3 січня - День пам'яті княгині Ольги.
Довідка "SQ". Про походження княгині Ольги в літописах збереглися лише смутні перекази. Одні літописці вважали, що вона родом із Пскова, інші - з Ізборська. Прийнята версія, що батьки її були люди прості, а сама вона в юності працювала перевізником через річку, де з нею і познайомився князь Ігор, що полював у тих місцях. У 945 р. князь Ігор загинув від рук сусідніх древлян. Убивши Ігоря, древляни вирішили, що тепер вони вільні від зобов'язань перед київською династією. Більш того, древляни стали претендувати на київський стіл - вони зажадали, щоб княгиня Ольга вийшла заміж за древлянського князя Мала. Але, відповідно зі слов'янськими традиціями, древляни спробували вирішити конфлікт мирним шляхом - послали до Ольги своїх послів. Ольга хитрістю заманила два посольства древлян у пастки і жорстоко розправилася з ними. Потім вона приїхала у Древлянску землю і влаштувала тризну на могилі чоловіка, на яку запросила і древлян. За наказом Ольги, її дружинники спочатку напоїли древлян доп'яна, а потім посікли їх мечами.
Ставши правителькою Києва, Ольга у внутрішній політиці проводила курс на ще більше підпорядкування слов'янських племен владі Києва. У 947 р. замість полюддя вона встановила тверді розміри данини для древлян і новгородців, організувавши пункти збору данини - погости (місця, де зупинялися збирачі).
Ольга сприяла поширенню на Русі християнства. У середині 50-х років Х ст. Ольга з великим посольством вирушила до Візантії. Там вона хрестилася в християнську віру, отримавши у хрещенні ім'я Олени. Велика княгиня увійшла в історію як великий творець державного життя і культури Київської Русі. Православна церква відзначає День святої рівноапостольної княгині Ольги 24 липня.