"Закон про захист персональних даних обов'язково буде доопрацьовуватися, тому що містить декілька ляпів", - заявив журналістам співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. За його словами, ініціатором змін будуть представники бізнесу, з ініціативи яких закон і прийнятий, коли вони зрозуміють, що ці ляпи шкодять їх детальності. Прийнятий раніше аналогічний закон у Росії вже почали змінювати.
Як зазначив Є.Захаров, один з головних ляпів закону в тому, що персональні дані не розділені на дві групи - дозволені до публікації без дозволу персони, і чутливі - для публікації або використання яких потрібен дозвіл. До нечутливих потрібно віднести як мінімум ім'я і прізвище, національність, місце народження, а в деяких країнах до цього переліку входить і адреса проживання. Друга група - це відомості про здоров'я, релігійні уподобання, політичні погляди та інші. "І те, що такого поділу немає, може призвести до непередбачуваних наслідків. Наприклад, слідуючи букві закону в підручниках з історії не можна вказувати імена та прізвища деяких історичних діячів, наприклад, гетьманів. Доведеться писати гетьман "N", - зазначив правозахисник.
За словами Є.Захарова, наведений у законі список захищених ним персональних даних занадто вузький. Наприклад, до нього не увійшов ідентифікаційний податковий номер людини, який в Україні став універсальним кодом, за яким можна відстежити всі дії людини.
Довідка "SQ". В Україні 1 січня 2011 р. набув чинності закон "Про захист персональних даних". Закон встановив, що власником або розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи та організації всіх форм власності, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. База персональних даних підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису уповноваженим державним органом з питань захисту персональних даних до держреєстру. Автори закону, серед яких Міністерство юстиції України, заявили, що приймаючи його, Україна адаптується до європейського законодавства. Україна взяла зобов'язання ратифікувати і ввести конвенцію Ради Європи про захист персональних даних.
