Якщо у вас є дитина, яка зараз навчається у харківській школі, і ви чули слова «реформа», «ліцей», «гімназія», «профільне навчання» — але до кінця не розумієте, що це означає для вашої конкретної ситуації, — цей текст для вас. Спробуємо пояснити без казенних формулювань, що змінюється, коли це відбудеться і що треба знати харківським батькам.
Що реформується?
Реформа профільної середньої освіти - не нова ідея і не ситуативне рішення. Ще 2017 року в Україні ухвалили закон «Про освіту», яким зафіксували перехід до 12-річної школи та трирівневої структури: початкова школа (1–4 класи), гімназія (5–9 класи) і профільна старша школа (10–12 класи). Тоді ж визначили і рік повноцінного запуску — 2027-й.
Графік впровадження реформи НУШ, фото - "Освіторія"
Реформа, яка отримала назву «Нова українська школа», поетапно рухалась від молодших класів до старших. Зараз вона досягла фінального рівня — старшої школи. І це найскладніший етап, бо він зачіпає не лише зміст навчання, а й саму мережу закладів: які школи матимуть 10–12 класи, а які — ні.
Що означають слова «гімназія» і «ліцей» у новій системі?
Для багатьох харківських батьків «ліцей» — це просто один із можливих синонімів до слова «школа», який нічого особливого не означає. Але після реформи це слово набуде конкретного юридичного змісту.
Гімназія — це заклад, де навчаються діти з 5 по 9 клас (а за рішенням засновника — і початкові класи). Гімназія не матиме старших класів і своїх 10–11–12-класників.
Підземна школа у Харкові
Ліцей — заклад виключно академічного спрямування, де навчаються учні 10–12 класів. Він може за рішенням засновника мати і молодші класи — але це виняток, а не правило. Ліцей функціонує як окрема юридична особа. Обов’язковою є наявність щонайменше трьох профілів, які охоплюють поглиблене вивчення предметів або профільних курсів у межах однієї чи кількох освітніх галузей.
Важливий нюанс: якщо ваша школа зараз має в назві слово «ліцей» — це ще не означає, що вона автоматично стане ліцеєм у новому розумінні. Назва і статус — це різні речі.
Що вирішили у Харкові?
29 березня 2026 року Харківська міська рада прийняла рішення про затвердження перспективної мережі закладів профільної середньої освіти. Результат: із 184 закладів загальної середньої освіти міста 132 увійдуть до мережі як ліцеї, а 52 — функціонуватимуть як гімназії.
Список закладів освіти із їхніми номерами, які увійшли до перспективної мережі ліцеїв Харкова, - за .
Тобто приблизно 7 із 10 харківських шкіл зможуть мати старші класи. Але «увійти до мережі» і «автоматично стати ліцеєм» — це ще не одне й те саме. Щоб реально мати право на 10–12 класи, заклад повинен відповідати чітким вимогам.
За словами Ольги Деменко, директорки міського департаменту освіти, у Харкові є і нюанси: кількість учнів не є єдиним критерієм — важливо враховувати і якість викладання, і результати конкретного закладу. Наприклад, школа у якомусь віддаленому районі може мати небагато дітей, але заклад показує сильні результати, тому її не варто автоматично позбавляти статусу ліцею лише через невелику кількість учнів.
Водночас у міському департаменті освіти наголосили, що ситуація ще може змінюватись:
"Якщо дитина навчається зараз в ліцеї, то це не гарантує, що у подальшому в цьому закладі залишаться старші класи. Зараз назви багатьох закладів ще не означають їхню остаточну роль у новій системі. Мережа може змінюватися, тому батькам варто слідкувати за офіційною інформацією від міста та школи".
Що потрібно школі, щоб стати ліцеєм?
Вимоги конкретні. За даними Харківського міського департаменту освіти, школа може стати ліцеєм, якщо здатна забезпечити:
- достатню кількість класів та учнів на паралелі (великі ліцеї можуть формувати змінні групи, давати реальний вибір);
- викладання не менш ніж за трьома профілями — це потребує відповідної матеріально-технічної бази: лабораторій, кабінетів, техніки;
- кваліфікованих педагогів, які здатні викладати профільні предмети та курси.
