Экономические реформы президента: бизнесу – давление, власти - централизация

У середу, 16 червня, до Харкова приїхала перший заступник голови Адміністрації президента України Ірина Акімова. Вона презентувала програму економічних реформ на 2010-2014 рр. Слід відзначити, що цей план реформування економіки вигідно відрізняється від аналогічних документів, які в різні періоди історії України виносилися на суд громадськості. Програма Януковича набагато конкретніше, ніж "Український прорив" Тимошенко і вже тим більше - ніж "План розвитку країни" від харків'янки Інни Богословської. У програмі економічних реформ від президента чітко окреслені проблеми, вказано шляхи і терміни їх вирішення, а головне - містяться показники, за якими можна буде судити, наскільки ефективно відбувається реформа. Разом з тим є і моменти, які насторожували.

Перший з них - терміни створення цієї програми. Акімова двічі розповіла історію про те, що президент буквально за три дні після вступу на посаду дав команду розробляти план реформ. Через два місяці план був готовий. Виникає питання: а з чим, власне, Віктор Янукович йшов на вибори? Втім, програма була. Називалася "Україна для людей". Тільки окрім "всім зробити добре" вона нічого не містила. З іншого боку, і правильно, що не містила. Тому що конкретика, викладена у програмі економічних реформ Януковича, місцями схожа на відро холодної води, здатної остудити найгарячіші біло-блакитні голови. Ось один із прикладів. Місцеві чиновники порушували питання про спеціальні економічні зони, обіцяючи, що потрібний законопроект скоро буде прийнятий. Але, здається, про такі зони, та й взагалі про будь-які пільги для бізнесу прийдеться забути: Акімова чітко дала зрозуміти - ніяких пільг не буде.

План реформування економіки України передбачає зміну податкової системи, але вельми своєрідну. Для зниження податкового навантаження на бізнес автори реформи пропонують у тому числі "перенести податкове навантаження з мобільних факторів виробництва - праці та капіталу - на споживання, ресурсні та екологічні платежі шляхом поетапного підвищення ставок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби, а також ввести екологічний податок". Тобто старі податки не скорочуються, зате поетапно вводяться нові.

Втім, послаблення податкового тягаря теж має місце. Команда Віктора Януковича пропонує знизити податок на прибуток, та й то після 2012 року, і ввести податкові канікули для малого бізнесу. Механізми реалізації цієї ініціативи викладені в Податковому кодексі, який з дня на день має прийняти парламент. Так от податкові канікули торкнуться тільки тих підприємців, річний оборот яких не перевищує 300 тис. грн., причому ці щасливчики не повинні мати найманих працівників. Загалом, відпочивати на податкових канікулах, схоже, будуть тільки годинникарі, майстри з ремонту взуття та швачки-надомниці. Навіть власників невеликих магазинів податкові канікули не торкнуться.

Окрім того, в програмі Януковича міститься ідея скасувати малоефективні податки і збори, які не приносять істотного прибутку у бюджет. Ці малоефективні податки, очевидно, і є те саме тотальне скорочення податкового тягаря, про який говорять в уряді. Наприклад, відповідно до Податкового кодексу, скасовується збір за право використання місцевої символіки (Харківська міськрада скасував його ще минулого року, тому що за 2008 р. надходження до міського бюджету з цього збору склали аж 621 грн.). Пішов у минуле збір із власників собак (дотепники з інтернету в зв'язку з цим вже запропонували перейменувати передвиборну програму Януковича у "Україна для собак"). Також відмінено (ну нарешті!) збір за участь у бігах на іподромі. Подібних податків і зборів скасовано близько десятка.

Податок на додану вартість, як і було обіцяно, дійсно зменшується: проект Податкового кодексу передбачає поетапне зниження ставки ПДВ у період з 2012 р. до 2014 р. з 20% до 17% - по одному відсотку на рік. Правда, з 2014 р. податок знову буде становити 20%.

