Прогнози щодо кандидатів у депутати Верховної Ради у мажоритарних округах Харкова й області, представлені раніше в матеріалах "SQ" і засновані тоді ще на неофіційних даних, у більшості своїй підтверджуються. Черговий тому приклад - кандидат у народні депутати у Московському районі Харкова (виборчий округ № 170) Дмитро Святаш. До речі, Дмитро Володимирович спочатку не приховував своїх намірів стати вкотре народним обранцем за цим округом. Він упевнений, що за багато років свого депутатства зумів довести мешканцям району свою надійність і відданість. Як завжди, у відмінній формі, повний енергії, й анітрохи не сумніваючись у своїй перемозі, Дмитро Cвяташ розповів "SQ" про свої досягнення, плани і погляди на нинішню політичну ситуацію.
- Дмитре Володимировичу, ви вже не вперше обирається за цим округом, виборці вас знають. Чи можете навести конкретні приклади, перерахувати, що ви конкретно зробили для цього округу за час своєї роботи депутатом?
- Давайте по порядку. Це другі вибори, коли я обираюся за 170-м виборчим округом (раніше - 171-й округ) за мажоритарним принципом, тому що двічі до цього вибори (одні чергові, інші проміжні) проводилися за партійною системою. Але, тим не менш, протягом 10 років усі соціальні проекти, які були засновані ще у 2001 році, тривають. Соціальний проект фонд "Пересвіт" теж був створений у 2001 році, його основні цілі і завдання - співпраця в галузі освіти, культури, охорони здоров'я і спорту. Цим ми і займаємося всі ці роки.
Якщо говорити конкретно, то в галузі спорту продовжує працювати спортивний клуб "Пересвіт". Минулого року ми відсвяткували його 10-річчя. За цей час ми виростили величезну кількість чемпіонів України та Європи з різних видів спорту: самбо, дзюдо, тхеквондо, класична боротьба. Принцип цього клубу в тому, що його відділення розміщені в загальноосвітніх школах, тобто максимально наближені до місця проживання дітей. Цей клуб працює і буде працювати надалі. Діти до нас приходять у семирічному віці і йдуть після закінчення школи, вони з нами проводять близько 10 років свого життя. Я не помилюся, якщо скажу, що за час роботи клубу його вихованцями були більш 15 тисяч дітей.
Ще одним нашим досягненням у роботі з дітьми та дорослими є фестиваль "Салтівська весна", який щорічно проводиться на Салтівці (район Харкова - "SQ") уже 11 років. Його формат не змінюється. Також усі 11 років ми проводимо новорічні свята, в період яких учні початкових класів відвідують ялинки, отримують подарунки. У минулому навчальному році у всіх школах району ми проводили конкурс талантів "ДС-Фактор" (ДС - діти Салтівки), півфінал якого пройде у вересні-жовтні цього року. Для найменших у кожному дитячому саду проведений конкурс "Ми з мамою - кращі!". Фінал перетворився на справжнє свято для дітей і батьків.
До загальноміських проектів можна віднести видання книг про Харків, участь у створенні телесюжетів про історію нашого міста та багато іншого.
Також щорічно протягом 10 років ми відзначаємо з мешканцями району всі свята. Ветеранів вшановуємо не тільки перед 9 травня: протягом року про них теж ніхто не забуває, їм дарують подарунки, регулярно виділяється матеріальна допомога. Ми, а це я і моя команда фонду "Пересвіт", активно співпрацюємо з ветеранськими організаціями, надаємо їм різну допомогу: матеріальну, правову, юридичну.
Також ми працюємо з фондом "Союз. Чорнобиль. Україна", де допомагаємо вирішувати існуючі проблеми щодо соціального захисту. Частково я їх вирішую як народний депутат, звертаючись до певних інстанцій, і допомагаю за допомогою бюджетних коштів, частково ці проблеми вирішую через фонд "Пересвіт" за особисті кошти. Крім того, у мене постійно працює громадська приймальня, я регулярно проводжу депутатські прийоми: за цей час я направив до різних інстанцій тисячі депутатських запитів.
Тобто все це ми не забуваємо робити не тільки в рік перед виборами. Скарбничку добрих справ ми не рахуємо. До нас надходять абсолютно різні питання: від труби, яку прорвало, хоча це не входить до кола роботи народного депутата, до питань федерального устрою держави.