Академічні ліцеї мають бути великими — що більше учнів, то більше груп можна сформувати для вивчення різних предметів та інтегрованих курсів. Саме тому дрібним школам із малою кількістю учнів буде важко отримати або зберегти статус ліцею — хоча харківський департамент, як зазначила Деменко, підходить до кожного випадку індивідуально.
Які профілі будуть у харківських ліцеях?
У Типовій освітній програмі для 10–12 класів НУШ, за якою працюватимуть академічні ліцеї, визначено три кластери: мовно-літературний, STEM, соціально-гуманітарний.
Усередині кожного кластеру — конкретні профілі, які заклад може запропонувати залежно від своїх можливостей і запитів батьків та учнів. Прикладом у Харкові є пілотний ліцей, де вже з вересня 2026 року пропонуватиметься п'ять профілів: «Англомовний», «Гео&English», «Історія та демократія», «Фізика та математичне моделювання», «Біохімічний».
Підземна школа в Харкові
Законодавство зобов'язує: на території громади мають бути представлені класи за всіма трьома кластерами, щоб кожна дитина мала реальний вибір. Конкретний ліцей може не охоплювати всіх кластерів, але в місті загалом вибір має бути.
Зараз усі школи, які планують стати ліцеями, вивчають запити учнів і батьків на профілі та оцінюють власні можливості для їх реалізації.
Коли і з ким відбудуться зміни?
Реформа запускається поетапно:
- З 1 вересня 2025 року — перший етап пілотування, 30 ліцеїв по всій країні.
- З 1 вересня 2026 року — другий етап. У Харкові три школи беруть участь у пілоті (ліцеї №3, 124 і 138 у Салтівському районі), а отже стануть першими, де діти навчатимуться за 12-річною програмою вже цього навчального року. Ці учні можуть стати єдиними випускниками, які закінчать школу у 2029 році, оскільки для інших шкіл нову систему планують впроваджувати з 1 вересня 2027 року.
- З 1 вересня 2027 року — повноцінний загальнонаціональний запуск. Усі діти, які того вересня підуть у 10 клас, навчатимуться за новою 12-річною програмою і закінчать школу у 2030-му.
Перший потік НУШ, який пішов у перший клас у 2018 році, зараз навчається у сьомих класах і саме ці діти у 2027 році підуть у 10 клас. Вони є головними «адресатами» реформи.
Є і тривожний момент: у 2029 році майже не буде випускників. Ольга Деменко відкрито говорить про це:
«Діти, які у 2027 році підуть у 10 клас, закінчать школу у 2030 році. Це значить, що в 2029 році майже не буде випускників. Ви уявляєте цю прогалину в наборі у ВНЗ?»
Це системна проблема, про яку знають і до якої треба готуватися — і батькам, і вишам.
Чим 10 клас у ліцеї відрізнятиметься від нинішнього 10 класу?
Різниця суттєва. Зараз у старшій школі - більше 15 обов'язкових предметів одночасно. Після реформи їх стане менше, але з'являться предмети на вибір — у межах обраного профілю і поза ним.
Учень обиратиме не просто «клас», а індивідуальний навчальний план: профіль для поглибленого вивчення + окремі предмети та курси як усередині профілю, так і поза ним. У 10 класі буде передбачено адаптаційний період, протягом якого учні зможуть змінити обраний напрям.
Важливо: у ліцеї може бути три різні системи оцінювання на вибір закладу — «зараховано / не зараховано», рівнева (початковий - середній - достатній - високий рівень) або традиційна 12-бальна шкала.
Чи будуть вступні іспити і чи важлива прописка?
Законодавство дозволяє ліцеям проводити конкурсне зарахування — але тільки якщо кількість поданих заяв перевищує кількість вільних місць. Кожна педрада самостійно розробляє правила конкурсного відбору і має оприлюднити їх орієнтовно до 1 лютого.
Місце проживання і прописка при вступі до ліцею значення не мають — це закріплено законодавством. Територіальний принцип діє тільки для учнів 1–9 класів.
До затребуваних і популярних ліцеїв конкурс, очевидно, буде. До менш завантажених — зможуть взяти всіх бажаючих.
Що буде з тими, чия школа не стане ліцеєм?
Якщо дитина зараз навчається у початковій або середній школі, вона довчиться у своєму закладі до 9 класу — навіть якщо ця школа не стане ліцеєм. Після 9 класу потрібно буде обирати ліцей.