У проекті Податкового кодексу є багато моментів, які викликають серйозні сумніви в тому, що його автори дійсно, як було заявлено, прагнули зробити український бізнес конкурентоспроможним. Більш докладно про нововведення Податкового кодексу можна прочитати тут. При цьому кодекс чітко корелює з програмою реформування економіки від Януковича, так що в непослідовності команду президента звинуватити складно. Можна, правда, згадати програму "Україна для людей", з якою план реформування економіки не дуже узгоджується, але, врешті-решт, хто вже пам'ятає ці обіцянки? І взагалі, "хто старе пом'яне, тому око геть" – схоже, універсальний принцип взаємин українських політиків з електоратом.

Викладено у програмі економічних реформ і план реструктуризації житлово-комунального господарства. Головне в ньому - централізація тарифної політики. За словами Ірини Акімової, питання регулювання тарифів буде передане на центральний рівень. Для цього створять незалежний регулятор послуг ЖКГ. "Це як Національна комісія регулювання електроенергетики на енергетичному ринку", - зазначила Акімова. Розповіла вона й про причини такого рішення. Коротенько суть зводиться до того, що комунальники не вміють або не хочуть формувати адекватні тарифи.

У принципі, Акімова права: чого гріха таїти – схильні деякі комунальники за рахунок споживачів оплачувати службові автомобілі й відрядження до спекотних країни. Але для боротьби з самоправством місцевих чиновників у президента є КРУ, міліція, прокуратура і ще десятки перевіряючих органів. Говорячи про централізацію тарифної політики, влада ніби розписується у своєму безсиллі: налагодити нормальну роботу на місцях ми не в змозі, тому заберемо частину функцій у центр.

І ще - є серйозні сумніви, що київський чиновник краще обізнаний про вартість тепла в Харкові, ніж директор комунального підприємства, яке це тепло постачає. Кожна область має свою специфіку. Віддавати на відкуп центру тарифне питання, яке вимагає досконального знання ситуації в конкретному регіоні, як мінімум нелогічно.

Мабуть, хоч якось прикрити цю нелогічність було покликане посилання, яке Акімова наполегливо впроваджувала в маси. За її словами, поява регулятора послуг ЖКГ призведе до того, що у цю сферу кинеться приватний бізнес, який працює ефективніше. Про важливість приходу приватного бізнесу до ЖКГ Акімова говорила з натхненням, правда, як саме єдиний регулятор тарифів допоможе приватникам, так і залишилося незрозумілим. Можливо, малося на увазі, що нові тарифи зроблять участь приватних підприємств у комунальній діяльності вигідною. Щоправда, тарифи в цьому випадку повинні різко вирости. Такої крамольної думки Акімова зі зрозумілих причин не висловлювала.

Підбиваючи підсумки візиту Ірини Акімової до Харкова, можна сказати, що він виключно був корисним – хоча б тим, що привернув увагу громадськості до планів президента. Ці плани дуже суперечливі, але вони хоча б є і являють собою досить струнку систему. Їх реалізація в повному обсязі перетворить країну. У кращу або гіршу сторону – питання полемічне, але, принаймні, кроки керівництва України вперше за багато років зрозумілі і, загалом-то, прогнозовані.

Ще один підсумок візиту – Ірина Акімова, вільно або мимоволі, чітко продемонструвала, як будуть будуватися відносини центру з регіонами. Це було видно з процесу обговорення програми реформування економіки. Акімова наполегливо закликала включитися в дискусію, при цьому підкреслюючи, що базові принципи залишаться незмінними. Чого чекала висока гостя від харків'ян, так і залишилося незрозумілим: що можна пропонувати, якщо вся програма, власне, і є набір базових принципів? Вочевидь, очікувалося, що харківські чиновники, комерсанти і директори підприємств висловлять почуття глибокого задоволення "генеральною лінією партії" і проведуть у підпорядкованих їм структурах збори, на яких трудящі голосно дивуватимуться мудрості теперішніх українських керманичів. Можливо, через кілька років так і буде. Врешті, перші паростки подібних громадських відносин, здається, вже почали пробиватися.