Зараз не буду згадувати добрі справи, які робилися раніше, коли харківським губернатором був покійний Євген Кушнарьов. У нас був дуже щільний зв'язок між депутатами Верховної Ради, міською та обласною виконавчою владою, ми дуже активно брали участь у формуванні бюджету та виділенні коштів на необхідні програми для Харкова. Тоді ми не ділили райони, вирішували проблеми всього міста спільно. Цей зв'язок був дуже важливим, і він була перерваний, коли в країні почалося активний політичне протистояння. Тобто цей зв'язок перервався у 2004 році і був відновлений у повному обсязі тільки у 2010-му.
- Загалом, можна сказати, що всі 10 років, незважаючи на те, що ви обиралися і за партійними списками, ви все одно працювали у себе в окрузі?
- Так, я працюю в цьому окрузі з 2001 року, з першої своєї виборчої кампанії. Коли у нас у партії виникало питання, за яким округом закріпити депутата, то щодо мене ніколи не виникало сумнівів, за яким округом мене закріпити.
- А ви голосували за те, щоб замінити партійну систему на змішану?
- Безумовно. Я за цю систему, і вважаю, що вона правильна. Звичайно, в деяких моментах ми пішли на поступки опозиції, на які, я впевнений, не можна було йти. З моєї точки зору, змішана система виборів, яка існує сьогодні, це теж не ідеальна система, тому що вона не дозволяє структурувати суспільство за партійною ознакою. І я б не робив такої поступки опозиції, яку ми зробили. Йдеться про самовисування: воно не сприяє ідеологічній систематизації суспільства. Ну, за великим рахунком, хто такий самовисуванець у парламенті, що він там буде робити?!
- Що ви будете обіцяти своїм виборцям на період цих виборів, які першочергові завдання треба вирішити в 170-му окрузі?
- Я - член Партії регіонів, тому моя виборча програма повністю збігається з виборчою програмою партії. Я прекрасно віддаю собі звіт у тому, що є представником партії влади. І я розумію, що несу всю повноту відповідальності за життя в країні. Наші завдання - економічна стабільність, продовження і завершення економічних реформ, пенсійна реформа, продовження податкової реформи. Безумовно, Податковий кодекс, який був прийнятий, не досконалий. І я вже виступав з ініціативами з його лібералізації в частині ставки податку на прибуток, зниження ставки податку на додану вартість і запровадження якогось оборотного податку. Все це потрібно для того, щоб податкову систему зробити більш зрозумілою, прозорою. Саме для цього я працюю в специфічному комітеті, який займається цими питаннями.
Ще раз зазначу: моя зона відповідальності - це реалізація, спільно з партією, реформ, спрямованих на підвищення соціальних стандартів у житті громадян, починаючи від збільшення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії. Ми розуміємо, що збільшення мінімальної зарплати - це автоматична індексація всіх прибутків громадян і це те, про що має дбати влада, яку обирають.
Парламент уже прийняв закон про перше робоче місце, наша задача втілити його в життя. У молоді повинні бути гарантії держави з працевлаштування.
Ще один напрямок діяльності - спільна участь у реформі охорони здоров'я. Та реформа охорони здоров'я, яка була запропонована минулою владою, не працює. З цієї проблеми сьогодні є кілька пілотних проектів. Ми повинні їх реалізувати, в тому числі в Харківській області, щоб наблизити медичні послуги до їх споживача, тобто до громадян України. Що стосується безкоштовних медичних послуг, то я вважаю, що ті, хто можуть платити за медицину, повинні це робити. А за тих, хто не може, має платити держава. Сьогодні у нас, на жаль, не працює система страхової медицини. Зі свого боку я буду пропонувати через наш комітет, у якому я і надалі планую працювати, більш досконалу систему медичного страхування. Це дозволить вивільнити певні бюджетні гроші і зробити медицину справді безкоштовною для тих, хто цього потребує. Звичайно, про все це я розповідаю загально. І якщо підсумувати, то моя програма буде спрямована на розвиток країни і буде гармонійною з програмою партії і програмою президента.
- Ви впевнені, що вашу кандидатуру затвердить з'їзд Партії регіонів як кандидата в депутати? Розкажіть, як у цілому відбувається процедура подання і затвердження кандидатів.
- Усе це прописано в статуті партії. У нас пройшли районні та міська партійні конференції, моя кандидатура була рекомендована районною партійною організацією Московського району, потім - міською партійною організацією. 28 липня відбудеться обласна партійна конференція. У мене є велика впевненість у тому, що мене підтримають мої колеги-однопартійці. І якщо мою кандидатуру підтримає обласна конференція, вона буде винесена на з'їзд. Тільки з'їзд приймає остаточне рішення, кого висувати кандидатом у народні депутати. Думаю, що своєю роботою в Партії регіонів і своєю роботою в окрузі я довів в очах партійців, що моя кандидатура є гідною. Але вирішувати, безумовно, буде конференція та з'їзд.
