 |
Минулий щотижневий огляд був повністю присвячений програмі економічних реформ на 2010-2014 рр., яку під час візиту до Харкова презентувала заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. У цьому документі є дуже суперечливі моменти, і його вже розкритикувала опозиція. При цьому наша, харківська, опозиція, захоплена справами більш насущними (наприклад, захистом зелених насаджень), промовчала. Зате проти деяких положень програми виступив губернатор. Михайло Добкін заявив: "Я не підтримую ідею створення єдиного регулятора тарифів на житлово-комунальні послуги. У кожного міста, кожного регіону є свої особливості, і неможливо виробити єдину ідеальну формулу, за якою можна було б розраховувати тарифи для всієї країни".
Треба віддати належне губернаторові, який знайшов у собі сміливість піддати критиці положення документа, спущеного зверху. Це тим більш несподівано, що не критикували його ті, хто, за логікою, повинен був це зробити. Олександр Фельдман, наприклад. Адже ця програма і її реалізація, Податковий кодекс, через посилення податкового преса завдають відчутного удару по малому і середньому бізнесу. А це той прошарок економічно активного населення, на якій будується добробут господаря торгового центру "Барабашово". Мало того що Фельдман голосував за кодекс у Верховній Раді, так ще й виступив його активним прихильником у ЗМІ.
Ситуація з будівництвом дороги через Лісопарк продовжує розбурхувати громадськість. 19 червня відбулися громадські слухання на тему "Захист зелених насаджень і Лісопарку в Харкові". За версією лічильної комісії, більшість учасників слухань проголосували за резолюцію, яку вніс виконуючий обов'язки мера Харкова Геннадій Кернес. Звичайно, лісозахисники тут же звинуватили міську владу в підтасовуванні, однак з юридичної точки зору причепитися до градоначальників складно.
Інакше й бути не могло: сам механізм проведення громадських слухань настільки недосконалий, що навряд чи може використовуватися для вираження опозиційної точки зору. Розуміли це ті, хто ініціював громадські слухання? Якщо ні - лісозахисникам варто уважно читати закони і вчитися моделювати ситуацію. Якщо розуміли, то проблема стає набагато цікавіше. Справа в тому, що громадські слухання були потрібні виключно міській владі для остаточної легітимізації рішення про будівництво дороги через Лісопарк. Мерія ініціювати їх не могла: згідно офіційної версії, якісь слухання вже проводилися, а тому запропонувати провести їх повторно означало поставити під сумнів результати тих, перших, слухань. Тут і прийшли на допомогу товариші з активістів-громадських діячів, які або через недогляд, або будучи засланими козачками допомогли міській владі, ініціювавши громадські слухання.
Один раунд боротьби з громадські мерія виграла, проте тут же почався наступний. Міська влада отримала удар з несподіваного боку. Директор чемпіонату Європи з футболу 2012 Мартін Каллен звернувся до Кабінету міністрів України з офіційним листом, в якому попросив розібратися з ситуацією, що склалася навколо парку Горького. У листі Каллен стверджував, що ця ситуація "може мати негативний вплив на імідж турніру Євро-2012 УЄФА в Україні", просив Кабмін "звернути увагу на проблему" і "інформувати про дії, спрямовані на вирішення цього питання".
Того ж дня харківська міська влада отримала від президента не те щоб удар, але, принаймні, тривожний сигнал. Віктор Янукович заявив, що питання будівництва дороги через Лісопарк надміру політизоване, і поремствував місцевій владі за те, що вона зробила все занадто поспішно. На думку президента, спочатку треба було роз'яснити громадськості, навіщо буде будуватися дорога, і так унеможливити політичне забарвлення конфлікту.
Підбадьорені підтримкою директора Євро-2012 і м'яким наганяєм, який отримала міська влада від президента, лісозахисники провели в середу, 23 червня, пікет біля харківської мерії. Вимоги були цілком очікувані: визнати результати громадських слухань недійсними. А ось що було несподіваним, так це участь в акції представників громадської організації "Харьківські сузір'я" - проекту, створеного Андрієм Білогрищенко. Лик цього колишнього чиновника і власника мережі тютюнових кіосків харків'яни до цих пір спостерігають на білбордах.
Участь Білогрищенка у пікеті не залишила сумнівів у тому, що на ситуації з Лісопарком намагаються нажити політичний капітал всі кому не лінь. Наприклад, біля будівлі, де проводилися громадські слухання, були помічені ультраправі "Патріоти України" і представники тягнибоківської "Свободи". Але незважаючи на велику кількість різномастих політиків, які товчуться навколо лісозахисників, головним локомотивом, який розгойдує ситуацію, є екс-губернатор, а нині головний БЮТівець області Арсен Аваков. Саме про це в четвер, 24 червня, заявив віце-губернатор Юрій Сапронов. Він звинуватив Авакова в тому, що листи, адресовані М. Платіні, "продиктовані виключно пошуком політичної вигоди й організовані націонал-патріотичними силами спільно з керівником обласної організації БЮТ, колишнім губернатором Харківської області, нині глибоко ображеним паном Арсеном Аваковим".
