Урочисте покладання квітів з нагоди 67-ї річниці визволення Харкова від фашистських загарбників пройшло 23 серпня на Меморіалі Слави в Лісопарку Харкова. Як повідомив сайт Харківської міськради, у церемонії покладання квітів взяли участь голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов, секретар Харківської міської ради Геннадій Кернес, ветерани війни, представники духовенства, політичних партій, громадських організацій, жителі Харкова. Після покладання квітів пройшла літургія на честь загиблих в роки Великої Вітчизняної війни.

Також сьогодні на честь Дня міста відбулося урочисте покладання квітів до пам'ятника Воїну-визволителю, Пам'ятника засновникам міста Харкова та до Пам'ятника студбатівцям. У Дробицькому яру представники міськради, ветерани і місцеві жителі поклали квіти і вшанували хвилиною мовчання жертв фашистського режиму.

Довідка "SQ". День міста Харкова відзначається 23 серпня, в день повного визволення міста від фашистських загарбників. 22 серпня 1943 в другій половині дня противник почав відводити свої війська з району Харкова. Щоб не дати ворогові піти з-під ударів наших армій, командувач Степовим фронтом Іван Степанович Конєв віддав наказ про нічний штурм Харкова (його ставка знаходилася в передмісті міста - на пагорбі у пос.Солоніцевка, зараз на цьому місці знаходиться меморіал "Висота маршала І. Конєва ". У 2005 р. на меморіалі було відкрито музей" Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.. ").

Всю ніч 23 серпня на вулицях міста йшли бої. О 4.30 23 серпня радянські воїни вийшли по вулиці Сумській на пл.Дзержінського (зараз пл.Свободи). Бійці, які прорвалися до будівлі Держпрому, підняли над ним Червоний прапор. Опівдні війська Степового фронту повністю визволили Харків. Увечері 23 серпня вдруге за час Великої Вітчизняної війни на честь визволення Харкова був проведений салют.

Пам'ятник студбатівцям встановлений на згадку про подвиг харківських студентів, які у червні 1941 р. пішли добровольцями на фронт. У військових таборах в селі Малинівка під Чугуєвом (Харківська обл.) зі студентами провели прискорений курс підготовки (їх планували використовувати як політруків і командирів стрілецьких взводів). А потім сформували з них окремий студентський батальйон (студбат), який кинули під Білу Церкву на оборону Києва. У боях під Білою Церквою загинула більшість з цього батальйону, а уцілілих перекинули на оборону Москви під Нарофоминськ. У боях біля Нарофоминська уціліли лічені студбатівці. У їх числі опинився і майбутній український радянський письменник Олесь Гончар, який у той час пішов добровольцем на фронт студентом філологічного факультету Харьківського університету.

У день міста традиційно відзначається також день заснування Харкова.

За офіційною версією, Харків заснований у 1654 р. якимось козаком Харько, звідки і пішла назва міста (у 2004 р. на початку пр.Леніна до 350-річчя міста була встановлена кінна статуя роботи російського скульптора З. Церетелі). Проте вчені, серед яких Дмитро Багалій, вважають цю легенду недостовірною. Походження назви міста, згідно Д. Багалієм, не може відбуватися від Харько, оскільки назва річки Харків уже була присутня після 1553 р. на царській карті "Великий Чертеж", тобто задовго до появи козака Харько.