У Харкові нарахували близько 530 топонімів, що потребують перейменування через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Про це "Українському радіо Харків" розказала керівниця відділу Українського інституту нацпам'яті Марія Тахтаулова.
За її словами, 260 назв, що пов'язані з російською географією, у місті близько 70 назв, що пов'язані з російськими та радянськими військовими, понад 120 назв - на честь російських культурних діячів, 40 назв - ідеологічні.
"На кшталт вулиця Дружби Народів, вулиця Інтернаціональна. По десятку назв, пов'язаних з Білоруссю. Ми поки що обговорюємо доцільність їх перейменувань. Ще є десяток назв - це неактуальні колоніальні назви на кшталт Зеленоградської, тобто таких, що втратили актуальність, бо таких міст немає", - розповіла Марія Тахтаулова.
Окрім вулиць на честь російських письменників Пушкіна та Лермонтова, є провулок Некрасова, Салтикова-Щедріна, Жуковського, який написав "Боже, царя храни", каже Тахтаулова.
"Хотіла б відповісти на риторичне запитання: у чому винен Пушкін, що народився Путін? Це запитання, яке поставив мер Харкова Ігор Терехов. Очевидно, він не сподівався отримати відповідь на нього, але я б хотіла дати відповідь: не безпосередньо, але частково Пушкін винен, що народився Путін. Саме через ідеологію російського імперського шовінізму: у своїх творах, якщо вийти за межі шкільної програми, казок і любовної лірики, Пушкін неодноразово звеличував росіян над іншими народами, виправдовував насильство, великодержавний шовінізм, який лежить в основі нинішньої російської імперської ідеології. Росіяни вважають, що вони можуть чинити насильство над іншими, і їм за це нічого не буде. Тому з точки зору, що дійсно Путін є таким породженням культури російського імперського домінування, це абсолютно відповідає дійсності", - пояснює керівниця відділу Українського інституту нацпам'яті.
Тахтаулова вважає, що назви російських культурних діячів у Харкові "це не про літературу".
"Це про маркери "руського міра", які є домінуючими у просторі нашого міста. Зверніть увагу, що центральна вулиця і навколишні вулиці біля тієї ж Пушкінської названі іменами російських імперських діячів, і не тільки імперських", - каже Марія Тахтаулова.
За її словами, до перейменувань під час процесу декомунізації у 2015 та 2016 роках у Харкові російських топонімів було у половину більше, ніж українських.
"Якщо залишається вулиця Пушкінська, то в нас не буде центральної вулиці, наприклад, того ж Сковороди. Ми добре пам'ятаємо, що сталося з Національним музеєм, що зробили російські шовіністи з ним у Харківській області. Він просто знищений. Так само це знищення відбулося через ракету, а є знищення українства, яке відбувається через домінування в культурному просторі", - каже Тахтаулова.
За її словами, питання про перейменування топонімів, пов'язаних з РФ, поки що не врегульоване законодавчо повною мірою.
"Питання перейменування вирішує не мер. Це має вирішувати громада. Невідомо про жодний епізод, коли б звернулися до громадськості, крім тих 4 назв, які були перейменовані ще минулого місяця. Ніякої принаймні широкої дискусії з громадою не було. Мені невідомо про запрошення на круглі столи чи обговорення", - сказала керівниця відділу Українського інституту нацпам'яті.