні» та «1801–2000 у світі» і є головною проблемою. Харківська наука сильна за українськими мірками, але українська наука загалом мало помітна у світі.

Чому Харків втрачає позиції

Падіння — загальноукраїнський тренд, але по прифронтовому Харкову війна б’є одразу по всіх показниках, з яких складається рейтинг. У QS 2025 майже всі українські виші втратили місця: КНУ — 20 позицій, Каразинський — 50, КПІ — 70.
1.    Іноземні студенти. До війни в Каразинському університеті навчалося понад 22 тисячі осіб, з них близько 5 тисяч іноземців. До січня 2023 року кількість іноземців у харківських вишах скоротилася майже на 40%. У рейтингу QS частка іноземних студентів і викладачів становить 10% підсумкової оцінки, у рейтингу THE міжнародна орієнтація має вагу 7,5%.

2.    Опитування щодо репутації. У рейтингу QS академічна репутація становить 30%, репутація серед роботодавців — ще 15%. Голосують науковці та фахівці з управління персоналом з усього світу, і вищий навчальний заклад, який роками працює дистанційно під обстрілами, випадає з їхнього поля зору.

3.    Матеріальні збитки. За даними ЗМІ, у Каразинському університеті було щонайменше дев’ять влучень, прямі збитки оцінили майже в 100 млн євро; на території кампусу ХПІ — близько 50 влучень. Частина науковців виїхала або була мобілізована.

4.    Гроші. У рейтингу THE «дослідницьке середовище» має вагу 30 % і включає доходи від досліджень у розрахунку на одного співробітника. Ще 4 % — доходи від промисловості. Харківська промисловість, історичний замовник ХПІ, ХАІ та ХНУРЕ, зруйнована або вивезена.

5.    Мова та бази даних. У рейтингах враховуються лише публікації з Scopus та Web of Science. Значна частина української науки виходить у національних журналах, яких там немає, і для рейтингів просто не існує.

При цьому у харківських вишів є й запас міцності. Каразинський — другий в Україні за показниками Scopus та учасник семи проєктів Horizon Europe, ХПІ у 2025 році відзвітував про 700 публікацій у Scopus та Web of Science і 25 міжнародних грантів.

Хто посідає вищі місця: Пакистан, Нігерія, Єгипет, Малаві

У рейтингу THE 2027 Пакистан має 25 вишів у світовій тисячі, Єгипет — 9, Нігерія — 3, а Україна — жодного. За ВВП на душу населення та індексом людського розвитку Україна випереджає Пакистан, Нігерію, Ефіопію та Малаві, але в рейтингу їхні університети посідають вищі місця, ніж харківські.
Для порівняння: найкращий харківський виш посідає місце в групі 1601–1800 у рейтингу THE, а в QS — у групі 851–900.

  • Університет Каїд-і-Азам, Пакистан. У рейтингу THE 2027 посідає групу 551–600, у QS 2027 — 381-е місце. За кількістю цитувань на одного викладача в QS він входить до топ-60 світу.
  • Університет Лахора, Пакистан. Приватний вищий навчальний заклад, у рейтингу THE 2027 — група 701–800.
  • Covenant University, Нігерія. Приватний християнський університет, піднявся з групи 1001–1200 до групи 801–1000.
  • Future University in Egypt, Єгипет. Приватний вищий навчальний заклад у групі 801–1000, нарівні з Каїрським університетом.
  • Landmark University, Нігерія. Ще один приватний вищий навчальний заклад, група 1001–1200.
  • Університет Багдада, Ірак. У рейтингу QS 2027 посідає місце в групі 801–850, тобто вище за Каразинський університет.
  • Університет Мекеле, Ефіопія. Розташований у Тиграї, де у 2020–2022 роках тривала війна. У рейтингу THE 2027 — група 1201–1400.
  • Університет медичних наук Камузу, Малаві. Малаві вперше потрапила до рейтингу, і відразу до групи 1201–1400.

Єгипет демонструє, що це результат політики, а не випадковість. У 2016 році в THE було три єгипетські виші, у 2027-му — сорок. У Нігерії працює окремий урядовий комітет з питань рейтингів, а міністерство освіти прямо називає рейтинги інструментом управління. З Пакистану до рейтингової системи THE залучено 108 вишів, включаючи ті, що поки що не потрапили до рейтингу.

Приклад Мекеле особливо показовий для Харкова: університет із зони недавньої війни посідає місце приблизно на 400 позицій вище за наш найкращий виш. Війна пояснює багато чого, але не все.

Чому вони вище: стратегія, англійська та накрутки

Глобальні рейтинги вимірюють не якість навчання, а видимість наукової роботи в англомовних базах даних та вміння працювати з методикою. Звідси три групи причин — від чесних до відверто шахрайських.

1. Рейтинг як державний проєкт. Єгипет, Нігерія, Пакистан, Саудівська Аравія роками цілеспрямовано нарощують свою присутність у таблицях. У вишів є відділи рейтингів, які стежать за кожним індикатором, коректно заповнюють анкети та вибудовують публікаційну політику. Багато країн прив’язують зарплати та підвищення викладачів до статей у Scopus. В Україні немає аналогічної державної програми просування вишів у світових рейтингах: кожен університет діє самостійно.