- Напевно ви вже знаєте, що у Вашому окрузі в депутати від комуністів буде балотуватися народний депутат Алла Александровська, від опозиції - Лідія Авдєєва. Кого з них ви вважаєте своїм реальним конкурентом і як оцінюєте свої шанси на перемогу?
- Я не сумніваюся у своїй перемозі. Аллу Олександрівну я знаю з парламенту. Я не можу нічого поганого сказати на її адресу як особистості, але у нас з нею різна ідеологія. Крім того, Алла Олександрівна ніколи раніше не з'являлася в нашому окрузі.
- Але вона посіла третє місце на минулих виборах мера Харкова, цього не можна не враховувати.
- Вона посіла третє місце на виборах мера як представник Комуністичної партії. Так, ця партія користується певною підтримкою наших виборців, це правда. Але висунули б тоді на вибори від Комуністичної партії чию завгодно кандидатуру, і вона б теж посіла третє місце. В даному випадку не людина грає на бренд, а бренд на людину. Голосували не за Аллу Александровську, а за Аллу Александровську - керівника Комуністичної партії в Харківській області.
- Вам відомо, чому вона обрала саме цей округ?
- Я не замислювався над цим, це особиста справа кожного кандидата. Я буду дискутувати з Аллою Александровською виключно на ідеологічному рівні. У нас різний світогляд. Так, у нас є з комуністами деякі пересічні моменти, але комуністи ніколи не голосували за жоден закон про державний бюджет. Комуністи - це єдина політична сила, яка була присутньою, точніше, сиділа у всіх парламентах. І що вони зробили? Хоч що-небудь корисне було зроблено? Нічого! Слів багато, справ - нуль. До того ж, при всьому тому, що я родом з Радянського Союзу, я точно знаю, що Радянського Союзу вже не буде. Тому Алла Олександрівна - це класичний приклад людини з прогресивними поглядами середини 70-х років минулого століття. Вибори покажуть, яку ідеологію і світогляд оберуть виборці.
- Що ви можете сказати про кандидата від опозиції?
- Нічого. Я вперше чую це прізвище. Можу сказати таке: за останніми соціологічними і статистичними даними, представники об'єднаної опозиції в Московському районі набирають 5-6% голосів. Це пік, який вони можуть набрати. Навіть коли опозиція була при владі, більше 12% голосів вони не набирали.
Я не розумію, що таке об'єднана опозиція. Сьогодні це дежавю блоку "Наша Україна", тільки там був один лідер, а тут їх ціла юрба. Тому - що це за особа і що вона зробила для району, я не знаю.
Адже чим відрізняються вибори за мажоритарним принципом від виборів за партійним? Тим, що на виборах за партійним принципом голосують за якусь ідеологію на її підтримку. При мажоритарних виборах партійна приналежність, безумовно, має величезне значення, тому що люди розуміють, яку ідеологію кандидат буде сповідувати, до якої фракції він вступить, за що буде, а за що не буде голосувати. Але дуже велике значення має безпосередньо те, що конкретна людина зробила для даної територіальної громади. Я не знаю, що особисто для мешканців Московського району зробили Алла Александровська і Лідія Авдєєва.
- Народний депутат окремо навряд чи в змозі вирішити проблеми свого регіону. Раніше вже заявляли про створення в парламенті групи "За Харківщину". Сьогодні ця група існує? І чи можливе створення такого об'єднання в парламенті після виборів, чи можуть до нього увійти представники різних партій?
- Давайте по черзі: я не вірю у формування харківського регіонального лобі, яке було б представлено депутатами різних політичних сил, тому що завжди партійні інтереси будуть превалювати над територіальними інтересами.
Я впевнений, що харків'яни підтримають нашу команду - команду Партії регіонів, представники якої висунуті в семи мажоритарних округах Харкова та в семи мажоритарних округах Харківської області. І в цьому випадку інтереси партійні та регіональні зійдуться - ми будемо представниками однієї фракції і будемо обрані від однієї територіальної громади, - і тоді можливе потужне лобі, тому що у нас не будуть вступати в протиріччя наші партійні інтереси з інтересами регіону.
- Це об'єднання буде якось офіційно оформлено?
- Безумовно, ми оформимо групу "За Харків", чи це може бути інша назва, що дозволяє закон про регламент Верховної Ради. І ця харківська група буде в складі фракції Партії регіонів.
- Створена раніше подібна група існує, вона працює?
