Росія продовжує ескалацію повітряних атак на Україну, залучаючи до бойових дій дедалі досконаліші безпілотники. З літа 2025 року окупанти активно застосовують реактивні (турбореактивні) БПЛА сімейства «Герань» — насамперед моделі «Герань-3» (аналог іранського Shahed-238) і новішу «Герань-5». Харків вперше зазнав атаки реактивними БПЛА 2 квітня. 

На відміну від звичних «Шахедів» і «Гераней-2» з поршневими двигунами, ці дрони оснащені турбореактивними двигунами (часто китайського виробництва, наприклад Telefly JT80).

Принцип роботи реактивного двигуна

  • Попереду великого вентилятора (компресора) повітря втягується всередину двигуна, як пилососом. Повітря проходить через ряд обертових лопаток і сильно стискається. При стисненні воно нагрівається, і його тиск зростає в десятки разів.
  • У камеру згоряння впорскується паливо (зазвичай гас). Суміш запалюється, і відбувається потужний вибух-згоряння. Гази стають дуже гарячими (до 1500–2000 °C) і сильно розширюються.
  • Гарячі гази з величезною швидкістю вилітають через звужуюче сопло в хвості двигуна. Цей потужний «постріл» газів назад і створює реактивну тягу, яка штовхає літак, ракету або дрон вперед.
  • Частина енергії гарячих газів використовується для обертання турбіни, яка, у свою чергу, крутить компресор спереду — двигун сам себе «підживлює» і працює безперервно, поки є паливо і повітря. 

Чому реактивний двигун такий потужний? Він не штовхає повітря пропелером, а просто «відштовхується» від власних вихлопних газів. Тому він чудово працює на великих висотах і швидкостях, де повітря мало і пропелер уже не діє. У контексті реактивних БПЛА (типу «Герань-3» або Shahed-238) такий двигун дозволяє дронам літати в 3–4 рази швидше за звичайні поршневі «мопеди», що ускладнює їх перехоплення.

Чим реактивні БПЛА відрізняються від звичайних

Звичайні «Герань-2» (Shahed-136) — це повільні «мопеди» в небі: швидкість близько 150–180 км/год, характерний гучний звук двигуна, як у бензопили або мопеда. Вони літають низько, їх легко почути і відносно простіше збити мобільним вогневим групам або навіть стрілецькою зброєю.

Реактивні «Герани» — це вже інший рівень:

  • Швидкість: 450–700 км/год (у пікіруванні до 700+ км/год). Це в 3–4 рази швидше, ніж у звичайних Shahed. Дрон може подолати відстань до цілі за лічені хвилини. 
  • Звук: Не «мопед», а рев турбіни — гучний, різкий, схожий на літак або крилату ракету. Його чутно здалеку, але часу на реакцію залишається мало.
  • Радіолокаційний портрет: На радарах виглядає як крилата ракета. Це ускладнює роботу ППО — іноді доводиться витрачати дорогі зенітні ракети.
  • Дальність і висота: До 1000–2500 км залежно від моделі. Можуть летіти вище і пікірувати зверху, що ускладнює перехоплення.
  • Бойова частина: Від 90 до 300 кг (у різних модифікаціях). Вибух потужний, здатний руйнувати будівлі, інфраструктуру та викликати серйозні пожежі.
  • Інші особливості: Залишають помітний тепловий слід (легше виявити тепловізорами), але при цьому швидше виходять із зони ураження. Іноді оснащуються системами самозахисту або навіть ракетами «повітря-повітря» для боротьби з перехоплювачами. 

Росія часто використовує їх у комбінованих атаках разом зі звичайними дронами та ракетами, щоб перевантажити українську оборону.

Головна небезпека реактивних БПЛА — короткий час реакції. Якщо звичайний Shahed дає ППО та цивільному населенню 10–20 хвилин на підготовку, то реактивний може «прилетіти» набагато швидше. У прифронтових містах на кшталт Харкова це означає короткий проміжок часу між оголошенням тривоги та можливим ударом.

При цьому ППО України вже довела свою ефективність: у січні 2026 року, наприклад, усі 10 реактивних БПЛА над Києвом були знищені. Але чим більше Росія їх виробляє, тим вищим є навантаження на систему оборони.

Як Україна протистоїть реактивним БПЛА

Українські сили швидко пристосовуються:

  • Мобільні вогневі групи та зенітні комплекси.
  • Дрони-перехоплювачі (наприклад, український Sting) — вже збивали реактивні «Герани» у повітрі.
  • Удосконалені радари та тепловізори — тепловий слід реактивних двигунів допомагає виявляти цілі.
  • Власне виробництво реактивних перехоплювачів та постійне вдосконалення тактики.

ППО збиває більшість таких дронів, але повністю виключити прориви неможливо — особливо під час масових атак. Тому для безпеки варто ще уважніше ставитися до сигналів тривоги.