Школи, які не відповідатимуть вимогам до ліцеїв, продовжать функціонувати як гімназії або початкові школи. У Харкові вже зараз є 7 початкових шкіл і 45 гімназій: в останніх вчать лише до 9-го класу включно.
Підземна школа в Харкові
Є одна тонкість, про яку попереджає харківський департамент: якщо десятикласники залишаться у своїй школі на 10 клас у 2026 році, а з 2027 року цей заклад вже не матиме старшої профільної ланки — змінювати школу доведеться перед 11 класом. Саме тому рекомендовано завчасний перехід, щоб зробити його більш поступовим і уникнути додаткового стресу.
Тому батькам дев'ятикласників у 2026 році варто вже зараз уточнити у своїй школі, що відбудеться з її статусом - і відповідно планувати перехід до 10 класу.
Що буде, якщо безпекова ситуація в Харкові не зміниться?
Харків — прифронтове місто. Питання безпеки в освітньому контексті тут особливо гостре. Ольга Деменко каже: якщо безпекова ситуація не зміниться, ліцеї працюватимуть у змішаному або дистанційному форматах.
Зруйнована гімназія №47 в Харкові
Зараз у Харкові діє 21 безпечна освітня локація — підземні школи, метрошколи, укриття. Реформа профільної школи не скасовує цей контекст, вона в ньому існує.
Чи вистачить вчителів?
За даними міського департаменту освіти, педагогів у місті загалом достатньо — але є дефіцит вчителів фізики, хімії та біології. Це важливо мати на увазі при виборі профілю: попит на STEM може перевищити пропозицію в деяких закладах.
Учителі, чиї школи зміняться або перепрофілюються, зможуть продовжити роботу у своїх або інших закладах — реформа не передбачає масових звільнень.
Як це відбувається в інших містах: Львів
Харків не перший, хто проходить цей шлях. Корисно подивитися на досвід Львова — міста, де реформа йде активно і відносно відкрито.
У лютому 2026 року Львів провів масштабну публічну презентацію результатів реформи старшої школи і представив плани мережі ліцеїв, де діти зможуть навчатися у 10–12 класах. До дискусії залучили освітян, батьків, депутатів.
Мережа ліцеїв Львова налічуватиме 32 академічні, 4 наукові та 2 спеціалізовані заклади. П'ять шкіл — ліцей №52, школа №99, «Лідер», Лінгвістична гімназія та школа №84 — вже включені до пілоту і почнуть навчання за 12-річною програмою з вересня 2026 року.
Під час формування мережі Львів враховував комплекс критеріїв: матеріально-технічну базу, логістику, наявність транспортних вузлів. Директор департаменту освіти Андрій Закалюк відверто сказав батькам: «Старша школа не може бути всюди під хатою. За доброю освітою треба трохи поїхати».
Це важливий посил. Реформа передбачає, що підліток 10–12 класів може і повинен добиратися до ліцею — так само, як це відбувається в більшості розвинених країн. Початкова школа — поряд з домом. Ліцей — у транспортній доступності, але не обов'язково за рогом.
Що батькам треба зробити просто зараз?
Перше: дізнатись, чи входить школа вашої дитини до перспективної мережі ліцеїв Харкова.
Друге: якщо дитина зараз у 8–9 класі — вже цього року потрібно думати про вибір ліцею і профілю. Особливо актуально для тих, чия школа не стане ліцеєм або матиме обмежений вибір профілів.
Третє: стежити за тим, які профілі пропонуватиме конкретний ліцей. Школи ще визначаються — запити учнів і батьків мають значення. Якщо школа оголошує збір інформації про профільні вподобання — беріть в цьому участь.
Четверте: якщо маєте дитину молодших класів — можна не панікувати. До 9 класу вона довчиться там, де навчається зараз. Час для вибору ліцею є.
Чому це все-таки важливо — навіть під час війни
Можна поставити логічне питання: навіщо думати про профільні ліцеї, коли місто обстрілюють? Відповідь проста: тому що діти ростуть, школа закінчується і вступ до вишу не відміняється — навіть під час війни.
Реформа не вирішує всіх проблем. Але вона дає старшокласникам те, чого в них не було: можливість вчити те, що реально цікаво, і готуватись до конкретної професії — а не відсиджувати всі предмети підряд без вибору.
