Технічних фальсифікацій на парламентських виборах 2012 року, найімовірніше, не буде, оскільки в новому законі про вибори досить детально прописана процедурна частина. Про це під час круглого столу на тему "Новий закон про вибори: гра за новими правилами" у прес-центрі інформагентства "STATUS QUO" заявила харківський політолог Юлія Біденко.

"У мене є досвід роботи тренером для членів виборчих комісій, і я можу сказати, що багато питань, які були проблемними для дільничних і окружних комісій, у цьому законі дозволені. Наприклад, з'явилися поняття "документація", "діловодство", "докази". Краще прописаний механізм оскарження, краще прописана робота зі списком виборців. Тому технічних фальсифікацій не буде", - заявила Ю.Біденко.

"Слабкий бік закону в тому, що він безглуздий настільки ж, наскільки безглузда наша політична система в цілому. Але його сильний бік - процедурний: процедури прописані дуже детально. Тому навряд чи можна говорити про те, що будуть якісь масові фальсифікації. Може, у когось вистачить розуму обійти обмеження, які прописані в законі, але я не можу припустити, як можна обійти питання зміни місця голосування, яке дуже детально прописане, питання формування комісії або відкликання членів комісії. Ці питання окреслені дуже докладно. Мені здається, що фальсифікацій не буде в тому розумінні, в якому вони були раніше - катання виборців по різним дільницям на автобусах і т.д. Закон цих можливостей не дає", - заявив політичний оглядач Денис Азаров.

"Фальсифікацій не буде. У цьому законі набагато краще прописані юридичні процедури, в ньому є принципи, задекларовані Європейським союзом, враховані рекомендації Венеціанської комісії. Цей закон розширює права виборця - достатньо тільки навести приклад з голосуванням за межами країни: тепер такі громадяни матимуть можливість проголосувати за межами України не тільки за партії, а й за мажоритаріїв", - заявив начальник юридичного відділу Харківської облорагнізаціі Партії регіонів Артур Мартін.

"Ідея фальсифікацій - це основна ідея технологів Віктора Ющенка у 2004 р., коли апріорі, ще до виборів говорилося про те, що вони будуть сфальсифіковані. Незважаючи на це, божевільних порушень тоді не зафіксували. На моє глибоке переконання, найбільша фальсифікація 2004 р . - це третій тур голосування. Якщо ви очікуєте від нас як від політичної партії відповіді на питання, чи будуть вибори фальсифіковані, від себе особисто можу сказати: я жодного разу не брала участі у фальсифікації виборів, хоча є членом Партії регіонів з 2001 р.", - заявила начальник ідеологічного відділу облорганізації Партії регіонів Вікторія Юрченко.

"Мені дуже смішно, коли Партія регіонів говорить про те, що не буде фальсифікацій. Вони йдуть на вибори з таким законом, щоб обов'язково домінувати. Наведу один приклад: формування виборчих комісій на дві третини залишається за парламентськими партіями. Наприклад, партії, що входять до блок НУ-НС (там було 9 партій, а зараз уже 16-18 партій, назви яких нікому нічого не говорять), мають гарантоване право включення свого члена до комісій, а інші політичні сили - такі, як "Свобода" або кандидати-мажоритарії , - мають право брати участь у жеребкуванні. І тільки від волі випадку залежить, чи потраплять ці люди до комісії", - заявив лідер облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

"Мій досвід роботи в парламенті говорить про те, що неможливо написати закон, який можна порушити без кримінального переслідування. Це ілюзія, що такий закон можна створити. Але мінімізувати це можна, якщо активність суспільства і політичних партій буде високою, якщо ми будемо брати участь у формуванні дільничних комісій, якщо ми підберемо люде ", - заявила перший секретар Харківського обкому Комуністичної партії України Алла Александровська.

"Що стосується можливості фальсифікацій - питання не в законі: тут я згоден з Аллою Олександрівною - будь-який закон можна обійти. Ну і що з того, що процедурна частина закону добре прописана? У всіх законах про вибори у нас була передбачена процедура перерахунку голосів. І що?" - заявив доцент кафедри конституційного права Національного університету "Юридична академія ім. Ярослава Мудрого" Федір Веніславський.

За його словами, головні проблеми, які залишилися в законі, - норма про можливість одних і тих же кандидатів балотуватися і в округах, і за списками. "Це пряме порушення конституційного принципу рівності, і Конституційний суд давав однозначний висновок, що ця норма порушує конституційний принцип рівності", - зазначив Ф.Веніславський.

Окрім того, в законі залишилося положення, згідно з яким може бути припинена дія ліцензії того чи іншого ЗМІ або тимчасово заборонена його діяльність у випадку винесення рішення суду про те, що це ЗМІ порушило закон про вибори. "Зрозуміло, що це може бути використано для того, щоб позбавити певного кандидата його медійного ресурсу. Я згоден з Ігорем Швайкою з приводу формування виборчих комісій: контроль за комісіями отримають парламентські партії. Ще процедура формування округів - так звана "нарізка". У всьому світі юристи і політологи знають, що ця процедура може бути використана для надання преференцій певним політичним силам", - зазначив Ф.Веніславський.

Верховна Рада 17 листопада прийняла закон про вибори народних депутатів. Закон пропонує встановити на парламентських виборах п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану (пропорційно-мажоритарну) систему, за якої 225 депутатів обираються за пропорційною системою за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, а 225 депутатів - за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Окрім того, законопроектом встановлюється, що виборчі блоки участі у виборах не беруть. Відповідно до закону, право висувати кандидатів у депутати мають партії і громадяни шляхом самовисування. Виборча кампанія триває 90 днів. Відповідно до закону, у виборчих списках більше не буде графи "проти всіх".