- До раніше створених груп входили представники різних фракцій. Але якщо територіальні інтереси вимагають голосувати за одне, а партійні - за інше, а вибори проходили за партійним списком, то вгадайте з першого разу, яке рішення вибере член такої групи? Звичайно, партійне.
Так ось, саме сьогодні у нас є шанс сформувати справжнє "харківське лобі" за партійною і територіальною ознакою шляхом висування і голосування харків'ян за представників нашої політичної сили в кожному територіальному виборчому окрузі. Тоді інтереси партійні та інтереси громади зійдуться. І тоді ми зможемо консолідувати зусилля всіх гілок влади: місцевих рад, облдержадміністрації і депутатів Верховної Ради України, обраних від Харкова, але з висунення кандидатів саме від нашої партії. І я впевнений, що саме така вертикаль буде максимально ефективною для поліпшення життя харків'ян.
- Чи можете ви зробити якісь свої прогнози для Партії регіонів щодо кількості місць у майбутньому парламенті?
- Я не соціолог і не люблю робити прогнози. Але я впевнений, що більшість у наступному парламенті буде сформована на базі Партії регіонів. У цьому я навіть не сумніваюся.
- Як ви думаєте, чи увійдуть до парламентської більшості самовисуванці?
- Що таке самовисуванець? Я був категорично проти того, щоб у законі про вибори залишили самовисування, бо це дезінформує і дезорієнтує виборців. Ну от, наприклад, кандидат Святаш, він зрозумілий: був висунутий Партією регіонів, відповідно, він вступить до фракції цієї партії, зрозумілі його пріоритети. Кандидат Александровська - те ж саме: зрозуміло, що вона вступить до фракції КПУ, все зрозуміло. Хто такий самовисуванець? Це подібно "чорному ящику": кандидат може виборцям говорити все що завгодно, а потім увійде до будь-якої фракції, хоч до "Свободи", наприклад. І за великим рахунком, він не обдурить своїх виборців, просто він їх спочатку обдурив. Він сказав, що у мене, мовляв, є життєві принципи - прекрасно. Але потім ці життєві принципи покладе в кишеню і піде до тих, хто йому заплатить гроші.
- Самовисуванці зобов'язані будуть приєднуватися в парламенті до якоїсь фракції?
- Ні. Вони постійно можуть бути позафракційними. Скажу більше, це кіт, який гуляє сам по собі: туди пішов побув, потім назад повернувся. З моєї точки зору, позафракційний депутат - це зовсім атипове формування для парламенту. У розвинених демократіях позафракційних депутатів не існує. Ви не знайдете позафракційного депутата в сенаті США, в бундестазі в Німеччині, в обох палатах Британського парламенту. Тобто в розвинених демократіях суспільство структуроване за партійною ознакою. Нічого кращого не придумано поки.
- Навіщо це було потрібно опозиції - створення можливості йти на вибори самовисуванням?
- На жаль, опозиція намагалася вирішити свої тактичні завдання. Наприклад, завтра якийсь бютівець, знаючи, що рейтинг БЮТ, ну або об'єднаної опозиції, дуже низький в Харківській області, піде самовисуванцем, а потім у парламенті увійде до їх фракції. Але у нас виборці розумні, і вони дуже швидко розберуться, що це за кандидат. Я думаю, що до наступних виборів цей закон ми "вичистимо" і піднімемо роль партій.
- Які сьогоднішні взаємини між народними депутатами і міською владою?
- Уточніть, між якими народними депутатами? Це має принципове значення.
- Уже з вашого питання зрозуміло, що ми можемо говорити тільки про взаємини між міською владою та депутатами від партії влади.
- Ми є членами однієї команди. І тому, якщо у міської влади є питання, які необхідно вирішувати у Верховній Раді, а саме: взяти активну участь у розробці закону про державний бюджет, врегулювати якусь проблему, наприклад, що стосується програм розвитку авіабудування або сільгоспмашинобудування, то міська влада звертається до нас з такою ініціативою. Ми її приймаємо і працюємо в цьому напрямку. Якщо до мене звертаються виборці з питань, які повинна вирішувати міська влада, а саме: благоустрій території, проблеми ЖКГ, звичайно ж, я звертаюся до харківського міського голови, до відповідних департаментів, і ці питання вирішуються. Тут існує дорога з двостороннім рухом. Саме тому я і кажу: "харківське лобі" в парламенті з депутатів Партії регіонів буде максимально корисним і позитивно вплине на життя харків'ян.
- Чи плануєте ви вносити якісь пропозиції до проекту бюджету на наступний рік?
