У ніч з 13 на 14 січня - Старий Новий рік.
Довідка "SQ". У ніч з 13 на 14 січня в деяких країнах (у т.ч. Білорусі, Росії, Україні) за традицією відзначається Старий Новий рік. Ця традиція виникла після 1918 р., коли в Росії було введене нове літочислення. Так званий "старий стиль" - це календар, введений у дію римським імператором Юлієм Цезарем (юліанський календар). Новий стиль - це реформа юліанського календаря, розпочата з ініціативи Папи Римського Григорія XIII (григоріанський, або новий стиль). Юліанський календар, з точки зору астрономії, був неточним і допускав помилку, яка з роками накопичувалася, що в результаті виливалося у відхилення календаря від справжнього руху Сонця.
За юліанським календарем, нинішнє 14 січня припадало на 1 січня і називалося Васильєвим днем, а переддень - 31 грудня, що став пізніше 13 січня, - Васильєвим вечором. За старовинною традицією в новорічну ніч відзначався "багатий" Васильєв вечір. У цей день прийнято було щедро накривати стіл, тому він ще називається Щедрий вечір. Особливо цінувалися страви зі свинини, тому що святий Василь Великий вважався покровителем свинарів. "Свинку та борівку для Васильєва вечірка", "Не чиста животина свиня, так ні в Бога нічого нечистого - Василь зимовий освятить!" - йдеться в прислів'ях про цей день. За народним повір'ям, на Василь-вечір відьми крадуть місяць з неба, але все одно не можуть зупинити поступово зростаючого дня, що вкорочує довгу зимову ніч.
У цей день уранці прийнято було варити Васильєву кашу і стежити за тим, як вона готується. Якщо каша полізе з каструлі - біда буде вдома. Поганою прикметою вважалося, якщо трісне горщик або каструля, в якій готується каша. Якщо каша вдалася - з'їдають її дочиста, якщо ж збулася яка-небудь з поганих прикмет - викидають разом із горщиком (бажано в ополонку, якщо вона є поблизу).
Якщо вийти на вулицю опівночі, то можна відчути, як новий рік проганяє старий.
У перший день (14 січня) нового року найбільш поширеним був і залишається обряд посівання. Вважається, що цей обряд прийшов до нас ще з дохристиянських часів, коли Новий рік зустрічали не взимку, а навесні, і тому обряд посівання пов'язаний з надіями на добрий урожай. Посівали здебільшого діти, причому найщедріше всіх обдаровували тих, хто прийшов в будинок першим. Існували, крім посівачів-одинаків, цілі посівальні групи, влаштовуючи справжній спектакль, де головними дійовими особами були Василь і Меланка.
Старий Новий рік відзначають також у Сербії і Чорногорії. Серби називають це свято "Сербський Новий рік", або Мале Різдво. Готують на Старий Новий рік василиці: круглі пироги з кукурудзяного тіста з каймаком - вершками, створоженим, як сир. Інколи готують страву з кукурудзяного тіста - попареницю.
Старий Новий рік відзначають і в Румунії. Його зустрічають частіше у вузькому колі сім'ї, рідше - з друзями. У цій країні також влаштовуються святковий стіл, ворожіння і щедрівки. У новорічні пироги запікають маленькі сюрпризи: монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Особливо радіють знайденому кільцю, що обіцяє великий успіх.