2. Англійська мова та міжнародне середовище. Приватні виші на кшталт Covenant, Future University або Університету Лахора спочатку навчають англійською, наймають іноземних викладачів і публікуються в міжнародних журналах. Це одразу підвищує показники міжнародної орієнтації та цитованості. Харківські виші до 2022 року теж набирали бали завдяки іноземним студентам, але війна різко скоротила цей ресурс.

3. Фальсифікації. Чим більше рейтинги впливають на гроші та престиж, тим активніше їх намагаються обдурити. Основні схеми:

  • Купівля афіліацій (вказівки в наукових статтях, від якої організації виступає автор — SQ). Саудівські університети роками платили високоцитованим вченим з Європи та США за те, щоб ті вказували їх як друге місце роботи. Ще у 2014 році Університет короля Абдул-Азіза вказали як друге місце роботи 122 таких вчених, більше, ніж Гарвард. Після розслідування іспанської El País у 2024 році Clarivate вилучила зі свого списку близько тисячі дослідників, а кількість «саудівських» вчених у ньому за рік зменшилася зі 109 до 76.
  • «Паперові» фабрики та цитувальні картелі. Дослідник Американського університету Бейрута Локман Мехо проаналізував 98 швидкозростаючих вишів. У 18 із них він виявив тривожну комбінацію: різке зростання кількості публікацій, падіння частки статей, де вчені цього вишу є першими авторами, взаємне цитування, самоцитування, рецензії на статті та публікації в журналах, виключених із баз даних.
  • Індекс ризиків RI². На основі цієї роботи Мехо створив індекс ризиків для наукової добросовісності. У верхній частині «червоної зони» опинилися індійські та саудівські вищі навчальні заклади, частина з яких у Шанхайському рейтингу перебуває в групах 401–900. У оновленні 2025 року до індексу потрапили 18 іракських університетів, а Багдадський університет очолив національний список ризиків. Це не доказ шахрайства конкретного вишу, але сигнал, що його високі показники варто перевіряти.

Важливе застереження: далеко не всі вищі навчальні заклади з таблиці вище завищують показники. Багато з них чесно інвестували в науку англійською мовою та в міжнародні зв’язки. Але методика рейтингування така, що чесне зростання та штучне виглядають у підсумковій цифрі однаково.

На що впливають рейтинги

Рейтинги — це не просто привід для прес-релізу. Від них залежать фінанси, студенти, партнери та навіть візи випускників.
•    Бюджет вишу. З 2020 року в Україні державні кошти між вишами розподіляють за формулою (постанова Кабміну № 1146, останні зміни — квітень 2025 року). Серед її складових є показник міжнародного визнання та показник наукової діяльності.
•    Вартість контракту. Вищі навчальні заклади з рейтингу QS використовують свою присутність у рейтингу як аргумент: на 2026/2027 навчальний рік контракт у них коштує від 31,9 до 110 тисяч гривень.
•    Іноземні студенти. Для абітурієнта з Індії чи Африки місце в QS або THE часто є єдиним зрозумілим орієнтиром. Харків, який до війни був одним із головних центрів навчання іноземців в Україні, у цій конкуренції поступається вищим навчальним закладам Єгипту, Пакистану та Нігерії.
•    Візи та кар’єра випускників. Велика Британія видає візу High Potential Individual без запрошення на роботу лише випускникам вишів, які входять до топ-100 хоча б двох із трьох рейтингів: THE, QS та ARWU. У списку на 2025–2026 роки — 80 університетів, жодного з Південної Азії.
•    Партнерства та гранти. Зарубіжні університети під час вибору партнерів для подвійних дипломів та консорціумів Horizon Europe зважають на рейтинги. Падіння в таблиці ускладнює пошук сильних партнерів.
•    Поведінка самих вишів. Тут головний ризик. Цюрихський університет, виходячи з THE, зазначив, що рейтинги підштовхують виші нарощувати кількість публікацій на шкоду їхній якості. Схеми, описані вище, — прямий наслідок цього тиску.

Висновки

Харківські виші не провалилися, але й пишатися поки що нічим: вони утримуються у світових рейтингах, проте опускаються в їхню нижню частину.

  1. Тенденція стабільно негативна. Каразинський університет втратив близько 400 позицій у рейтингу QS з 2021 року, у рейтингу THE харківські виші перейшли з групи 1001–1500 у нижню третину таблиці.
  2. Війна — головна, але не єдина причина. Університет із постраждалого від війни Тиграя стоїть вище за найкращий харківський виш, а Пакистан має у світовій тисячі 25 університетів проти нуля в України.
  3. Рейтинги винагороджують стратегію. Країни, які зробили рейтинги державним завданням, зростають. Частина цього зростання — чесна, частина — результат накруток, які методики поки що погано відсікають.

Що могло б допомогти Харкову. Публікуватися англійською в виданнях із Scopus та Web of Science, утримувати іноземних студентів хоча б в онлайн-форматі, системно працювати з анкетами THE та QS, використовувати міжнародні проєкти на кшталт Horizon Europe як вітрину. І не забувати, що рейтинг — це термометр, а не ліки: накрутка цифр без реальної науки рано чи пізно викривається, як показала історія з купленими саудівськими афіліаціями.