- Я можу розповісти, як це буде відбуватися. Після того як ми переможемо на виборах, і зауважте, я не кажу "якщо", тому що я переконаний у тому, що харків'яни нас підтримають, адже ми все для цього робимо, то не буде пропозиції з бюджету від депутата Святаша або депутата Писаренка, або депутата Мисика. Буде консолідована пропозиція, яка узгоджена з містом, областю, ми будемо консультуватися з міською, обласною радами, мером, губернатором, і після цього буде консолідована пропозиція щодо фінансування програм у Харківській області та місті Харкові. Це набагато ефективніше, ніж вносити пропозицію від одного депутата. Харків'яни будуть знати про ті пропозиції, які ми будемо вносити. Ми їх приймемо, узгодимо і будемо цього домагатися.
- Скільки цього року ви подали законопроектів і про що вони?
- Всього було близько 40-50 законопроектів, у яких я був автором або співавтором. Практично до кожного закону, який проходив через наш комітет перед другим читанням, я вносив свої поправки. Частково вони були прийняті, частково - ні. Справа в тому, що, на моє переконання, депутат не повинен писати нескінченну кількість законопроектів. Подивіться, наприклад, на роботу депутатів сенату США. Там якщо за весь час прийняли 20-25 нових законопроектів, то це добре. Адже можна придумати безліч всяких нікому не потрібних законопроектів, але це ж не показник. Я впевнений, що парламент насамперед повинен реагувати на зміни зовнішньої ситуації. Звичайно, модератором законопроектів має бути уряд, опозиція повинна завжди надавати альтернативний варіант, а депутати, насамперед, повинні працювати над модернізацією існуючих законів.
- Ваша оцінка скандального закону про мови, навіщо його було приймати зараз, у такому вигляді? Як ви думаєте, чи підпише його президент?
- Насправді, ми як фракція Партії регіонів нікого не обманювали. Цей закон гармонійно входить до передвиборчої програми партії і президента України. Якщо ми не можемо сьогодні проголосувати за надання російській мові статусу другої державної, то ми повинні були врегулювати питання мови хоча б законодавчо. Прийнятий закон не обмежує права української мови. Але він дає можливості більше використовувати мови територіальних громад.
Що стосується процедури прийняття закону, то я переконаний, що такі закони повинні прийматися конституційною більшістю. Для цього необхідний якийсь цивільний консенсус. Ми готові до компромісів з представниками іншої мовної ідеології, але, на жаль, наші опоненти, які в основному є вихідцями із Західної України, не готові взагалі до жодної форми діалогу з цього приводу. Тобто 90% тих людей, які сьогодні голодують, навіть не читали цього закону і навіть не бачили, що там написано. Тому що ось цей безкомпромісний, шалений націоналізм не передбачає діалогу. Це дуже важливий момент: ми готові до діалогу, а вони ні.
Опозиція не внесла до цього закону жодної поправки! Було тільки одне: "Ми не дамо ухвалити цей закон у другому читанні ні в якому вигляді". Тобто була війна, а не законодавча діяльність. Ми пропонували законодавчу діяльність. Так, закон не досконалий, не буду приховувати, але ніхто з опозиції не запропонував нічого, щоб його удосконалити.
- Тобто ви вважаєте, що прийняття цього закону саме зараз, напередодні виборів, було правильним рішенням?
- Я вважаю, що закон про мови був необхідний. Уперше за 20 років було врегульовано хоч у якомусь вигляді це питання і хоч якось законодавчо визначена мовна політика.
- А взагалі, на вашу думку, сьогодні в Україні є мовна проблема?
- Я вам назву деякі цифри. У 2008, 2009 і 2010 роках неукраїнською мовою було випущено в різні роки від 45 до 60 тис. підручників, цього року Міністерство освіти зробило запити до регіональних управлінь освіти, зібрали соціологічні дані, згідно з якими в ці роки українською мовою було випущено 2,5 млн. підручників. Це що була тотальна українізація? Тобто людям не давали підручників тією мовою, якою вони хотіли їх бачити.
- А до вас особисто зверталися виборці з цього питання?
- Неодноразово: не вистачає підручників, батьки хочуть навчати дітей російською мовою, хочуть збільшити в школах кількість годин російської мови.
Ви знаєте, є дуже тонкі питання - питання національності, віри і мови, вони нічого не варті в грошовому вираженні, але є основними в геноциді, війнах за останні п'ять тисяч років. Тому я б у цьому питанні дивився на більш толерантні в цьому відношенні країни, з більш розвиненою демократією, на такі як Швейцарія, Фінляндія, Бельгія, США, Канада. І хочу зауважити, що ми як раз пропонуємо більш толерантну мовну політику, а наші опоненти пропонують абсолютно домінантну позицію, що не враховує інтереси інших національних груп. Це націоналізм і ксенофобія.
