Щербаня вбили через неможливість поділити ринок газу в Донецькій області (документи Генпрокуратури)

Підставою для вбивства у 1996 р. народного депутата Євгена Щербаня, в якому підозрюються екс-прем'єри Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко, стала неможливість поділити ринок газу в Донецькій області. Про це йдеться в повідомленні про підозру, переданому Тимошенко, інформує "Коммерсант-Україна".

"Витяги з повідомлення про підозру", що опинилися в розпорядженні видання, складаються з двох частин. Тимошенко і Лазаренко вказуються в ньому як Т. і Л. відповідно. У першій частині викладаються обставини появи на українському ринку компанії "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ), яку очолювала Тимошенко, і формування заборгованості компанії перед Міністерством оборони Росії за куплений газ в обмін на надання будівельних послуг. Слідство встановило, що "своїми умисними діями Т., діючи за попередньою змовою з Л., завдала державі Україна матеріального збитку в особливо великих розмірах на суму 3 млрд. 113 млн. 53 тис. 506 грн. 26 коп.".

У зв'язку з цим Тимошенко підозрюється в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (в редакції 2001 р. - "привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем"; максимальне покарання - 12 років позбавлення волі). Нагадаємо, українські суди визнали вимоги Міноборони Росії правомірними і зобов'язали державу відшкодувати зазначену шкоду. Учора, 21 січня, це рішення підтвердив Вищий господарський суд.

Друга частина документа присвячена обставинам підготовки вбивства Щербаня. За версією слідства, передумовою до скоєння цього злочину стали дії тодішнього першого віце-прем'єра Лазаренка, який лобіював прийняття 22 грудня 1995 р. постановою уряду № 1033 "Порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення в 1996 р.". Згідно з цим документом, за кожною областю закріплювався єдиний оптовий постачальник газу, у якого всі підприємства були зобов'язані закуповувати паливо за встановленою ним ціною. У Дніпропетровській і Донецькій областях таким постачальником виявилася компанія ЄЕСУ. "За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів і усунення перешкод у роботі підприємства президент ЄЕСУ (Тимошенко - "SQ") систематично перераховувала на зазначені Л. рахунки в банківських установах грошові суми в розмірі 50% усього прибутку, отриманого компанією від вчинення комерційної діяльності", - стверджує слідство.

У Генеральній прокуратурі (ГПУ) упевнені, що "однією з перешкод" на шляху реалізації цього плану став Щербань, який, у свою чергу, ініціював появу розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 12 лютого 1996 р. № 71. Воно носило аналогічне урядовим документом назву, але різниця полягала в тому, що "єдиною організацією, яка уповноважена на укладення договорів з оптовими імпортерами природного газу на постачання його підприємствам Донецької області" є не ЄЕСУ, а корпорація "Індустріальний союз Донбасу".

Як стверджують слідчі, "на цьому ґрунті" між Лазаренком, Тимошенко і Щербанем "виникали конфлікти, оскільки підприємства, підконтрольні останньому, категорично відмовлялися працювати з ЄЕСУ на умовах Т. і Л.". Позиція Щербаня сприяла зменшенню прибутку ЄЕСУ і, як наслідок, особисто Тимошенко і Лазаренка, які ще на початку 1996 р. "спільно прийняли рішення про його вбивство", сказано в документі. "Оскільки безпосередньо Т. і Л. не могли скоїти вбивства Щербаня, вони вирішили замовити його іншим особам, тобто організувати вбивство", - зазначили в Генпрокуратурі.

Подальші події, за версією слідства, розвивалися так: у першій половині 1996 р. радник Лазаренка Петро Кириченко, "не знаючи про справжні наміри Т. і Л.", організував у будинку відпочинку "Пуща-Водиця" зустріч Павла Лазаренка з кримінальним авторитетом з Дніпропетровська Олександром Мільченком на прізвисько Матрос. "Т. і Л., діючи за попередньою змовою між собою, замовили Мільченку вбивство Щербаня, гарантувавши за це виплату винагороди в розмірі 3 млн. дол. і, на прохання Мільченка, сприяння в приватизації Царичанського заводу мінеральних вод", - сказано в документі. Для виконання цього замовлення Матрос звернувся до керівників банди, яка з кінця 1993 р. діяла в Україні, а в 1995-му організувала вбивство президента футбольного клубу "Шахтар" Ахатя Брагіна.

У підготовці вбивства Євгена Щербаня були задіяні 15 осіб. Для скоєння злочину члени банди купили два комплекти форми співробітників цивільної авіації, комплект форми співробітника міліції, рації і вогнепальну зброю: два пістолети-кулемети "Аграм-2000", два пістолети ТТ, автомат АКМ, гранати "Ф-1". У тексті документа докладно описані обставини вбивства Щербаня, яке скоєне 3 листопада 1996 р. в аеропорту Донецька. Коли Щербань разом з дружиною вийшли з літака, один з виконавців убивства Вадим Болотських (згодом засуджений за вбивство до довічного ув'язнення) "наблизився до Щербаня і двома пострілами з пістолета ТТ убив його". Його спільник відкрив безладну стрілянину з "Аграм", у результаті чого було вбито ще п'ять осіб.

Частину обумовленої суми за вбивство - 500 тис.дол. - Лазаренко передав через свого помічника, а той віддав їх Матросу 4 листопада, спеціально для цього вирушивши до Дніпропетровська. Після цього, стверджують слідчі, Тимошенко і Лазаренко почали зволікати з виплатою решти суми, проте у результаті гроші були переведені. Загальна сума виплачених грошей за вбивство Щербаня склала 2,82 млн. дол. "Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в організації спільно з Л. умисного вбивства при обтяжуючих обставинах - з корисливих мотивів, Т. скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 19. п. "а" ст. 93 Кримінального кодексу (в редакції 1992 р.)", - підсумували в ГПУ. Слід зазначити, що зазначена стаття - "умисне вбивство" - зараз передбачає максимальне покарання у вигляді довічного ув'язнення. Раніше за цей злочин засуджували до страти.