Отже, ситуація остаточно перейшла в політичну площину. На інтернет-форумах громадські активісти закликають не політизувати конфлікт, прекрасно розуміючи, що участь у ньому політиків дискредитує діяльність захисників зелених насаджень. Але процес політизації проблеми, схоже, вже не зупинити.
Як буде розвиватися ситуація, припустити нескладно. Активісти, з яких, власне, все починалося, відійдуть на другорядні ролі, а з часом зникнуть взагалі: їх витіснять з конфлікту перевірені партійці. На плаву залишаться тільки представники безпосередньо пов'язаних з конфліктом організацій - таких, як екологічна група "Печеніги". Захист лісу перетвориться з набору більш-менш осмислених дій в набір політичних гасел. Звичайно, захисту зелених насаджень цей процес ніяк не посприяє, але для політиків це і неважливо: боротьба за ліс і боротьба за владу - речі трохи різні.
Арсен Аваков не зуміє отримати з ситуації максимум. По-перше, тому, що звинувачення на адресу міської влади ще не означають автоматичного зростання рейтингу самого Авакова. По-друге, міська влада буде і далі відчайдушно відбиватися, обстрілюючи Авакова різними звинуваченнями - аж до вирубки лісу на ділянках, що належать екс-губернатору. Так що Арсен Аваков не вийде із ситуації переможцем.
Міська влада теж навряд чи переможе: ситуація вийшла за межі Харкова, причому в дуже невигідному для градоначальників світлі. І це, звичайно, не додасть їм рейтингу. Але й програють, як це не парадоксально, градоначальники навряд чи. По-перше, їм на руку грає участь у конфлікті Арсена Авакова: політизація питання як не можна до речі довелася мерії. Тепер можна сміливо звинувачувати лісозахисниікв в політичних іграх, далеких від захисту лісу, що, власне, міська влада й робить. По-друге, захист лісу - не та проблема, яка може схвилювати громаду настільки, щоб переламати електоральні переваги. Є речі набагато більш значущі для кожного харків'янина - наприклад, якість доріг, чи послуг ЖКГ. А ось тут звинуватити мерію, по суті, немає в чому: звичайно, є проблеми, як і у всякому великому мегаполісі, проте на них навряд чи можна побудувати обвинувальну риторику. Так що свій електорат міська влада як мінімум збереже, а можливо, навіть збільшить - за рахунок розчарованих беззубими діями опозиції.
А поки конфлікт продовжує тліти. У п'ятницю, 25 червня, робочі спробували продовжити вирубку в Лісопарку, але були зупинені активістами-громадськими діячами. Звичайно, так тривати довго не може, тому попереду - чергові серії захоплюючого серіалу під назвою "Захист Лісопарку".
У понеділок, 21 червня, близько 300 співробітників ДП "Харківський приладобудівний завод імені Шевченка" провели пікет біля прохідної підприємства, вимагаючи виплати боргів із зарплати. Пізніше робочі перекрили проїжджу частину вулиці Жовтневої революції, на якій знаходиться завод. Настільки радикальне вираження протесту не могло не привернути уваги влади. Мерія пообіцяла списати працівникам заводу Шевченка борги за комунальні послуги. Відреагував на ситуацію і Київ. Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив: "Такої ганьби, коли люди страйкують, перекривають дороги, щоб отримати свої кровно зароблені гроші, як це вчора зробили харківські приладобудівників, просто не повинно бути". І додав, що вже доручив міністру промислової політики виїхати до Харкова і "вирішити проблему принципово".
Міністр до Харкова так і не приїхав, але вирішувати проблему почали. Йдеться про зміну керівника підприємства. По-перше, саме директор несе відповідальність за те, що відбувається на заводі ім.Шевченка. А по-друге, заміна керівника - одна з вимог працівників заводу. У вівторок, 22 червня, був зачитаний наказ про звільнення директора підприємства Віктора Гущина. А в п'ятницю, 25 червня, колективу заводу як керівника представили Андрія Тимчука. Йому 33 роки. З 2000 р. до 2005 р. керував харківським підприємством "Промекологія і метал", потім три роки обіймав посаду заступника начальника паливно-енергетичного комплексу Харківської облдержадміністрації, а з 2008 р. працював начальником Головного управління промисловості Дніпропетровської обладміністрації.
Впоратися з кризою на підприємстві Тимчуку допоможе харківський "Турбоатом". За словами директора "Турбоатому" Віктора Суботіна, підприємство надасть заводу ім.Шевченка дуже серйозні контракти, які завантажать завод, на загальну суму близько 60 мільйонів доларів.