- Приймаючи цей закон, ви ж не могли не знати, що він викличе величезний резонанс у суспільстві, кажучи "ви", я маю на увазі Партію регіонів. Тобто виходить, що ви були до цього готові?
- Ми були до цього готові, і нам віддали голоси цілком певні етнічні групи. Можна подивитися, хто голосував за Партію регіонів, за нашу програму. Ми відповідальні перед нашими виборцями? Так. Президент України відповідальний перед своїми виборцями? Так. Мовне питання було у нашій програмі? Було. Що нового побачили наші опоненти? Ми запропонували приєднати Україну до Росії? Ні. А те, що нам не дали проголосувати в звичному форматі, так це звичайна поведінка опозиції. Їм не сподобалися "харківські угоди" - вони послали димові шашки, їм не сподобався закон про мови, вони влаштували бійку в парламенті. Можу сказати одне: на силу ми будемо відповідати силою, на діалог - діалогом. Був би запропонований діалог - був би діалог, хотіли силу - отримали силу. Все дуже просто, це називається симетрична відповідь.
- Як ви прокоментуєте претензії Державної податкової служби до компанії, яку пов'язують з вашим ім'ям. Я маю на увазі компанію "АІС", сума податкових заборгованостей якої порівнюють з 1/8 харківської казни. Відомо, що ви вже неодноразово заявляли про свою непричетність до діяльності цієї компанії, але в ЗМІ досі це активно мусується. Чому? Чи знаєте ви, хто замовник цих матеріалів?
- Я вже говорив, що з 2009 року я вийшов з автомобільного бізнесу. Я його продав, не вважаючи для себе перспективним. Але я бачив також відповідь групи компаній "АІС". У претензії, які публікувалися на низці сайтів, названі компанії, які не входять до групи компаній "АІС". Окрім того, у відповіді групи повідомлялося, що вона заплатила минулого року до держбюджету близько 400 млн.грн. податків, цього року - вже близько 70 млн.грн. Наскільки мені відомо, у групи компаній "АІС" немає ні одного спору з податковою. І ні однієї податкової претензії. А те, що у групи компаній "АІС" є конкуренти і що є таке поняття, як інформаційна війна, так цього ніхто не відміняв.
- Але тим не менш, у ЗМІ це постійно мусується, і пов'язують усе це з вами. Ви знаєте, хто за цим стоїть?
- Знаю. Звичайно, знаю. За цим стоять конкуренти групи компаній "АІС". Усе дуже просто, тому що сайти, на яких було опубліковано інформацію, читають іноземні компанії.
- Чому тоді в цих повідомленнях завжди згадується ви, якщо ви вже не маєте відношення до цієї групи компаній?
- Може, це мої політичні опоненти. Але я офіційно заявляю, що з 2009 року я не виконую в групі компаній "АІС" навіть представницьких функцій. До цього я там мав звання почесного президента, входив до складу акціонерів, тобто мав безпосереднє відношення до групи.
- Яким бізнесом займаєтеся зараз?
- Ніяким. Що стосується інвестицій, коштів, якими володію, то це рішення ще не прийнято. Але я не займаюся управлінським бізнесом з 2002 року. Так, я володів певною часткою власності: 50% акцій групи компаній "АІС" належали мені. Але після кризи було прийняте рішення вийти з цього бізнесу як, на жаль, неперспективного. Наведу простий приклад: у 2008 році в Україні було продано майже 600 тис. легкових автомобілів, а у 2010 році - 120 тис. Ринок упав у п'ять разів.
- У ЗМІ писали, що за останній рік ви були присутні в парламенті лише 10 разів. Це правда?
- Парламент - місце моєї роботи, а роботу я пропускаю тільки з поважних причин. Я відвідав усі засідання комітетів, брав участь у діяльності всіх робочих груп, до яких мене включали, неодноразово проводив засідання в підкомітетах. Це все можна побачити на сайті Верховної Ради.
- Звідки ж взялася ця інформація?
- Ця інформація взялася звідти ж, звідки взялася інформація про гігантські борги групи компаній "АІС". І звідти ж, звідки взялася інформація про те, що я дитячі майданчики ставлю на бюджетні кошти.
- Також у ЗМІ була інформація, що в першому кварталі минулого року ви в шість разів перевищили встановлений на квартал ліміт на авіаперельоти. Це теж неправда?
- Так, теж неправда. Всі кошти, які були витрачені, були компенсовані і внесені до каси Верховної Ради. Вся ця "правдива" інформація пишеться в моєму "улюбленому" виданні "Українська правда". Тобто, якщо ти хочеш почитати "помиїв", то можеш відкрити "Українську правду", де ти побачиш 90% негативної інформації. Другий такий інформаційний "смітник", який радісно передруковує всі інформаційні фекалії, це харківський інтернет-портал "Главное". Тому суму, витрачену на перельоти, вони вказали, але вони забули вказати, що ця сума в повному обсязі була внесена до каси Верховної Ради. Я не літаю за бюджетні гроші, я не користуюся іншими бюджетними компенсаторами, передбаченими для Верховної ради України. І вважаю, що вони абсолютно шкідливі, тому що досі жодної бідної людини в парламенті я не бачив. Немає там жебраків, які б вони дешеві годинники не надягали і під якими б червоними прапорами не йшли.
- Як ви ставитеся до ініціативи ввести податок на розкіш?
До введення цього закону я ставлюся нормально - не добре і не погано. Але, на жаль, той законопроект, який подав Кабінет міністрів, ми комітетом відправили на доопрацювання.
Що таке податок на розкіш? У принципі, це додатковий акцизний збір. У законодавстві США, наприклад, чітко визначено, що є предметом розкоші. Як правило, є єдиний критерій - це вартісний критерій по відношенню до аналогічного товару даної групи. Наприклад, легковий автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння. Все, що коштує понад 200 тисяч доларів США, є розкішшю.
Що запропонував наш уряд - обкласти податком відповідно до обсягу двигуна. Але ж є дуже дорогі автомобілі з об'ємом двигуна менше 3.4 літра, і є, наприклад, "Toyota" вартістю 40 тис. доларів, але з об'ємом двигуна 4 літри. Ось у чому заковика. Тільки вартісний критерій має значення. Тому давайте чітко визначимо, що таке розкіш, і введемо такий податок.
Окрім того, уряд запропонував обкладати податком машини, яхти, літаки тільки для фізосіб. Що це означає? Що цей закон працювати не буде, тому що все буде оформлятися на юрособи. 95% плавзасобів, які ходять Чорним морем, ходять під прапорами Ліберії, Кайманових островів, але вони не є резидентами України. Те ж стосується і літаків. Скільки їх літає під українськими прапорами? Нуль. Тільки президент України літає на літаку під українським прапором. Тому запропонований закон - це декларація. Набагато правильніше ввести прогресивну ставку прибуткового податку, з цим я згоден. Якщо ми введемо податок на нерухомість - теж добре, тільки давайте в цьому випадку теж виходити з ціннісної складової. Уряд запропонував, що будинки площею понад, наприклад, 100 метрів на людину, - це розкіш. А якщо ця велика квартира знаходиться у Валківському районі області та коштує 3 копійки? Тому тут важлива тільки ціна. Але загалом я згоден проголосувати за такий закон.
- Продуктові набори, які зараз активно роздають в області кандидати в депутати від Партії регіонів. Багато хто називає це підкупом виборців. Ви так не вважаєте?
- Я вважаю, що це одна з форм роботи з незаможними верствами населення, і вона проводиться відповідно до закону України про вибори, тому що закон про вибори має тимчасові рамки. При видачі матеріальної допомоги людині відсутні документи агітаційного характеру, там немає такого, що ось, мовляв, на тобі набір продуктів, голосуй за такого-то.
- Але тим не менш, це відбувається чомусь у передвиборчий період.
- Як я вже говорив, я надаю допомогу через фонд "Пересвіт" усі останні 11 років різним малозабезпеченим громадянам. У такому разі давайте подарунки ветеранам та інвалідам війни або новорічні подарунки дітям щороку в кількості 10 тис. штук теж вважати підкупом виборців.
- Тобто ви хочете сказати, що роздавати подарунки будете і після виборів?
- Якщо навіть я не пройду до парламенту, хоча ще раз повторюю, що я впевнений у своїй перемозі, то в будь-якому випадку фонд "Пересвіт" буде працювати. Якби я захотів, то тієї секунди, коли був прийнятий закон про пропорційну систему виборів, фонд був би закритий. Грошей багато б заощадив. Але я цього не зробив, тому що це моя життєва позиція і мені не соромно за жодну своє дію.
- Але зараз ці набори роздаються під егідою Партії регіонів.
- Наскільки я знаю, зараз ця матеріальна допомога роздається через загальний фонд "Допоможи ближньому". Це було спільне рішення. Коли мене запитали, чи готовий я брати участь у цій акції, я відповів, що, звичайно, готовий у цьому брати участь саме тому, що роблю це все 11 років. Для мене нічого нового не відбувається. Якщо хтось із моїх колег захотів приєднатися до даної акції, я можу їм тільки поаплодувати. Тобто я в цьому не бачу нічого негативного, протизаконного і поганого.
- Ходять чутки, що у вас не дуже теплі стосунки з харківським мером, це правда?
- Я знаю Геннадія Кернеса недовго - останні 20 років. Усі 20 років у нас дуже хороші особисті стосунки, дуже продуктивні робочі відносини. І тоді, коли він працював депутатом міськради, а я був просто бізнесменом, коли Геннадій Адольфович працював короткий час секретарем міськради, а потім депутатом міськради, а я був народним депутатом України. І сьогодні, коли Геннадій Кернес працює міським головою, а я - народний депутат, у нас не менш теплі, конструктивні і дружні відносини.
- Як ви ставитеся до того, що у трьох з семи округів Харкова до парламенту від Партії регіонів балотуються не харків'яни? Наприклад, Ірина Горіна.
- Горіна - харків'янка, яка прожила в Харкові половину свого життя.
- Так, але з Харковом більшість харків'ян її не асоціюють.
- Ми зараз говоримо про факти. Ірина Горіна - харків'янка, вона тут закінчила школу, побудувала бізнес, народила доньку. Якщо ми говоримо про етнічних НЕ харків'ян, то таких кандидатів усього двоє: Валерій Писаренко та Ірина Бережна. Я вдячний цим людям за те, що вони прийняли рішення представляти територіальну громаду Харкова. Валерій Писаренко як професійний юрист може брати участь у розгляді законопроектів. Ми всі будемо працювати в різних комітетах. Писаренко - це людина, яка брала участь у розробці судової реформи, прийнятті, як стверджує Венеціанська комісія, найбільш прогресивного кодексу на території пострадянського простору, активно бере участь у роботі свого комітету. Я впевнений, що в парламенті він буде гідно представляти Харків як юридичну столицю України.
Що стосується Ірини Бережної, то вона теж юрист, і я думаю, вона гідно зможе представляти Харків. Але якщо брати пропорційно, то все-таки 80% кандидатів - це харків'яни - і етнічні, і за місцем проживання, які точно асоціюються з Харковом.
- Розкажіть трохи про себе: чим захоплюєтеся, сім'я, діти? Яким спортом займаєтеся?
- Син вступив до Харківського національного університету на економічний факультет (за фахом "зовнішні економічні зв'язки"). Сподіваюся, що він буде непоганим менеджером. Якщо захоче, буде працювати в системі державного управління.
- Ваші захоплення, хобі?
- Хобі в мене теж не сильно змінюються: якщо ми говоримо про спорт, то останні 32 роки я займаюся великим тенісом. Також сноубордом, гольфом, волейболом і звичайним фітнесом.
- А чи є взагалі час для цього?
- А якщо не знаходити час для фізкультури і спорту, то ти не знайдеш часу для життя. Депутат повинен бути, насамперед, здоровим. Навіщо потрібен депутат, який половину року лікується? Як він зможе допомогти територіальній громаді? Вибачте, але він навіть фізично по округу пройти не зможе. Спорт потрібен, важливий, і я ним займаюся постійно і регулярно.
Що стосується інших переваг, то завжди знаходжу час для читання.
- Що любите читати?
- З класики багато разів перечитував "Трилогію бажань" ("Фінансист", "Титан", "Стоїк") Теодора Драйзера, що ще раз показує, що за останні 150 років ні в людських стосунках, ні в бізнесі, ні у відношенні бізнесу з державою істотно нічого не змінилося. Інші твори Драйзера теж подобаються. Із задоволенням перечитую Зощенка, Ільфа і Петрова, Аверченка. Перечитав усе, що перекладено російською мовою, Януша Вишневського. Нещодавно перечитав Роберта Пенна Уоррена "Вся королівська рать".
- Де любите відпочивати, чи часто вам це вдається?
- Повноцінно я не можу використовувати свою відпустку ось уже 15 років. Розбиваю її на частини і намагаюся провести в горах, покататися на сноуборді. Дуже люблю багато часу проводити на природі. У Харківській області люблю бувати в Старому Салтові, на Печенізькому водосховищі, проводити час з друзями. Що стосується інших країн, то я об'їздив їх досить багато, не був тільки в Південній Америці та Австралії. Але де б не був, тягне додому. Вдома добре.